4 октября 2022 08:44
4
Игорь ЦЫГАНЫК: "Из всех легионеров, которых "Динамо" покупало на перспективу, реализовали себя только двое"
Журналист Игорь Цыганык в эфире шоу "Цыганык LIVE" на FootballHub ответил на вопрос о новичках "Динамо".
- "Динамо" искали левого полузащитника и взяли Кабаева. На этой позиции играл Шепелев, а это просто несерьезно. Кабаев и Пэррис - это два футболиста, которые должны конкурировать между собой. После травмы Шапаренко нужно было кого-то брать в середину поля, потому что там тоже не очень большая конкуренция - Андриевский, Сидорчук и Шепелев. Мог бы еще быть Леднев, но его нет. "Динамо" брало тех, кто хотел приехать. Я знаю, как Красникову было тяжело уговаривать футболистов приехать играть в СК "Днепр-1". Это очень непросто. Луческу говорит, что новые игроки на перспективу. У "Динамо" всегда все купленные игроки на перспективу. Из таких легионеров, которые себя потом реализовали, были только Юссуф и Ринкон. Их брали молодыми и они выросли.
Комментарии
Експерту Циганику краще коментувати справи Краснікова в "Дніпро-1", в яких він, напевно, обізнаний значно краще.
Ну ок, Хацкевич (22 роки), Белькевич (23), Сабліч (22), Йєрко Леко (22), Діого Рінкон (22), Леандро Алмейда (22), Данило Сілва (22), Адмір Мехмеді (20) - на момент переходу це вже були більш-менш засвічені персонажі.
Але ж були також іКаха Каладзе - 19 років, Макс Шацьких (20), Горан Гавранчич (21), Ласло Боднар (21), Флорін Чернат (20), Георгій Пеєв (21), Тіберіу Гіоане (20), Лакі Ідахор (20), Бадр Ель Каддурі (21), Аїла Юссуф (18), Клебер (19), Рудольфо (21), Мілош Нінкович (19), Гільєрме (19), Рома Єременко (21) та навіть Лукман Аруна (20).
Жодних сумнівів, на момент їх переходу умовний Циганик, як і більшість вболівальників "Динамо" імен таких не чули навіть. Проте, ці гравці залишили вагомий слід в історії успіхів київського "Динамо". Більше того, падіння турнірних результатів клубу дивним чином співпало у часі з практикою, коли ми відійшли від запрошення мало відомих, але високої якості ігрових перспектив молодих виконавців. Тому питання не в тому, чи "Динамо" вміє розкривати молоді таланти. Вміли, вміємо та сподіваюсь будем вміти. Бо інакше просто немає виходу. Наразі це єдина вірна стратегія. Тож основне питання в тому - де зараз ці нові легіонерські відкриття. І де ті люди, які їх приводили до клубу. Адже та система працювала значно якісніше нинішньої стратегії зі ставкою на розкритих гравців середнього рівня із не топових чемпіонатів та збірників, перепрошую, якихось там Ямайки-Люксембургу.
Чому ж тепер ми так легко відпускаємо умовного Гіоргі Хабуліані до Туреччини та Умаралі Рахмоналієва до "Рубіна". І чи стежать у клубі за такими персоналіями, як наприклад, Хусаїн Норчаєв (дуже складно не помітити), Отабек Юракузієв, Раймондс Кролліс, не кажучи про умовних Васіле Бітлана чи Мехрубона Карімова. Це ж не питання коштів, а питання зацікавленості.
Щодо Краснікова та молодих дарувань. Це абсолютно не найсильніша сторона менеджера Краснікова. Щось навіть дуже важко пригадати бодай трійку абсолютно невідомих імен у віці до 21 року, які були знайдені командою Краснікова та зробили успішну кар'єру в Металі/Дніпрі/Шахтарі/Динамо/Актобе. У них зовсім інша фішка - підбирати засвічені таланти, які десь не заграли чи брати лідерів із команд середньої руки. Тут досить важно помилитись із вибором. Щоправда, проблема менеджменту "Шахтаря" і "Дніпра-1" наразі в тому, що бразильский ринок надто перегрітий. Там навіть місцеві клуби підбирають майбутніх потенційних зірочок за досить солідні кошти. Також є Ред Булл і розгортає роботу Сіті Груп. Серйозні бразильські клуби правлять за свої потенційні таланти вагомі кошти. "Шахтар" вже давно цю тему пройшов. Тому там спробували зробити ставку на юнатів з юніорських клубів бразильских грандів. Хоча навіть тут кращих типу Метіньйо перехоплюють європейські клуби. Досить складно нині просувається така стратегія, але як варіант це ще більш-менш може працювати. Але при цьому потрібно досить вчасно помічати та швидко підбирати гравців калібру Пабло Соларі (із "Коло Коло", а не тепер з "Рівера") чи Жоаннера Чавеза в контексті потреби того ж "Шахтаря" у потенційно якісному лівому захиснику. До речі, для нас теж незайве звернути увагу на останнє ім'я.
Ну, це ще треба перевірити на скільки бразильский ноунейм, якого привела команда Краснікова в "Дніпро-1" виявиться вірним вибором. А заодно співставити цей хід із розвитком кар'єри умовного Джастіна Куеро (нападник, Еквадор, Ю20). За кілька років дізнаємось який трансфер міг би бути ефективнішим. Хоча в сенсі можливого відходу Довбика, еквадорець Куеро - це заміна приблизно того ж ігрового плану.
В будь-якому разі, фінансові реалії в Серії А Бразилії наразі таки, що навіть за умовного майбутнього проспекта Вітора Роке на внутрішньому ринку платяться серйозні кошти. Гравці рівня Фернандіньйо/Вілліана/Шав'єра/Тайсона взагалі важко уявити скільки можуть зараз коштувати. Лишається хіба підбирати залишки посереднього рівня. Цього достатньо, як видно, для внутрішніх змагань УПЛ. Але на рівні Європи проблеми будуть навіть в Лізі Конференцій. Саме тому наші клуби та ліга загалом все більше просідають на європейській клубній арені. Посередні гравці знижують загальний рівень команди і від цього страждають результати.
В "Динамо", до речі, ситуацію виправити легше всього. Нам достатньо 4-5 виконавців вище середнього рівня (нападник, лівий вінгер, центральний півзахисник, центральний захисник, можливо лівий крайній захисник). Завдяки цьому якісному посиленню ми отримаємо базу для стабільного росту та розвитку молодих виконавців. Обов'язково власні вихованці мають бути доповнені молодими талановитими легіонерами потенційно високої якості. Без цього не обходиться жоден клуб - ні умовні "Бенфіка", ні "Аякс", ні "Порту". Саме таким чином ми можемо досить легко вийти на шлях розвитку умовного "Ред Булл" (Зальцбург). Наразі, це єдино вірний з можливих варіантів розвитку.
Ну ок, Хацкевич (22 роки), Белькевич (23), Сабліч (22), Йєрко Леко (22), Діого Рінкон (22), Леандро Алмейда (22), Данило Сілва (22), Адмір Мехмеді (20) - на момент переходу це вже були більш-менш засвічені персонажі.
Але ж були також іКаха Каладзе - 19 років, Макс Шацьких (20), Горан Гавранчич (21), Ласло Боднар (21), Флорін Чернат (20), Георгій Пеєв (21), Тіберіу Гіоане (20), Лакі Ідахор (20), Бадр Ель Каддурі (21), Аїла Юссуф (18), Клебер (19), Рудольфо (21), Мілош Нінкович (19), Гільєрме (19), Рома Єременко (21) та навіть Лукман Аруна (20).
Жодних сумнівів, на момент їх переходу умовний Циганик, як і більшість вболівальників "Динамо" імен таких не чули навіть. Проте, ці гравці залишили вагомий слід в історії успіхів київського "Динамо". Більше того, падіння турнірних результатів клубу дивним чином співпало у часі з практикою, коли ми відійшли від запрошення мало відомих, але високої якості ігрових перспектив молодих виконавців. Тому питання не в тому, чи "Динамо" вміє розкривати молоді таланти. Вміли, вміємо та сподіваюсь будем вміти. Бо інакше просто немає виходу. Наразі це єдина вірна стратегія. Тож основне питання в тому - де зараз ці нові легіонерські відкриття. І де ті люди, які їх приводили до клубу. Адже та система працювала значно якісніше нинішньої стратегії зі ставкою на розкритих гравців середнього рівня із не топових чемпіонатів та збірників, перепрошую, якихось там Ямайки-Люксембургу.
Чому ж тепер ми так легко відпускаємо умовного Гіоргі Хабуліані до Туреччини та Умаралі Рахмоналієва до "Рубіна". І чи стежать у клубі за такими персоналіями, як наприклад, Хусаїн Норчаєв (дуже складно не помітити), Отабек Юракузієв, Раймондс Кролліс, не кажучи про умовних Васіле Бітлана чи Мехрубона Карімова. Це ж не питання коштів, а питання зацікавленості.
Щодо Краснікова та молодих дарувань. Це абсолютно не найсильніша сторона менеджера Краснікова. Щось навіть дуже важко пригадати бодай трійку абсолютно невідомих імен у віці до 21 року, які були знайдені командою Краснікова та зробили успішну кар'єру в Металі/Дніпрі/Шахтарі/Динамо/Актобе. У них зовсім інша фішка - підбирати засвічені таланти, які десь не заграли чи брати лідерів із команд середньої руки. Тут досить важно помилитись із вибором. Щоправда, проблема менеджменту "Шахтаря" і "Дніпра-1" наразі в тому, що бразильский ринок надто перегрітий. Там навіть місцеві клуби підбирають майбутніх потенційних зірочок за досить солідні кошти. Також є Ред Булл і розгортає роботу Сіті Груп. Серйозні бразильські клуби правлять за свої потенційні таланти вагомі кошти. "Шахтар" вже давно цю тему пройшов. Тому там спробували зробити ставку на юнатів з юніорських клубів бразильских грандів. Хоча навіть тут кращих типу Метіньйо перехоплюють європейські клуби. Досить складно нині просувається така стратегія, але як варіант це ще більш-менш може працювати. Але при цьому потрібно досить вчасно помічати та швидко підбирати гравців калібру Пабло Соларі (із "Коло Коло", а не тепер з "Рівера") чи Жоаннера Чавеза в контексті потреби того ж "Шахтаря" у потенційно якісному лівому захиснику. До речі, для нас теж незайве звернути увагу на останнє ім'я.
Ну, це ще треба перевірити на скільки бразильский ноунейм, якого привела команда Краснікова в "Дніпро-1" виявиться вірним вибором. А заодно співставити цей хід із розвитком кар'єри умовного Джастіна Куеро (нападник, Еквадор, Ю20). За кілька років дізнаємось який трансфер міг би бути ефективнішим. Хоча в сенсі можливого відходу Довбика, еквадорець Куеро - це заміна приблизно того ж ігрового плану.
В будь-якому разі, фінансові реалії в Серії А Бразилії наразі таки, що навіть за умовного майбутнього проспекта Вітора Роке на внутрішньому ринку платяться серйозні кошти. Гравці рівня Фернандіньйо/Вілліана/Шав'єра/Тайсона взагалі важко уявити скільки можуть зараз коштувати. Лишається хіба підбирати залишки посереднього рівня. Цього достатньо, як видно, для внутрішніх змагань УПЛ. Але на рівні Європи проблеми будуть навіть в Лізі Конференцій. Саме тому наші клуби та ліга загалом все більше просідають на європейській клубній арені. Посередні гравці знижують загальний рівень команди і від цього страждають результати.
В "Динамо", до речі, ситуацію виправити легше всього. Нам достатньо 4-5 виконавців вище середнього рівня (нападник, лівий вінгер, центральний півзахисник, центральний захисник, можливо лівий крайній захисник). Завдяки цьому якісному посиленню ми отримаємо базу для стабільного росту та розвитку молодих виконавців. Обов'язково власні вихованці мають бути доповнені молодими талановитими легіонерами потенційно високої якості. Без цього не обходиться жоден клуб - ні умовні "Бенфіка", ні "Аякс", ні "Порту". Саме таким чином ми можемо досить легко вийти на шлях розвитку умовного "Ред Булл" (Зальцбург). Наразі, це єдино вірний з можливих варіантів розвитку.
Если память не изменяет, Диого приходил в статусе основного игрока Интера и даже в те безденежные времена бразильского футбола за него просили 2.5 млн. Говорить, что это какой-то молодой ноунейм на вырост не приходилось.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Если память не изменяет, Диого приходил в статусе основного игрока Интера и даже в те безденежные времена бразильского футбола за него просили 2.5 млн. Говорить, что это какой-то молодой ноунейм на вырост не приходилось.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Юссуф?? Емм! Циганик ,як завжди щось ляпне)) По Рінкону погоджуся, Юссуф же був досить посереднім гравцем, та й прийшов він в ДК вже не молодим (по паспорту 19 ) а реально йому вже було років 25 на той момент (хто знає - той знає про що мова).