4 жовтня 2022 08:44
4
Ігор ЦИГАНИК: "З усіх легіонерів, яких "Динамо" купувало на перспективу, реалізували себе лише двоє"
Журналіст Ігор Циганик в ефірі шоу "Циганик LIVE" на FootballHub відповів на запитання про новачків "Динамо".
- "Динамо" шукали лівого півзахисника та взяли Кабаєва. На цій позиції грав Шепєлєв, а це просто несерйозно. Кабаєв і Перріс - це два футболісти, які мають конкурувати між собою. Після травми Шапаренко треба було когось брати в середину поля, бо там теж не дуже велика конкуренція – Андріївський, Сидорчук та Шепелєв. Міг би ще бути Лєднєв, але його немає. "Динамо" брало тих, хто хотів приїхати. Я знаю, як Краснікову було важко вмовляти футболістів приїхати грати у СК "Дніпро-1". Це дуже непросто. Луческу каже, що нові гравці на перспективу. У "Динамо" завжди всі куплені гравці на перспективу. З таких легіонерів, які себе потім реалізували, були лише Юссуф та Рінкон. Їх брали молодими, і вони виросли.
Коментарі
Експерту Циганику краще коментувати справи Краснікова в "Дніпро-1", в яких він, напевно, обізнаний значно краще.
Ну ок, Хацкевич (22 роки), Белькевич (23), Сабліч (22), Йєрко Леко (22), Діого Рінкон (22), Леандро Алмейда (22), Данило Сілва (22), Адмір Мехмеді (20) - на момент переходу це вже були більш-менш засвічені персонажі.
Але ж були також іКаха Каладзе - 19 років, Макс Шацьких (20), Горан Гавранчич (21), Ласло Боднар (21), Флорін Чернат (20), Георгій Пеєв (21), Тіберіу Гіоане (20), Лакі Ідахор (20), Бадр Ель Каддурі (21), Аїла Юссуф (18), Клебер (19), Рудольфо (21), Мілош Нінкович (19), Гільєрме (19), Рома Єременко (21) та навіть Лукман Аруна (20).
Жодних сумнівів, на момент їх переходу умовний Циганик, як і більшість вболівальників "Динамо" імен таких не чули навіть. Проте, ці гравці залишили вагомий слід в історії успіхів київського "Динамо". Більше того, падіння турнірних результатів клубу дивним чином співпало у часі з практикою, коли ми відійшли від запрошення мало відомих, але високої якості ігрових перспектив молодих виконавців. Тому питання не в тому, чи "Динамо" вміє розкривати молоді таланти. Вміли, вміємо та сподіваюсь будем вміти. Бо інакше просто немає виходу. Наразі це єдина вірна стратегія. Тож основне питання в тому - де зараз ці нові легіонерські відкриття. І де ті люди, які їх приводили до клубу. Адже та система працювала значно якісніше нинішньої стратегії зі ставкою на розкритих гравців середнього рівня із не топових чемпіонатів та збірників, перепрошую, якихось там Ямайки-Люксембургу.
Чому ж тепер ми так легко відпускаємо умовного Гіоргі Хабуліані до Туреччини та Умаралі Рахмоналієва до "Рубіна". І чи стежать у клубі за такими персоналіями, як наприклад, Хусаїн Норчаєв (дуже складно не помітити), Отабек Юракузієв, Раймондс Кролліс, не кажучи про умовних Васіле Бітлана чи Мехрубона Карімова. Це ж не питання коштів, а питання зацікавленості.
Щодо Краснікова та молодих дарувань. Це абсолютно не найсильніша сторона менеджера Краснікова. Щось навіть дуже важко пригадати бодай трійку абсолютно невідомих імен у віці до 21 року, які були знайдені командою Краснікова та зробили успішну кар'єру в Металі/Дніпрі/Шахтарі/Динамо/Актобе. У них зовсім інша фішка - підбирати засвічені таланти, які десь не заграли чи брати лідерів із команд середньої руки. Тут досить важно помилитись із вибором. Щоправда, проблема менеджменту "Шахтаря" і "Дніпра-1" наразі в тому, що бразильский ринок надто перегрітий. Там навіть місцеві клуби підбирають майбутніх потенційних зірочок за досить солідні кошти. Також є Ред Булл і розгортає роботу Сіті Груп. Серйозні бразильські клуби правлять за свої потенційні таланти вагомі кошти. "Шахтар" вже давно цю тему пройшов. Тому там спробували зробити ставку на юнатів з юніорських клубів бразильских грандів. Хоча навіть тут кращих типу Метіньйо перехоплюють європейські клуби. Досить складно нині просувається така стратегія, але як варіант це ще більш-менш може працювати. Але при цьому потрібно досить вчасно помічати та швидко підбирати гравців калібру Пабло Соларі (із "Коло Коло", а не тепер з "Рівера") чи Жоаннера Чавеза в контексті потреби того ж "Шахтаря" у потенційно якісному лівому захиснику. До речі, для нас теж незайве звернути увагу на останнє ім'я.
Ну, це ще треба перевірити на скільки бразильский ноунейм, якого привела команда Краснікова в "Дніпро-1" виявиться вірним вибором. А заодно співставити цей хід із розвитком кар'єри умовного Джастіна Куеро (нападник, Еквадор, Ю20). За кілька років дізнаємось який трансфер міг би бути ефективнішим. Хоча в сенсі можливого відходу Довбика, еквадорець Куеро - це заміна приблизно того ж ігрового плану.
В будь-якому разі, фінансові реалії в Серії А Бразилії наразі таки, що навіть за умовного майбутнього проспекта Вітора Роке на внутрішньому ринку платяться серйозні кошти. Гравці рівня Фернандіньйо/Вілліана/Шав'єра/Тайсона взагалі важко уявити скільки можуть зараз коштувати. Лишається хіба підбирати залишки посереднього рівня. Цього достатньо, як видно, для внутрішніх змагань УПЛ. Але на рівні Європи проблеми будуть навіть в Лізі Конференцій. Саме тому наші клуби та ліга загалом все більше просідають на європейській клубній арені. Посередні гравці знижують загальний рівень команди і від цього страждають результати.
В "Динамо", до речі, ситуацію виправити легше всього. Нам достатньо 4-5 виконавців вище середнього рівня (нападник, лівий вінгер, центральний півзахисник, центральний захисник, можливо лівий крайній захисник). Завдяки цьому якісному посиленню ми отримаємо базу для стабільного росту та розвитку молодих виконавців. Обов'язково власні вихованці мають бути доповнені молодими талановитими легіонерами потенційно високої якості. Без цього не обходиться жоден клуб - ні умовні "Бенфіка", ні "Аякс", ні "Порту". Саме таким чином ми можемо досить легко вийти на шлях розвитку умовного "Ред Булл" (Зальцбург). Наразі, це єдино вірний з можливих варіантів розвитку.
Ну ок, Хацкевич (22 роки), Белькевич (23), Сабліч (22), Йєрко Леко (22), Діого Рінкон (22), Леандро Алмейда (22), Данило Сілва (22), Адмір Мехмеді (20) - на момент переходу це вже були більш-менш засвічені персонажі.
Але ж були також іКаха Каладзе - 19 років, Макс Шацьких (20), Горан Гавранчич (21), Ласло Боднар (21), Флорін Чернат (20), Георгій Пеєв (21), Тіберіу Гіоане (20), Лакі Ідахор (20), Бадр Ель Каддурі (21), Аїла Юссуф (18), Клебер (19), Рудольфо (21), Мілош Нінкович (19), Гільєрме (19), Рома Єременко (21) та навіть Лукман Аруна (20).
Жодних сумнівів, на момент їх переходу умовний Циганик, як і більшість вболівальників "Динамо" імен таких не чули навіть. Проте, ці гравці залишили вагомий слід в історії успіхів київського "Динамо". Більше того, падіння турнірних результатів клубу дивним чином співпало у часі з практикою, коли ми відійшли від запрошення мало відомих, але високої якості ігрових перспектив молодих виконавців. Тому питання не в тому, чи "Динамо" вміє розкривати молоді таланти. Вміли, вміємо та сподіваюсь будем вміти. Бо інакше просто немає виходу. Наразі це єдина вірна стратегія. Тож основне питання в тому - де зараз ці нові легіонерські відкриття. І де ті люди, які їх приводили до клубу. Адже та система працювала значно якісніше нинішньої стратегії зі ставкою на розкритих гравців середнього рівня із не топових чемпіонатів та збірників, перепрошую, якихось там Ямайки-Люксембургу.
Чому ж тепер ми так легко відпускаємо умовного Гіоргі Хабуліані до Туреччини та Умаралі Рахмоналієва до "Рубіна". І чи стежать у клубі за такими персоналіями, як наприклад, Хусаїн Норчаєв (дуже складно не помітити), Отабек Юракузієв, Раймондс Кролліс, не кажучи про умовних Васіле Бітлана чи Мехрубона Карімова. Це ж не питання коштів, а питання зацікавленості.
Щодо Краснікова та молодих дарувань. Це абсолютно не найсильніша сторона менеджера Краснікова. Щось навіть дуже важко пригадати бодай трійку абсолютно невідомих імен у віці до 21 року, які були знайдені командою Краснікова та зробили успішну кар'єру в Металі/Дніпрі/Шахтарі/Динамо/Актобе. У них зовсім інша фішка - підбирати засвічені таланти, які десь не заграли чи брати лідерів із команд середньої руки. Тут досить важно помилитись із вибором. Щоправда, проблема менеджменту "Шахтаря" і "Дніпра-1" наразі в тому, що бразильский ринок надто перегрітий. Там навіть місцеві клуби підбирають майбутніх потенційних зірочок за досить солідні кошти. Також є Ред Булл і розгортає роботу Сіті Груп. Серйозні бразильські клуби правлять за свої потенційні таланти вагомі кошти. "Шахтар" вже давно цю тему пройшов. Тому там спробували зробити ставку на юнатів з юніорських клубів бразильских грандів. Хоча навіть тут кращих типу Метіньйо перехоплюють європейські клуби. Досить складно нині просувається така стратегія, але як варіант це ще більш-менш може працювати. Але при цьому потрібно досить вчасно помічати та швидко підбирати гравців калібру Пабло Соларі (із "Коло Коло", а не тепер з "Рівера") чи Жоаннера Чавеза в контексті потреби того ж "Шахтаря" у потенційно якісному лівому захиснику. До речі, для нас теж незайве звернути увагу на останнє ім'я.
Ну, це ще треба перевірити на скільки бразильский ноунейм, якого привела команда Краснікова в "Дніпро-1" виявиться вірним вибором. А заодно співставити цей хід із розвитком кар'єри умовного Джастіна Куеро (нападник, Еквадор, Ю20). За кілька років дізнаємось який трансфер міг би бути ефективнішим. Хоча в сенсі можливого відходу Довбика, еквадорець Куеро - це заміна приблизно того ж ігрового плану.
В будь-якому разі, фінансові реалії в Серії А Бразилії наразі таки, що навіть за умовного майбутнього проспекта Вітора Роке на внутрішньому ринку платяться серйозні кошти. Гравці рівня Фернандіньйо/Вілліана/Шав'єра/Тайсона взагалі важко уявити скільки можуть зараз коштувати. Лишається хіба підбирати залишки посереднього рівня. Цього достатньо, як видно, для внутрішніх змагань УПЛ. Але на рівні Європи проблеми будуть навіть в Лізі Конференцій. Саме тому наші клуби та ліга загалом все більше просідають на європейській клубній арені. Посередні гравці знижують загальний рівень команди і від цього страждають результати.
В "Динамо", до речі, ситуацію виправити легше всього. Нам достатньо 4-5 виконавців вище середнього рівня (нападник, лівий вінгер, центральний півзахисник, центральний захисник, можливо лівий крайній захисник). Завдяки цьому якісному посиленню ми отримаємо базу для стабільного росту та розвитку молодих виконавців. Обов'язково власні вихованці мають бути доповнені молодими талановитими легіонерами потенційно високої якості. Без цього не обходиться жоден клуб - ні умовні "Бенфіка", ні "Аякс", ні "Порту". Саме таким чином ми можемо досить легко вийти на шлях розвитку умовного "Ред Булл" (Зальцбург). Наразі, це єдино вірний з можливих варіантів розвитку.
Если память не изменяет, Диого приходил в статусе основного игрока Интера и даже в те безденежные времена бразильского футбола за него просили 2.5 млн. Говорить, что это какой-то молодой ноунейм на вырост не приходилось.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Если память не изменяет, Диого приходил в статусе основного игрока Интера и даже в те безденежные времена бразильского футбола за него просили 2.5 млн. Говорить, что это какой-то молодой ноунейм на вырост не приходилось.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Аила в какой-то мере подпадает в эту категорию, но и он прошел через контракт в местном гранде Энимбе, там не закрепился, был заигран за нигерийскую молодежку. Что-то типа статуса нынешнего Бражко, если бы его решили подписать клубы из топ-5 чемпионатов. И он тоже не человек из ниоткуда, как Гавранчич.
Юссуф?? Емм! Циганик ,як завжди щось ляпне)) По Рінкону погоджуся, Юссуф же був досить посереднім гравцем, та й прийшов він в ДК вже не молодим (по паспорту 19 ) а реально йому вже було років 25 на той момент (хто знає - той знає про що мова).