Иван ШАРИЙ: "Игра, которую в матче с ЛНЗ продемонстрировало "Динамо", явно не чемпионская"

Легенда полтавського футболу, колишній форвард "Ворскли" Іван Шарій завжди тримає руку на пульсі подій в українській Прем’єр-лізі. Присвятивши себе грі мільйонів, він впродовж майже чверті століття встиг потішити своєю майстерністю вболівальників багатьох міст - Полтави, Києва, Запоріжжя, Одеси, Вінниці, Комсомольська, Кременчука, а також білоруського мінська, молдовського Кишинева та болгарського Тирново. Для Шарія, який нині опікується юним поколінням футболістів у рідному місті, ніяких секретів у футболі немає. Відтак на пропозицію кореспондента UA-Футбол поділитись враженнями про 23-й тур УПЛ він охоче погодився.

- Черговий тур почався з несподіванки: один із недавніх аутсайдерів, рівненський "Верес" раптом виграв з великим рахунком 3:0 у столичної "Оболоні". Як охаректиризуєте цей підсумковий результат?

- "Вересу" далі вже й відступати було нікуди – надто багато у нього було невдалих матчів. Однак рівненська команда показала гру, тим більше, що суперник був їй по зубах – обидва колективи приблизно одного рівня. У конкретному поєдинку "Верес" досяг бажаного результату за рахунок мобільності. Не можу сказати, що бажання виграти у суперника в "Оболоні" не було, але рівненці мали більше бажання виграти – так і вийшло. А щодо перемоги з великим рахунком, то так у футболі буває: у той день все склалося на користь однієї команди, якою був "Верес". Із низки нагод він зумів використати три, а "Оболонь" - жодної. Футбол – така річ: не забиваєш ти – заб’ють тобі.

- У центральному матчі туру лідер чемпіонату, донецький "Шахтар", все ж зумів подолати супротив зухвалого новачка – львівського "Руха". Результат по грі?

- Що можу сказати... "Рух" – амбітна команда, у якій грають переважно молоді хлопці. Але якщо дивитися реально на склади обох суперників і наявність кваліфікованих футболістів, то "Шахтар", безумовно, виглядає сильнішим і досвідченішим. Тому 3:1 на користь гірників - це не якась несподіванка, і це ніякий не сюрприз. Це цілком закономірний результат, і, чесно кажучи, я навіть не сумнівався в перемозі "Шахтаря". І все ж варто віддати належне хлопцям із "Руху", які намагалися чинити опір і дати бій. Десь це трохи вийшло, коли за рахунку 0:2 львів'янам вдалося забити. Однак потім "Шахтар" заспокоїв гру третім голом - і встановив підсумковий результат. Повторюся: донецька команда значно сильніша за молодих хлопців із "Руху".

- На відміну від "Шахтаря", геть усі троє претендентів на чемпіонство – київське "Динамо", криворізький "Кривбас" і "Дніпро-1" втратили по два очки, зігравши зі своїми суперниками внічию.

- Якщо говорити про іншого нашого гранда, то гра, яку в матчі з ЛНЗ продемонструвало київське "Динамо", явно не чемпіонська. Вона на це визначення ніяк не тягне. Мені навіть важко підібрати слова. Скажу тільки, що це не те київське "Динамо", яке ми всі звикли бачити. Чи то динамівці думали, що після великої перемоги над "Ворсклою" 5:1 вони легко здолають черкащан, чи щось іще - не знаю. Утім, не виключаю, що була недооцінка суперника. Але так як київська команда виглядала в поєдинку з ЛНЗ, грати не можна! І річ не в помилці, якої припустився воротар Нещерет - з ким із його колег за амплуа не буває? Справа в іншому. Рахунок став після цього 1:1, і коли грати ще майже 60 хвилин - то хоч щось створили б біля чужих воріт, забили м'яч! А так виходить, що за нічийного рахунку динамівці змогли створити тільки напівмомент. Дуже сумно від того, яку гру продемонструвало "Динамо". Потрібно поважати будь-якого суперника. Адже у складі черкащан хлопці теж уміють грати у футбол. Ось вони налаштувалися - і домоглися нічиєї.

Що стосується "Дніпра-1", то в зустрічі з ним "Зоря" проявила характер і зуміла досягти нічиєї. Певною мірою їй трохи пощастило, адже без везіння у футболі буває важко. Спочатку в рахунку вели дніпряни, і все для них начебто складалося нормально. Можливо, десь трохи заспокоїлися, але даремно. Грати потрібно до фінального свистка, а свої моменти реалізовувати. Слід віддати належне "Зорі", що її футболісти не склали руки, а билися до кінця і були винагороджені нічиєю.

Якщо говорити про поєдинок "Кривбас" - "Ворскла", то криворіжці грали вдома за підтримки глядачів, присутніх на стадіоні. Підопічні Юрія Вернидуба досить непогано виступають у нинішньому чемпіонаті. Це збалансована хороша команда, яка в цій грі мала перевагу. Однак як би там не було, а потрібно забивати м'ячі - адже моменти для цього у господарів поля були. Вони атакували, атакували, але реалізації не було. "Били в штангу, били в "дев'ять" - програли 1:9!" - знаєте такий вислів? "Ворскла" грамотно оборонялася. Зрівнявши рахунок, полтавці "сіли" в оборону і не дали супернику можливості відзначитися. Результат криворізького матчу на табло - 1:1. "Ворскла" зуміла втримати нічию, що для виїзного матчу та гри з лідером цілком нормально. Тим футбол і цікавий, що результат непередбачуваний.

- Відставання "Динамо" від "Шахтаря" на чотири очка – суттєвий показник за сім турів до фінішу?

- Думаю, що майже суттєвий. Якщо врахувати гру, яку динамівська команда показала у вже згаданому матчі з ЛНЗ, то цілком можливо, що "Шахтар" може заспокоїти конкурента в очному поєдинку. На цьому й закінчиться інтрига. Утім, обом нашим грандам залишилося зіграти по дев'ять матчів, тож за переваги в чотири пункти все ще можливо. Скажімо, у гірників у наступному турі суперником буде та ж "Ворскла" - а ця команда може будь-кому поступитися, а представників лідируючої групи обіграти. Припускаю, що гра "Ворскла" - "Шахтар" буде цікавою.

- У турі була зафіксована ще одна нічия – у поєдинку ковалівського "Колоса" з харківським "Металістом 1925". Кому вона більше вигідна?

- Вважаю, що "Металісту 1925". Адже після двох поразок поспіль взяти в Ковалівці хоча б одне очко - це харків'янам вигідно. На відміну від них, "Колосу" потрапляння до небезпечної зони поки що не загрожує, бо команда Ярослава Вишняка перебуває в середині таблиці. А ось "Металісту 1925" за кожне очко потрібно боротися, воно для харківської команди на вагу золота. Тим паче, за календарем у неї залишилися такі ігри, в яких для збереження прописки в еліті потрібно поповнювати очкову скарбничку. Сподіваюся, що хоча б у зону перехідних матчів "Металіст 1925" все ж зуміє вибратися. За всієї поваги до "Миная", думаю, що так воно і буде.

- Харківська команда ніяк не може здобути першу перемогу під орудою Віктора Скрипника, що опустило її на передостаннє місце у таблиці.

- Тут справа не в Скрипнику. А до його приходу хіба "Металіст 1925" регулярно перемагав? Ні, було п'ять поразок поспіль! У цій ситуації варто згадати одну відому приказку, яку я б перефразував на адресу харків'ян так: "Ви, хлопці, як не грайте, а на футболістів Прем'єр-ліги не надто тягнете!". А це багато що означає. Якщо людина не відповідає рівню УПЛ, то дуже важко когось обігравати і набирати очки. Потрібно щоб були кваліфіковані виконавці та справжні лідери. Одного Юрченка і ще кілька людей для нинішнього "Металіста 1925" замало. Треба, щоб був кістяк із 5-6 умілих людей. А так дивишся: грає у складі харків'ян хлопець, який хоче, але не може. Адже це не те, що "може, але не хоче". Усі гравці "Металіста 1925" начебто хочуть, однак у них, на жаль, не той рівень майстерності. Тому тут ні Віктор Скрипник, ні Жозе Моуріньо, який зараз, до речі, вільний, нічого не зроблять. Але хай там як, а харківській команді потрібно чіплятися за можливість залишитися в Прем'єр-лізі, а далі завдяки президенту клубу, у якого все гаразд із фінансовою точкою зору, можна шукати кадрове підсилення на сезон-2024/25. І з оптимізмом дивитися в майбутнє. А поки що маємо те, що маємо.

- У поєдинку між одеським "Чорноморцем" та "Олександрією" "моряки" вели в рахунку 3:0, провівши левову частку ігрового часу у більшості після вилучення Мігеля Кампоса. Однак ледь не втратили перемогу, пропустивши два м’ячі. Як би ви це пояснили?

- Вести 3:0, а потім у більшості грати майже весь матч і пропустити два м'ячі... Навіть не знаю, що й сказати! Спостерігаючи за грою, складалося таке враження, що це "Олександрія" грала в більшості. Не можу я хлопців "Чорноморця" зрозуміти: як можна так просто віддати ініціативу, щоб примудритися ще двічі пропустити? Схоже, що якби був вилучений ще один олександрійський гравець, гості зрівняли б рахунок, а потім і виграли б. Саме таке в мене склалося враження. Напевно, футболісти одеської команди подумали: нас більше, тож можна грати стоячи. Це нікуди не годиться, не можна так грати у футбол! Та й не футбол це! У фіналі Ліги чемпіонів сезону-2004/05 "Мілан" теж вів 3:0 у суперництві з "Ліверпулем" після першого тайму, однак чим усе закінчилося, всі, напевно, добре пам'ятають. У другому англійці зрівняли рахунок, а потім у серії пенальті здобули перемогу. Тож "Чорноморець", як і будь-яка інша команда, має пам'ятати про невблаганні принципи футболу. А що ж виходить - що футболісти "Чорноморця" перевіряють Романа Григорчука на стійкість і витривалість? Потрібно грати до кінця, а коли суддя дасть фінальний свисток, ось тоді й зупинятися. І не важливо - 3:0 рахунок на вашу користь чи 4:0. А то забили три м'ячі - і... стали.

Подумали: все - справу зроблено. Хоча треба поважати невелику групу вболівальників, яка прийшла на стадіон з метою підтримати своїх улюбленців. Виходить, що це неповага до своїх відданих шанувальників і тренерів команди. Може, вже набридло у футбол грати? А ось "Олександрія" виявилася не таким суперником, як комусь, можливо, здавалося. У цій команді хлопці непогані. Це ще добре для "Чорноморця", що все так добре закінчилося. А могло б бути й інакше, адже гості мали кілька нагод, щоб рахунок зрівняти.

- Такий самий рахунок, але на користь гостей був зафіксований у зустрічі "Миная" з житомирським "Поліссям".

- Тут навіть і пояснювати нічого не треба - вона ідентична матчу "Чорноморець" - "Олександрія". У Минаї футболісти "Полісся" також вели в рахунку 3:0, і теж думали про те, що перемога в них у кишені. Але не слід забувати, що це футбол Прем'єр-ліги - і хлопці з команди-суперниці старалися. Якби Роналду або, скажімо, Мессі грав-грав, а потім став би і стояв пішки, то і його команду теж обіграли б. Але ж "Минай" уже не раз показав, що готовий боротися до кінця, і незадовго до фінального свистка, коли рахунок був 3:2, міг навіть його зрівняти. В одному з епізодів я б віддав належне арбітру матчу Ігорю Пасхалу і його асистентам у VAR за те, що вміло розібралися в ситуації біля воріт "Полісся" на останніх хвилинах гри. Порушення правил на гравцеві "Миная" біля воріт житомирської команди не було.