Григорий КОЗЛОВСКИЙ: "Получили не просто тренера, а отца для футболистов"

– На День народження мені багато чого бажали. Але найбільший подарунок – це представлення головного тренера Леоніда Кучука. Це мрія, над якою ми разом працювали упродовж чотирьох місяців, – саме стільки тривали діалоги між нами.

Для нашого футбольного клубу це хороший крок і чудова перспектива. Адже ми отримали не просто тренера, а батька для футболістів, тренерів і для себе. Відчувається і серце, і душа цієї мудрої людини з великим футбольними знаннями. Більше того, він хоче передати всі свої знання тим, хто хоче навчатися. Особисто для мене це найкращий український тренер на теперішній момент.

В Європі є така практика, що керівники топ-клубів залюбки діляться знаннями. Футбол динамічний, він розвивається. За найкращими європейськими зразками та прикладами працюватиме в нас і Леонід Кучук. Ми отримали не лише щирого та стильного, а ще й європейського тренера. Я би назвав це не новою главою, а новою книжкою в історії «Руху».

Нам у «Русі» бракувало такої мудрої і виваженої людини, як Леонід Кучук. Він, ще не будучи головним тренером, виконав чималий обсяг роботи – об’їздив усі кафедри наших вишів та інших навчальних закладів, де культивують футбол, познайомився з президентами футбольних клубів Львівщини, вникав в усі нюанси та деталі. Відчувається професійний підхід.

Зараз багато зусиль ми докладаємо на створення нашої академії – повірте, це буде найкраща футбольна академія у Східній Європі. Робимо дуже хорошу справу.

Під час переговорів із Леонідом Кучуком ми не звертали увагу на матеріальний бік справи. Значно важливіше інше – є спільне розуміння чи ні. Це більше, ніж матеріальне. Ми у результаті наших розмов зрозуміли, що дивимося в один бік і маємо одну мрію. Леонід Станіславович – непроста людина, я теж – з характером, як ви знаєте. Проте ми чітко знайшли спільну мову. Бувало, що вечорами та ночами спілкувалися – до 5-6-ої ранку. Навіть дружина ревнувала до Кучука (сміється). Дуже багато спілкувалися, шукали безліч нюансів, обмінювалися своїми баченнями футбольної філософії

Зараз молоді тренери «Руху» (і не лише «Руху», а й інших львівських футбольних колективів) мають біля кого вчитися. Образно кажучи, Леонід Кучук – як квочка, яка зможе куряток зігріти

Кінцева дата в контракті нового головного тренера «Руху» не стоїть. Але я сказав, що цей союз на все життя. Леоніду Кучуку пропонували очолити одну з європейських збірних, один відомий клуб – взагалі він тренер востребуваний. Якщо раптом колись у нього з’явиться серйозна пропозиція – ми не заперечуватимемо, будемо чекати рік-два-три-п’ять, і він повернеться до нас. Ми налагодили дружні та правильні стосунки. Як кажуть, у нас «шлюб по любові», ми – як рідні люди.

Вважаю, що така людина, як Леонід Кучук, потрібна львівському футболу. Ми в «Русі» все розпочинаємо з нуля. Ми зрозуміли, що ми раніше футболом, за великим рахунком, не займалися. Зараз у нас 12 тренерів під час тренування –і всі зайняті, всі у процесі. До того ж зрозуміли, що все складається з дрібниць. Професійний підхід застосовуватимемо у всьому – від нового автобуса до підготовки безпосередньо до матчів.

Попри непростий характер, Леонід Кучук – добра та щира людина. Його приїзд сюди – для Львова це чудово.

Я ще вже неодноразово про це казав, але ще раз повторю: ми проти будь-яких ворожнеч у львівському футболі, ми повинні дружити у львівському футболі. І лише на футбольних полях під час 90 хвилин гри доводити, хто сильніший.

Зараз «Рух» переїжджає до Львова. Це пов’язано з тим, що на головному полі стадіону імені Богдана Маркевича у Винниках розпочинається реконструкція. Наступні офіційні поєдинки проводитимемо на «Скіфі» та «Україні». А через певний період підготуємо і свою власну арену у Львові. Є вже щодо цього певні плани та намітки. Але поки що я їх не оприлюднюватиму…