Починаючи з 1927: "Чому зав’яв Ейндховена тюльпан? Його затьмарив київський каштан!"

Двічі — в 1977 році з менхенгладбахською «Борусією» та в 1987-му з «Порту» — київське «Динамо» під керівництвом Лобановського доходило до півфіналу Кубка чемпіонів. Закономірність — раз на 10 років прогриміти в головному континентальному турнірі — повторилася і в 90-х. Саме в 1997-му Валерій Васильович створив свою третю команду-зірку, якій судилося стати однією з найбільш самобутніх у європейському футболі своєї декади. Її пік — півфінал Ліги чемпіонів 1999 року з «Баварією», ми ж згадаємо, як це все починалося в сезоні 1997/98.

Дебют Лобановського в оновленій Лізі чемпіонів, європейська вітрина Шевченка, здивування Діка Адвокаата. Як це було в Ейндховені в стартовому турі Ліги чемпіонів майже 25 років тому?

Свій 16-й сезон у найголовнішому клубному турнірі Європи «Динамо» починало з кваліфікації — спершу спокійно розправилося з валлійським «Баррі Таун» (2:0, 4:0), потім переграло данське «Брондбю» з кількома чемпіонами Європи — Крогом, Йєнсеном (4:2, 0:1). Вчетверте в історії кияни опинилися в груповому турнірі — й навряд чи їх можна було вважати фаворитами групи.

----------------------------

У групі «С» з київським «Динамо» опинилися чемпіони Іспанії, Англії та Нідерландів - «Барселона», «Ньюкасл Юнайтед» і П.С.В. Ейндховен. Саме з матчу на «Філіпс-Арені» підопічні Лобановського починали груповий турнір, поки в центральному матчі туру грали «Барса» з «Ньюкаслом». На «Сейнт Джеймс-Парку» підопічні Кігана виграли 3:2 завдяки хет-трику Фаустіно Аспрільї, а на голи колумбійця вже під кінець гри відповіли Луїс Енріке та Луїш Фігу.

----------------------------

Дік Адвокаат, вигравши чемпіонську боротьбу в «Фейєноорда» та «Аяксу», який на той час попрощався зі всіма лідерами, спокійно проводив селекційну роботу. Із «Брондбю» запросив 25-річного форварда Петера Меллера, із «Фейє» - 26-річного польського правого півзахисника Томека Івана. Інші новачки прибули безкоштовно, в тому числі — 19-річний нападник «Твенте» Арнольд Брюггінк, який невдовзі добре показав себе в нідерландському футболі. Втрат, як таких, не було — хіба що 33-річний Рене Ейкелькамп відправився догравати в «Шальке 04», а час 18-річного вінгера Денніса Роммедаля ще не настав — і його відправили в оренду в «Ваалвейк».

Найголовніше ж, що турбувало П.С.В., це травма бельгійського збірника Люка Ніліса. Форвард пропустив більше місяця й пережив операцію. Темпи відновлення Ніліса приховувалися, заявлялося, що він не встигне відновитися до «Динамо». Втім, всупереч заявам Адвокаата та спортдиректора клубу Арнесена, Люкс форсував повернення й до матчу підійшов у основній групі. На відміну від основного динамівського захисника Лужного — довелося замінювати праворуч Олега на універсала Дмитруліна, так що й кияни в Ейндховені грали не в основному складі.

На правах господарів ейндховенці з перших хвилин пішли вперед. Дальні удари захисників Нумана та Стама — з гри та стандарту, хороший пас Йонка на хід Де Більде, коли лише різке втручання Гусина завадило бельгійцю пробивати по воротах Шовковського, чудовий шанс Дегріза, коли вже Ващук виступив стоп-краном... Усі ці моменти П.С.В. створив уже в першій третині гри.

«Динамо», витримавши стартовий натиск, випружинило своїми контрвипадами. Міг забивати Шевченко, причому момент собі він створив сам. Андрій підхопив м’яча зі своєї половини поля, залишив позаду захисників, але досвідчений Ватерреус скоротив кут обстрілу й удар у Шеви вийшов неточним. Але вже хвилин через п’ять стався перший гол у матчі. Калитвинцев заробив і подав штрафний з правого флангу, Юрій Максимов у високому стрибку чітко пробив головою — 0:1.

П.С.В. опинився в складній ситуації, проте зміг витримати цей удар. Два поспіль штрафних виконував Вім Йонк — якщо в першому епізоді Максимов перервав швидкий розіграш ціною попередження, то тут же півзахисник господарів прошив стінку й зрівняв рахунок — 1:1. Необов’язковий, і від того ще більш неприємний епізод.

Втім, мистецтво аналізу та мотивації вкотре не підвело Лобановського. Без замін у перерві він досягнув усіх поставлених завдань у другому таймі. Відразу ж після перерви знову продемонстрував свій високий футбольний інтелект і бачення поля Калитвинцев. Після його пасу пройшов через лівий край Косовський, а Сергій Ребров акуратно замкнув його подачу, випередивши суперників — 1:2.

Навіть не в оптимальній формі, та значно посилив гру Ніліс. Він був корисним не скільки в завершенні, як у підіграші — Коку, Де Більде, Зенден пробивали після його передач, а сам Люк не реалізував вихід на Шовковського після проникаючого пасу Йонка. Серйозний тиск П.С.В. не давав результату - «розсипана стінка» після штрафного Йонка залишилася єдиною помаркою динамівців, і навіть у гостріших ситуаціях Шовковський зі своїми захисниками сміливо та своєчасно кидався під м’ячі. Як приклад — сейв Олександра після удару Меллера з близької відстані, Шовковський по-справжньому виручив команду, коли данський форвард бив головою з меж воротарського майданчика.

Поки господарі тиснули, «Динамо» відкривало собі простір для контратак. І в самій кінцівці Белькевич відпасував на Михайленка, той підключив Шевченка, Андрій технічно позбавився від захисника й чітко пробив повз Ватерреуса — 1:3. При номінальній перевазі в кількості ударів (15:9 загалом, 5:3 у площину) П.С.В. Ейндховен відчутно поступився в якості реалізації та злагодженості загальнокомандних дій.

Після яскравої перемоги президент клубу Григорій Суркіс підсумував у коментарі пресі: «Сьогодні «Динамо» являло собою стислу пружину, яка повинна була спрацювати і спрацювала. Звичайно, головні матчі попереду, готуватись до них треба буде з повною віддачею. Але головне – у нас вже з'являється гідна європейська команда, біля керма якої Тренер із великої літери».

----------------------------

П.С.В. (Ейндховен, Нідерланди) - «Динамо» (Київ) – 1:3 (1:1)

Голи: 0:1 Максимов (33), 1:1 Йонк (40), 1:2 Ребров (47), 1:3 Шевченко (90).

П.С.В.: Ватерреус, ван дер Веерден, Стам, Валькс, Нуман, Йонк, Петрович, Дегріз (Ніліс, 53), Коку, Де Більде (Меллер, 76), Зенден. Головний тренер: Дік Адвокаат.

"Динамо": Шовковський, Дмитрулін, Головко, Ващук, Косовський, Гусін (Беженар, 72), Хацкевич (Белькевич, 55), Калитвинцев, Максимов (Михайленко, 76), Ребров, Шевченко. Головний тренер: Валерій Лобановський.

Попередження: Головко (20), Калитвинцев (22), Максимов (39) — Валькс (74).

17 вересня 1997 року. 21:45. Ейндховен, стадіон «Філіпс. 35274 глядачів. +18С. Сонячно

Суддя: Р.Педерсен (Норвегія).

----------------------------

Не те, щоб Україна не вірила в своїх футболістів — ні. Просто дуже разючим був контраст між командою, яка поступалася «Рапіду» та «Ксамаксу», й тими ж гравцями, які завдали красивої поразки чемпіонам Нідерландів. Вітчизняна преса вибухнула «тематичними» заголовками: «Бабине літо. В Голландії цвітуть каштани» у «Команди», «У країні тюльпанів розцвіли каштани» у «Футболу», «Чому зав’яв Ейндховена тюльпан? Його затьмарив київський каштан!» у «Спортивної газети».

Попередній скепсис від складного жеребу потихеньку почала змінювати атмосфера віри, що нам під силу й найвищі вершини.

----------------------------

«Гра розпочалася не сьогодні. Ми уважно вивчали «Ейндховен» у попередніх матчах, а суперник вивчав нас. Ми хотіли позбавити голландців їхніх козирів і, у свою чергу, використовувати свої сильні якості – швидкість і контратаки. Певною мірою це вдалося. Звичайно, без помилок у таких матчах не обходиться, але загалом план на гру ми виконали. П.С.В. сподобався гарною фізичною підготовленістю. Загалом результат матчу міг бути й іншим. Перемогти мав той, хто краще використовує свої шанси. Ми їх використали краще. Перед «Динамо» стоїть завдання — якнайшвидше створити конкурентоспроможну команду. Часу на це відведено небагато, але ми намагатимемося використовувати його максимально продуктивно. Відзначати когось особисто у нас не прийнято. Ми будуємо колективну гру, всі маємо вміти і атакувати, і оборонятися. Але оскільки питання стосується Шевченка, то зауважу, що він зіграв так, як і мав зіграти – добре оборонявся та тримав у напрузі тили суперника. Напругу гри деякі тренери сприймають надто емоційно, поводяться неспокійно, вибігають до поля. Не думаю, що такою поведінкою у матчах такого високого напруження вони надають реальну допомогу гравцям. Я волію стримувати емоції, а те, що діється всередині, – всім зрозуміло».

----------------------------

Через три дні, в суботу, на Майдані Незалежності «Динамо» зустрічали тисячі вболівальників. Небувала масовість — на звичайній зустрічі з тренерами та футболістами. За кілька останніх років Київ розучився давати таку відвідуваність навіть на офіційні матчі. Все свідчило, що столиця України зрозуміла задуми Метра та повірила в їхню реальність. Попереду був візит чемпіона Англії з драматичною розв’язкою, двоматч із «Барселоною» та ендшпіль швидкоплинного групового турніру — який сенсаційно закінчився на користь «темної конячки».