Александр РЫКУН: "Переход Довбыка в "Динамо" станет ошибкой"
Пока в украинском чемпионате пора отпусков, zbirna.com решила пообщаться с авторитетными отечественными специалистами, задав им несколько актуальных вопросов, связанных с Премьер-лигой. Но нужно, отметить, что все это — на данный момент. Что из этого получилось, судите сами.
Поучаствовал в этой рубрике бывший полузащитник Днепра, Металлиста и сборной Украины Александр РЫКУН.
— Александр, кто главный претендент на победу в чемпионате?
— Думаю, Шахтер. Как показывает практика Мирча Луческу вводит в состав молодежь. Не исключаю, что кто-то из опытных исполнителей покинет команду. У горняков новый тренер и, как мне кажется, больше мотивации, ведь в прошлом сезоне они проиграли борьбу за золотые медали. Поэтому на данный момент отдаю предпочтение Шахтеру.
— Какая команда завоюет бронзовые медали?
— Днепр-1. Днепряне были на порядок стабильнее своих конкурентов. Более того, считаю, что у Зари и Ворсклы не будет на это шансов.
— Назовите четыре коллектива, которые по итогам чемпионата займут места с 13-го по 16-е?
— Трудно сказать, поскольку еще открыт вопрос по Десне. Будут ли они вообще выступать. Но если говорить о чисто спортивной борьбе, то, думаю, в числе этих команд будут Мариуполь, Черноморец, Львов и Рух.
— Какой футболист запомнился вам в первой части сезона?
— Не могу не назвать Артема Довбыка, который вырос за эти полгода, точнее, сделал хороший шаг в своем профессиональном росте. Нападающий возмужал, мощный, настырный с хорошим ударом. Но, на мой взгляд, его переход в Динамо будет ошибкой…
— Что скажите об уровне чемпионата по сравнению с прошлыми годами?
— Роста я пока не вижу. Может, где-то выстраиваемся понемногу, но опять же, пока все слабо. Да, есть надежда на то, что в скором времени Динамо и Шахтеру составят конкуренцию тот же Днепр-1, какие-то движения начались в Одессе. Металлист выйдет в Премьер-лигу. Возможно, еще появится пару серьезных команд. Будем надеяться, что все вернется, как было раньше, тогда и в еврокубках мы сможем быть не только мальчиками для битья…
Сергей ДЕМЬЯНЧУК
Для нас було б краще, я впенвений, нападник для нас потрібен зараз, як повітря. Якщо ми не виграємо чемп, то це буде одна з головних причин. Тому я б хотів його бачитив нашій футболці. Але для нього самого (і для збірної) краще все ж таки за кордон.
https://www.dynamomania.com/blog/540559-%3C%3Cdinamo%3E%3E-kiiv-13051927---23072020
А це через півтора тижня продовження.
https://www.dynamomania.com/blog/542177-%3C%3Cdinamo%3E%3E-pislyamova
Я писав про імовірну стабілізацію гри і стелю, в яку упреться Луческу. Те, про що зараз говорять, що з цими футболістами...
вон МЮ взяли и пригласили последователя ВВЛ. но для этого ж надо думать головой, а не только есть ею...
Хто на Вашу думку конкретно зараз демоснтрує Футбол, який би Ви хотіли бачити в Динамо?
Всі ми хочемо яскравий, виджовищний, домінуючий, переможний фтубол у виконанні нашої команди. Як забезпечити це на парктиці? Скільки це коштує і хто за це практично в реальності буде платити?
Зовсім не розумію людей, котрі критикують Луческу. Він родить маскимум з того, що є, без нього було б тільки гірше.
Лозунги проголошувати ми всі можемо. Критикувати теж. Вимагати. А давайте відштовхуватись від реальності.
Мені здається, ми зовсім по різному бачимо ситуацію. Я кажу про реальність, як вона є, а Ви про мірії. Давайте практично: Вит впевнені, що теперішній склад у нас не поступається умовно назву "зразковому" (при Лобановському). То чому ж тоді результати у нас гірші? Назвіть, будь ласка, хоча б головні пункти комплексу причин, і головне - як їх змінити ПРАКТИЧНО?
Якщо Ви 1-11 за всі ігри в группі, то я міг би нагади, що це не Яблонці, Мальме чи Копенгагени з Янг Бойзами.
Я ж якраз пишу про реальність, намагаючись окреслити альтернативу. Причини є об'єктивні. Падіння рівня ЧУ, фінансові можливості Суркісів скоротилися за нової політичної ситуації, загальна криза в державі. Але фінансові можливості і раніше не були співмірними із ресурсами суперклубів, але ці клуби долали. Рівень чемпіонату - це серйозний мінус, тому нинішнє завдання: гартувати команду в єврокубках. Бачимо результати там. Але основні причини - не об'єктивні, а суб'єктивні: це зміна принципів команди: спроба перебебити суперника на його полі, де він завідомо сильніший. Це гра з гіпертрофованою компактністю, це ставка на дрібний часто поперечний пас, це майже повна відмова від колективного пресингу, це практина відсутність агресії і силової гри. Ну хіба не видно, що не вийде Динамо грати у стилі Барселони, хай навіть цей стиль вигадав сам Луческу, як він твердить!
Так, я вважаю, що нинішній наш півзахист поступається минулому.
До рчеі, зверніть увагу, що ми навряд би говорили про Шапаренка і Буяльського, якби не Луческу. (Ви б могли подумати про Гармаша два роки назад, який грає у ролі форварда? І хто це зробив?)
Луческу робить максимум з того, що є. Ми можемо мріяти про нових шевченків і белькевичей, але мрії на полі не грають. Я б хотів, щоб ми розривали барси з баваріями, але для цього потрібен ресурс, який за межами реальності (я не тільки про фінанси)
Мені побався футбол Реброва, мені подобався його підхід. А чому у нас немає Реброва? Тому що для його подальшого прогресу з командою потрібно було трохи змінити реальність - когось позбутись, а когось придбати. Відхід Реброва яскрава ілюстрація того, що ми можемо лише мріяти про щось краще (і це з урахуванням того, що в його розпорядженні ресуср був більш широким)
Щодо Гармаша. Хто - питаєте ви? Так я раніше про це писав. Про це - про те, що це гравець, потенціал якого тренери не в змозі розкрити. Ви пишете, що Луческу розкрив. Вам не здається, що Гармаш на позиції форварда - це дурня і безпомічність Луческу, котрий дав маху, цілий рік маринуючи швидкісного Супрягу в грі з дрібним пасом і чистими м'ячами? Тепер від безвиході, маючи цілий штат закуплених форвардів (їх не могли купувати без згоди головного тренера, а якщо купували без згоди, то тим гірше для такого тренера), він ставить Гармаша, використовуючи його величезний потенціал відсотків на 50. Коли дописувачі Динамоманії ганили Гармаша і Буяльського, я писав, що це класні гравці, як завжди, залишаючись у мінусі.
І про відхід Реброва. Це свідчення того, що гра за хибною моделлю з багатоходовими комбінаціями від штрафного майданчика до свого воротаря - шлях у безвихідь. Цей шлях триває, але вже не з колишнім славним динамівцем, а з аморальним прибульцем із Шахтаря. І ремствування про те, що в нього немає гравців, що він досяг максимуму триватимуть. Не знаю тільки, чи перевершить він свій антирекорд за всю історію Динамо: 1-11.