Сергей КРАВЧЕНКО: "Травма подкосила Ярмоленко очень не вовремя: когда начал играть и забивать голы"

Інтерв’ю "Футбол 24" із капітаном СК Дніпро-1, який нещодавно повернувся із вояжу Туманним Альбіоном, де гостював у Зінченка та Ярмоленка.

Перша ліга пішла на канікули ще в середині листопада. Капітан абсолютних лідерів проміжного заліку – Сергій Кравченко із СК Дніпро-1 – вчинив нестандартно. Переважна більшість футболістів, втомлених першим колом, прискорилася б у напрямку теплих морів. Проте 35-річний хавбек взяв курс на Велику Британію.

Кравченко серйозно готується до тренерської кар’єри, його візит на Альбіон мав не лише туристичну мету. "АПЛ – найсильніша ліга світу", – переконаний лідер Дніпра. Він розповів "Футбол 24" про те, що чув і що бачив.

"Якщо хочеш відчути справжню культуру вболівання – тобі на Енфілд"

– Сергію, ви перебували в Англії понад тиждень. Повернувшись до українських реалій, відчули різкий контраст цивілізацій?

– Можливо, це прозвучить гучно, але Лондон – найкраще місто світу. За інфраструктурою, рівнем життя, за абсолютно усім, що там є. Перебуваючи у столиці Великобританії, розумієш, що це – реально топовий рівень. Це стосується і футболу.

Але не можу сказати, що повернувшись у Дніпро, я відчув контраст чи депресію. Це – хороше місто, де живе моя сім’я. Звичайно, хочеться, щоб наша держава розвивалася, а люди ходили усміхненими. Щоб вони могли собі дозволити те ж, що й мешканці Лондона чи Європи. Та поки що про це говорити зарано.

У Лондоні я обідав у ресторані, а навколо – безліч людей похилого віку. Звичайні англійські пенсіонери спокійно можуть собі дозволити італійський ресторан. Хто із наших дідусів та бабусь дозволяє собі таку розкіш? Мені від цього дуже прикро.

– Раніше ви вже здійснювали схожі турне в Іспанію та Італію. І все ж Англія в плані футболу – поза конкуренцією?

– АПЛ – найсильніша ліга світу з однієї простої причини. Тут крутиться найбільше грошей. Будь-який клуб – хоч 10-й, хоч 20-й, хоч Брайтон, хоч Хаддерсфілд – може дозволити собі трансфер за 20 мільйонів доларів, євро або фунтів. Умовно кажучи, для іспанського Хетафе максимальний трансфер – це 1 або 2 мільйони.

Але за рівнем футболу (те, що я побачив) Англія – не сильніша від Іспанії. Якщо порівнювати клуби середини і нижньої частини турнірних таблиць, думаю, що іспанці обіграють англійців. Звичайно, ми не беремо до уваги топ-6 англійського чемпіонату – там зібрані найкращі футболісти світу. І все ж, якщо подивитися на єврокубки, навіть тут упродовж останніх 10 років домінує Іспанія.

В Англії – повні стадіони, це класно. Але, на мою думку, іспанці вболівають більш пристрасно, агресивно. Коли грецький ПАОК грав із Челсі на Стемфорд Брідж, приїжджі фанати (їх було близько тисячі) увесь матч репетували і несамовито підтримували свою команду. Їх було добре чутно, а іноді вони навіть перекрикували увесь стадіон.

Щодо Британії, то тут, можливо, вища саме культура вболівання. Той же Зінченко казав: якщо хочеш відчути справжню культуру вболівання англійців – тобі на Енфілд.

– Наші тренери дуже нечасто їздять на стажування за кордон. Пригадується хіба що Юрій Вірт, який також побував на Туманному Альбіоні, і Мирон Маркевич. Чому так?

– Практика стажування – дуже потрібна. Сподіваюся, нашим тренерам це буде цікаво. Вони не їздять, бо, можливо, у когось немає такої можливості, а у когось – бажання. Хоча мене така пасивність дивує. Якщо ти любиш футбол і працюєш у ньому, повинен вдосконалюватись. Звичайно, зараз є можливість стежити за матчами найкращих команд по телевізору. Плюс – вистачає хороших статистичних інтернет-ресурсів. Але все одно, побачити це вживу – як люди тренуються, грають, які у них бази – дорогого коштує.

Думаю, у тренерів команд УПЛ таки є можливість вийти на іноземні клуби і домовитися про стажуватися за кордоном. Головне – бажання. Наставник СК Дніпро-1 Дмитро Михайленко вирушив до Іспанії. Там ним займається Маркос Альварес, колишній тренер Дніпра із фізпідготовки. Він усе покаже та розкаже.

"Ман Сіті – найкраща команда світу"

– В Англії вами частково опікувався Андрій Ярмоленко. Як почувається наш лідер? Як у нього проходить відновлення від травми?

– У нього все нормально, якщо не зважати на травму. Андрій намагається зберігати оптимізм, перебуває на позитиві. Звісно, йому прикро, що він прикований до лазарету – травма підкосила дуже невчасно: коли почав грати і забивати голи. Але, знаючи його характер, його ставлення до футболу, я переконаний, що він повернеться в основний склад і продовжить тішити українців та вболівальників Вест Хема своєю грою і голами. Його там усе влаштовує – команда, клуб, фанати.

– Ви нарешті познайомилися із Олександром Зінченком. Так сталося, що його також спіткала травма – перелом носа…

– Досі ми не були знайомі особисто. Хіба що кілька разів переписувалися в Instagram. Тож дуже приємно було нарешті познайомитися, поспілкуватися і потоваришувати. Хороший, скромний хлопець. Щодо його футбольного таланту – тут усе зрозуміло без слів. У таких клубах, як Ман Сіті, просто так не опиняються. Більше того, хочу підкреслити, що Ман Сіті – найкраща команда світу. Поспілкувався із Зінченком, побував на їхній базі і лише впевнився у цій думці. Барселона, Реал – так, але саме Сіті домінує зараз.

Щодо травми – прикро, що так сталося. Саша хотів продовжувати гру, але лікарі не дозволили. Перелом носа – страшно було дивитись. Але йому вправили кістки ще в роздягальні. Коли Саша забрав мене після матчу і ми поїхали в ресторан, виглядав він уже значно краще. Згодом йому одягнули захисну маску.

– Який настрій панує на базі Ман Сіті? З ким там поспілкувалися? Можливо, бачили самого Гвардіолу?

– Увечері мені належало виїжджати у Лондон, де наступного дня планував відвідати матч Челсі – Фулхем. Але ми так заговорилися із Зінченком, що я зрозумів – нікуди не встигаю. Виїзд перенесли на ранок і після вечері заїхали подивитися на базу Ман Сіті. Це було близько десятої години вечора. Зрозуміло, що команда вже роз’їхалася по домах і ми нікого не застали. Хоча я б із задоволенням подивився на тренування, а, можливо, навіть зробив спільне фото із Гвардіолою, перекинувся з ним кількома фразами.

Що мене найбільше здивувало: навіть уночі база Ман Сіті перебуває у повній бойовій готовності. Зінченко розповідав, що сюди можна приїхати після матчу в будь-який час і поплавати – він сам так робив. Сауна завжди увімкнена. Приїжджай – відновлюйся. Або йди у тренажерку. Кухня у такий час не працює, але все інше – в робочому стані. База – просто вау! Без зайвого пафосу, мармурових стін чи підлоги, зате є все, що потрібно для футболу – і навіть більше. Поруч – територія для "дубля", Академії, жіночої команди. Рівень – топовий.

– У цьому сезоні Сіті оформить требл? Ви готові зробити такий прогноз?

– Можу сказати так: у найближчі три роки Сіті точно переможе у фіналі Ліги чемпіонів. Мрія Гвардіоли і його ціль – виграти все, що можна. Склад він сформував відповідно. На кожну позицію у нього – по дві людини. У центрі поля міг грати Жоржінью – Гвардіола дуже хотів його бачити. Але логічно, що італієць обрав Челсі – туди пішов Саррі. Я переконаний: Жоржінью не загубився б і в Ман Сіті.

Ця команда спроможна виграти навіть всі 6 трофеїв одного сезону: чемпіонат, Кубок Англії та Кубок ліги, Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА і Клубний чемпіонат світу. Це все – реально. Потрібно тільки стабільну гру і трохи фарту. За змістом футболу – це найкраща команда світу, кажу ще раз.

"Хачеріді практично одразу вилучили"

– Ви невипадково згадали про Жоржінью – захоплюєтеся його грою, маєте його футболку. Чим вас підкорив цей італієць?

– Не тільки Жоржінью, а й Фабрегас, П’яніч, Кроос, Брозовіч, Парехо. Вони грають на моїй позиції, тож я оцінюю їх із професіональної точки зору. У кого, як не в них, мені вчитися? Більше того, вони підходять мені за антропометричними даними. З тими ж Погба чи Матічем я не можу зрівнятися – вони більші і потужніші, грають завдяки іншим якостям. А от Жоржінью, Фабрегас, П’яніч – нешвидкі, як і я, грають завдяки мисленню і кмітливості, бачать поле і вміють працювати із м’ячем. Не можу назвати їх своїми кумирами – я вже вийшов із цього віку. Але на моїй рідній позиції – це улюблені футболісти.

– Ви зустрілися не тільки з Ярмоленком і Зінченком, але й із ще двома українцями – ПАОК Шахова і Хачеріді приїхав у Лондон, щоб отримати повну торбу голів від Челсі…

– Я спеціально планував свою поїздку таким чином, щоб потрапити ще й на цей матч. Ми поспілкувалися після сніданку, потім вони пішли на "теорію", я їх дочекався і ми продовжили розмову після обіду. Тепла зустріч. Із Шаховим підтримували контакти, а от Хачеріді я не бачив дуже давно.

Розпочався матч. Обидва потрапили до стартового складу – приємно було, що двоє наших хлопців грають у такому матчі на Стемфорд Брідж. Щоправда, Хачеріді практично одразу вилучили. Хоча тут більше претензій до його партнера, який виконав невдалий пас. Щодо Шахова, то попри розгромну поразку, Женя виглядав достойно. Йому у ПАОКу подобається, це солідна команда в усіх планах, зокрема й фінансовому. Кожному футболісту хочеться грати якомога частіше, тож у цьому аспекті вони обоє трохи незадоволені. Це – природна реакція будь-якого амбіційного спортсмена.

– Читав, що на якийсь із матчів вам довелося придбати квиток у перекупників. Цей бізнес процвітає навіть в Англії?

– Так. Перекупники "накручують" ціни, як і в нас – це їхній заробіток. Я змушений був вдатися до послуг цих ділків, бо придбати квиток на матч Тоттенхем – Інтер мені не вдалося. Боявся, що в Англії якось "не так". Виявилося, абсолютно "так" – як в Україні (Усміхається).

– Вам – 35, поважний вік для футболіста. Ви вже працюєте над тим, щоб розпочати тренерську кар’єру. Тим часом СК Дніпро-1 рветься в УПЛ. Чи плануєте затриматися хоча б на сезончик, щоб пограти в еліті?

– Я вже отримав тренерську ліцензію А. Проте настільки люблю футбол, точніше – грати у нього, що наразі навіть не хочу думати про завершення кар’єри. Якщо дозволятиме здоров’я, докладу максимальних зусиль для того, щоб виступати якомога довше. Постараюся відповідати рівню Дніпра і тій лізі, в якій ми будемо змагатись. Дай Боже, щоб це була Прем’єр-ліга. Бажання грати не зникло, мотивація – також.

Щоправда, мислю я вже не так, як у молодості. І коли граю, і коли дивлюся матчі збоку, аналізую це більш широко. Раніше переймався лише своєю грою. Тепер роздумую над тим, чого не вистачило команді, як вона могла зіграти по-іншому.