Права есть – да не все. Как "Суспільне", Megogo и "Киевстар ТВ" футбол не поделили

Нині конфлікт розгортається навколо прав на показ матчів відбіркового циклу до Євро-2024, де грає українська збірна з футболу.

Медіасервіс Megogo, який уже кілька років транслює провідні спортивні події, став офіційним мовником відбіркового циклу до чемпіонату Європи з футболу, який пройде в червні-липні 2024 року в Німеччині. Спортивні права — це дорога інвестиція, яку компанії зазвичай намагаються розділити з партнерами. Приміром, так робили свого часу канали «Футбол», коли разом із Volia мали права на матчі єврокубків.

Суспільне та Megogo вже мали історію спільного партнерства. Так, наприкінці 2022 року вони показували матчі Чемпіонату світу з футболу. Тоді права належали Суспільному, яке планувало продати субліцензію на показ каналам медіагрупи «Україна» та навіть уклало угоду з цього приводу. Однак після закриття каналів Ріната Ахметова потрібно було знайти нового ретранслятора, який мав розділити права із Суспільним. Тоді правовласник EBU обрав Megogo (також на перемогу у тендері сподівались Setanta sports та «1+1»). Головним інтересом медіасервісу були ексклюзивні права на трансляцію наживо 18 матчів. А Суспільне змогло розділити витрати на права та в прямому ефірі показати 46 із 64 матчів турніру.

Навесні Megogo також домовився про партнерство із Суспільним, але тепер сервіс був власником прав і встановлював умови їх продажу. Зрештою Суспільне придбало у Megogo права на трансляцію матчів на місцевих каналах у цифровому ефірі та кабелі, а також на радіотрансляцію в ефірі «Радіо Промінь». Це давало змогу побачити ігри збірної України широкій аудиторії — і не лише користувачам платного телебачення (уже багато років чимало футбольних матчів показують або на платних каналах, або на ОТТ-сервісах Megogo, Volia, Setanta sports), а й у соціальній пропозиції. Це і безплатний ефір, і аналоговий кабель, де доступні канали Суспільного.

Втім, Megogo зберіг за собою цифрові права, тобто права на ОТТ. У цьому й був інтерес провайдера: отримати перевагу перед іншими ОТТ-платформами. Megogo позиціює себе як сервіс, що надає глядачам ексклюзивну пропозицію — футбол. І це перевага для тих, хто не користується ефіром і кабелем, тобто цільової аудиторії платного телебачення.

Однак проблема в іншому. Суспільне та його регіональні філії, які показували матч, — лінійні канали. І їх транслюють у мережах багатьох провайдерів, зокрема й на ОТТ-платформах, які є конкурентами Megogo. Таким чином виникла дилема. Адже, згідно з угодами, ОТТ-провайдери транслюють лінійні канали Суспільного. Але Суспільне не має прав на диджитал щодо показу цих матчів і не може їх показати саме на платформах.

Щоб розв’язати цю проблему, Суспільний мовник створив іще один сигнал, заздалегідь звернувся до платформ із листом і попросив замінити сигнал на час трансляції матчу. Таким чином у цифрі та кабелі на регіональних каналах Суспільного виходив футбол, а на ОТТ/IPTV — марафон. Ось це і стало каменем спотикання та приводом до публічного конфлікту мовника з «Київстар ТБ».

Партнерський сервіс групи «1+1» у час трансляції матчу (26 березня о 19:00) на екрані «Суспільне. Київ» розмістив плашку з повідомленням про те, що трансляція футбольних матчів припинена «за одноосібним рішенням телеканалів "Суспільне"». Також сервіс розмістив електронну пошту телеканалів для надсилання звернень про причини відключення. Інші ОТТ-сервіси просто замінили сигнал.

Суспільне обурили дії «Київстар ТБ». Костянтин Стрюков, генеральний продюсер суспільно важливого контенту та спеціальних проєктів Суспільного мовлення, сказав у коментарі «Детектору медіа», що НСТУ завчасно повідомила провайдерів про обмеження, пов’язані з показом матчів, і про те, що Суспільне не має прав на показ на IPTV- та ОТТ-платформах.

«Партнерам із "Київстар ТБ" про це було відомо, тож інформація про те, що "трансляція футбольних матчів відсутня за одноосібним рішенням Суспільного", не відповідає дійсності. Колеги з "Київстар ТБ" мають розуміти, що означає дотримання та виконання договірних зобов’язань, особливо в частині реалізації отриманих від правовласника прав на трансляцію спортивних подій», — сказав він. Тому мовник вимагав спростування інформації.

У відповідь «1+1 медіа» звинуватило Суспільне в порушенні договору з «Київстар ТБ», адже компанія змінила параметри своїх каналів під час показу матчу відбору на Євро-2024. «НСТУ були грубо порушені норми договору з ТОВ "Плюс ТБ", і платформа "Київстар ТБ" (ТОВ "Плюс ТБ"), поважаючи своїх глядачів і відповідаючи на їхні численні запити, поставила відповідну плашку в етер, адже має зобовʼязання попереджати абонентів платформи про зміни та керується правилом відкрито говорити про тих, хто впливає на контент, або кому він належить», — йдеться у повідомленні пресслужби «1+1 медіа».

Якщо прибрати емоції обох сторін, то основна проблема, яку виявила історія з трансляцією матчу збірної, — чи може лінійний канал змінювати сигнал для певних провайдерів, якщо це зумовлено обмеженням права на показ контенту для тих чи інших технологій. Наприклад, у випадку з диджитал-правами, як це зробило Суспільне.

Але що таке права для диджиталу? І як вони узгоджуються у випадках із трансляціями лінійних каналів?

«Розповсюдження лінійного каналу "Суспільне Регіони" (будемо так називати всі канали Суспільного, які мають місто в назві), жодним чином не пов’язано з цифровими правами. Провайдери IPTV лише розповсюджують, доводять до глядача канал, який транслюється на території України. Тобто користувачі мали б отримувати той самий канал незалежно від форми передачі сигналу цього лінійного каналу. Цифрові ж права настають, наприклад, якщо Суспільне транслювало б ці матчі в себе на сайті чи створювало якийсь окремий стрим із цим матчем, який не транслювався би в ефірі Суспільного, продавало цей матч за окремою підпискою тощо, робило би щось цифрове з тим контентом. Але нічого такого не було», — вважає медіадослідник Орест Білоскурський. Про це йдеться в його колонці на Sostav.ua.

У пресслужбі медіасервісу Megogo «Детектору медіа» розказали, що продаж будь-яких прав на контент регулює саме правовласник: «Правовласник додатково монетизує контент. Будь-яка нова додаткова технічна функція, наприклад catch-up-права в лінійному телебаченні (перегляд етеру в записі) — це все додатковий заробіток, який регулює і розподіляє винятково правовласник, бо він у цьому бачить додаткові фінансові вигоди».

За словами пресслужби медіасервісу, така ж ситуація і з продажем диджитал-прав. При цьому, як кажуть у Megogo, під диджиталом у більшості випадків мається на увазі поширення контенту в інтернеті: «Маємо розуміти, що значення digital широке, адже це можуть бути IPTV, OTT, web, конкретні платформи на кшталт ютуба тощо. Тільки правовласник контенту має право це регулювати й установлювати норми».

Деталі про придбані права регулює договір, де «чітко описується обсяг прав, доступних для використання, а також перелік обмежень і винятків із наданих прав».

«Це може бути необмежена кількість варіацій різного типу прав: від ексклюзивних на всі види розповсюдження без будь-яких обмежень — до конкретно вузьких, як-от поширення винятково через наземну етерну ретрансляцію. Навіть ексклюзивні права можуть мати певні обмеження та винятки щодо їхнього використання», — йдеться в коментарі сервісу.

Таким чином, за словами пресслужби, трапляються випадки, коли телеканал, купуючи права на певний контент, не отримує весь обсяг наявних прав на такий контент. Наприклад, є обмеження на технології розповсюдження, коли правовласник продав право на інші технології комусь іншому або просто телеканал вирішив не купувати додаткові технології розповсюдження через фінансові причини.

У Megogo вважають цілком прийнятною практику, коли канал, який з економічних або інших причин не придбав права на певну технологію, заздалегідь попереджає платформу про відсутність прав і про відсутність показу, «а платформа вже на свій розсуд повідомляє своїм абонентам про зміни в розкладі». І це, на думку сервісу, відповідає світовій практиці.

«У договорах на ретрансляцію лінійних телевізійних каналів передбачений відсоток контенту, який мовник має право замінити або не показати. Це зазвичай невелика частина від загального обʼєму етеру — декілька відсотків. І в більшості випадків це підстрахування, адже мовник зацікавлений показати свій контент якомога ширшій аудиторії. Проте і в контрактах на закупівлю контенту між мовником і правовласником зазвичай міститься така сама норма про можливий відсоток блокування показу за допомогою якихось технологій доставлення контенту (інтернет, кабель або супутник, наприклад). Ланцюжок прав "правовласник — мовник — ретранслятор" має синхронне регулювання обмежень у правах і, як було сказано вище, — це регулює правовласник, який діє в інтересах окупності проєкту», — кажуть у пресслужбі Megogo.

Керівник та операційний директор підрозділу Pay TV у Starlight Media Віталій Сперкач також вважає, що якщо канал купує права не на всі технології, в яких він транслюється, всі питання регулює саме договір із правовласником. Він також пригадав іще один подібний випадок, коли канали змінювали сигнал для ОТТ-платформ.

«У 2022 році на телеканалі Setanta Sports, дистрибуцією якого ми тоді займалися, повинні були транслювати матчі відбіркової стадії Ліги чемпіонів між "Динамо" (Київ) і "Фенербахче" (Туреччина). Права на цей матч були передані чи закуплені не на всі технології (виняток — ОТТ). Виходячи з цього, аби не порушувати угоду, ми попередили партнерів, із якими співпрацювали в сегменті ОТТ, що вони можуть взяти альтернативний сигнал на телеканал, але вже без трансляції саме цих матчів. Тут важливо швидко поговорити з партнерами, щоб вони могли встигнути повідомити про це абонентів», — сказав він.

Але ці всі випадки траплялися до набуття чинності закону «Про медіа», який легалізує діяльність ОТТ-платформ.

Для українського ринку подальша практика буде прецедентом, на який надалі орієнтуватимуться при показі контенту лінійних каналів, що можуть мати обмежені права. Надалі подібних ситуацій побільшає. Вони можуть скластися й у випадку трансляції «Євробачення» під час спільного марафону абощо. Арбітром у цій ситуації мала би бути Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. До того ж і Суспільне, і «1+1 медіа» зверталися до неї з проханням роз’яснити питання про цифрові права і трансляції лінійних каналів у диджиталі.

Таке ж звернення надсилав «Детектор медіа» й отримав на нього відповідь. Пресслужба регулятора підкреслила, що Нацрада не втручається в господарські стосунки суб’єктів інформаційної діяльності. Однак регулятор звернув увагу, що «трансляція двох телевізійних сигналів не передбачена законодавством»: «Якщо є два різних сигнали, то компанія повинна отримувати ліцензію». Саме тому регулятор застерігає Суспільне: «Національна суспільна телерадіокомпанія України входила до складу універсального медіасервісу (на той час — до УПП), і трансляцію її програм у незмінному вигляді повинні були забезпечити всі провайдери програмної послуги для всіх абонентів. Тобто жодних винятків. Суспільному мовленню треба надалі, мабуть, уважно ставитися до придбання прав, враховуючи ту обставину, що вони входять до універсального медіасервісу та їхні програми повинні бути доступні всім глядачам».

При такій позиції регулятора залишається відкритим питання про те, як надалі Суспільний мовник показуватиме матчі відбіркового циклу до Євро-2024. Адже в ефірі показали лише перший матч за участі збірної України, а інші заплановані на червень, вересень, жовтень і листопад.

У пресслужбі Суспільного мовника «Детектору медіа» сказали: «Ми будемо шукати варіанти розв’язання законодавчих колізій у роботі з ОТТ і IPTV. Маємо час до наступного матчу за участі нашої збірної в червні. З нашими партнерами Megogo, які купили права на трансляцію матчів для України, ми зробимо все можливе, щоби з дотриманням нового закону та прав інтелектуальної власності в максимальної кількості українців була можливість вболівати за нашу збірну».