Олег Лужный о Венгере и Лобановском, негативном отношении к Луческу, несостоявшемся переходе в "Ливерпуль" и другом

Бывший защитник "Динамо" Олег Лужный в интервью порталу "Футбол24" рассказал о работе с Лобановским, своем отношении к Луческу, карьере в "Арсенале" и другом.

О предложениях от клубов

– Пропозиції були. Наприклад – із Польщі. Мене запрошували у "Карпати", але ми не домовилися з керівництвом клубу. Вони хочуть робити бізнес, але не вкладати гроші. При цьому – щоб ще й результат був. Але якщо ти не вкладаєш гроші у футболістів, то про який результат може йти мова? Я згідний: Західна Україна – неймовірний край, тут мусить бути суперкоманда. Але для цього потрібен час.

У "Шахтарі" та "Динамо" є чудова інфраструктура для дітей, чого не скажеш про Західну Україну. Молодь хоче займатися футболом, а немає де. Спершу організуйте інфраструктуру, а тоді вимагайте результати. Належить вибудувати все – від 7-річних футболістів до професіоналів, скерувати у правильне русло. А "Карпати" свою молодь активно розпродають. Для чого тоді робити якусь команду і ставити завдання?

О Луческу

– Мені Луческу не подобався як людина, а не як тренер. Він увесь час скиглив: "нам пенальті ставлять", "на нас судді тиснуть". Моментами команда грала погано, але в нього крайніми завжди були арбітри. У "Зеніті" те саме – почав гнати, що "Спартак" хочуть зробити чемпіоном, а його команді не дають грати. У Лізі Європи з "Андерлехтом" суддя нормально судив? (Усміхається). А до "Шахтаря", як команди, я завжди ставився і ставлюся нормально.

О работе Реброва и Шевченко

– Все дуже просто: якщо є результат – вони справляються, якщо немає – не справляються. У футболі найважливіший – результат. Ти можеш розповідати про якісь проблеми що завгодно, але дивитимуться на результат. Вважаю, що Ребров і Шевченко справляються відсотків на 95. Шевченко лише починає, але вже видно малюнок гри, є прогрес. Хлопці зовсім по-іншому ставляться до своєї роботи. Команда росте.

О Кварцяном

– На футбольному полі Кварцяний – один, за його межами – зовсім інший, добрий. Кварцяний-тренер і Кварцяний-людина – абсолютно різні. Він – максималіст. Якщо ти вийшов на поле, то повинен грати у футбол, віддаватися повністю і виконувати, як він каже, підкати головою. Може побіжу, може не побіжу, може зроблю підкат, може не зроблю, бо поле погане – з такою людиною одразу можна попрощатися. Я вважаю, що у Кварцяного підхід – правильний. Те, що переборщує, обзиває, кричить – інша справа.

О переходе в "Динамо"

– У Львові ми приймали "Ростсільмаш". За них виступав Олег Матвєєв, на якого приїхав подивитися Михайло Коман. Я той матч відіграв добре і Коману сподобався. Він підійшов до Лобановського: "У Львові є такий Лужний". Валерій Васильович дуже довіряв Коману, і відповів: "Давай". У "Карпати" зателефонував Вєрємєєв і розповів про інтерес до моєї персони. А я тоді якраз збирався переходити в одеський "Чорноморець". Почувши про "Динамо", трохи злякався. Але мама мені сказала: "Якщо хочеш грати у великий футбол – то ризикуй. Київ – це Київ. Якщо ж не впевнений у своїх силах – не йди".

У "Динамо" тоді грала практично вся збірна СРСР, тому я не сподівався на таку довіру від Лобановського. З першого матчу він мене поставив в основний склад. Це стало для мене приємним шоком. Я старався з усіх сил, щоб виправдати його довіру.

О предложении от "Ливерпуля"

- Зимові збори. Лобановський пропонує: "Поїхали з нами. Підготуєшся, а потім поїдеш". Я вирушив із "Динамо" на двотижневі збори. Телефонують із "Ліверпуля": "Ти де?" Лобановський радить: "Почекай. Я бачу, ти ще неготовий". Через два дні Валерій Васильович запрошує до себе. "Розумієш, – каже мені. – Я тільки прийшов у команду, ще добре не знаю гравців. Ти мені мусиш допомогти". Я не зміг відмовити. Якщо б Лобановський не знав, чим я дихаю, то такого б не пропонував. Як нормальна людина, я відчував до нього вдячність за те, що він колись запросив у "Динамо" і зробив з мене футболіста.

О Венгере и Лобановском

– Дві різні школи, два різні тренери, дві різні людини. У Лобановського – дисципліна, фізичне навантаження, знання психології – як знайти підхід до наших футболістів. У Венгера ж усе базувалося на довірі. Перш, ніж купити гравця в "Арсенал", вони дізнавалися і перевіряли, що він думає і чим дихає, який у побуті і в колективі. Для них важливі не лише ігрові якості, а й людські. Мені розповідали про одного форварда, якого думали купити в "Арсенал", але відмовилися: "Він може напитися, погуляти. У нас таке не проходить".

О войне в Украине и Порошенко

– Колись Порошенко обіцяв, що АТО триватиме не місяці чи роки, а години. Як Президент може так розкидатися своїми словами? Він повинен відповідати за кожну свою фразу. А що Порошенко робить, наприклад, для нашого спорту? Подивіться, як наші спортсмени виступили на Олімпіаді. На якому рівні наш футбол. Поки що бачу лише, як відкриваються нові магазини Roshen.