"Можливо, десь позначилася певна нервозність в тому плані, що на них лягла велика відповідальність": Федоров висловився щодо гри центральних захисників "Динамо"
Сергій Федоров - легендарний футболіст київського Динамо. Він виступав за київську команду у 1994 році, а також з 1998 по 2007 роки. З 2011 року Сергій Федоров працює в системі клубу: він пройшов період в ДЮФШ Динамо, а також у першій та молодіжній команді. Сьогодні фахівець процює асистентом головного тренера Динамо U-19 Ігоря Костюка.
Інформатор поспілкувався із Сергієм Федоровим про менталітет футболістів та гру центральних захисників Динамо.
- Останнім часом першу команду Динамо багато
критикують за гру у центрі захисту. Як правило, на цій позиції грають
теж клубні вихованці: Попов, Сирота, Біловар, Дячук. Свого часу на цій
позиції виступали і ви. У чому, на ваш погляд, головна проблема
центральних захисників Динамо?
- Розумієте як, тут теж десь каміння і до мого городу. Бо всі ці хлопці, які зараз знаходяться у першій команді, свого часу проходили і через мене. Певний час я теж з ними працював. В якийсь момент, ймовірно, сталися непорозуміння, можливо, десь їм не ретельно пояснили якісь епізоди, а можливо, якийсь момент недостатньо розібрали. Є хлопці, яким 18-20 років, їм потрібно пояснювати, показувати, давати можливість аналізувати свої дії та не повторювати своїх помилок.
Можливо, десь позначилася певна нервозність в тому плані, що на них лягла велика відповідальність, треба надійно зіграти в обороні. Десь у психологічному плані не впоралися, бо припускалися помилок як індивідуальних, так і тактичних. Тому сподіваюся, що у першій команді тренери внесуть свої корективи та працюватимуть над цим.
- Наскільки вам було важко після завершення
кар’єри гравця переналаштувати себе на тренерську роботу? Яких знань, за
вашими тодішніми відчуттями, вам не вистачало на початку тренерської
роботи?
- Звісно, було важко, бо ігрова кар’єра завершилася. Вона так швидко минає, що одразу й не помічаєш. Спочатку було важко, але мені вдалося швидко адаптуватися до нового амплуа. Перша тренерська робота була у Зірці з Кропивницького, разом із Олександром Деріберіним. Там ми попрацювали недовго, а згодом мене запросив Олександр Іщенко до Академії Динамо. І там підібрався серйозний тренерський колектив - Сергій Беженар, Юра Дмитрулін, Олексій Проценко, Ігор Костюк, Олег Венглинський, Артем Яшкін. Там я працював 4 роки, ми із Сергієм Беженаром стали чемпіонами України, виховували 1997 рік. І після цього нас запросили до першої команди.
- У тренерській роботі вам довелося попрацювати і з легіонерами. Важко було? Все ж таки, різний менталітет.
- Все залежить від самих хлопців. Справа навіть не в розумінні мови, футбольна мова всюди однакова. Тут важливе саме ставлення до справи. Візьмемо того ж Домагоя Віду - відкрита людина, з ним приємно у спілкуванні. Хтось навпаки, більш закритий. Той таки Ленс, але на полі усі були об’єднані однією метою: грати та перемагати.
