Андрей ЯРМОЛЕНКО: "Шахтер" в хорошей форме, их никто не может остановить"

Напередодні заключного збору «синьо-жовтих» у 2012 році, один із ключових гравців національної команди України проаналізував виступ збірної в останніх матчах відбору до чемпіонату світу-2014, а також − поділився думками про клубні справи.

- Андрію, розпочнемо розмову зі спогадів про останні матчі збірної − проти Молдови й Чорногорії, в яких «синьо-жовті» набрали лише один бал. Минув місяць, була можливість поміркувати про причини невдач. Які вони, на твою думку?

- Якщо відверто, часу на розмірковування особливо не було. Одразу після матчів збірної слід було переключатися на клубні завдання. Якщо довго тримати в голові невдалі ігри, можна й наступні матчі програти. Однак, звісно, я думав про це і не стану заперечувати, що ми зіграли погано, можливо, таки переоцінили свої сили: після нічиєї на «Уемблі» нас ледь на руках не носили, називали молодцями й пророкували вихід на мундіаль з першого місця. Мабуть, це зіграло свою негативну роль.

- У матчі з Молдовою мало місце просто катастрофічне невезіння: стільки моментів створено і… жодного голу.

- Погоджуся з цим. Якщо би ми забили швидкий гол, як це зробила у матчі з молдаванами збірна Англії, то перемогли б так само впевнено, як і британці. Не зробивши цього, ми дали шанс суперникам повірити у те, що вони можуть «зачепитися» за результат і набрати заліковий бал. А у нас, в свою чергу, почалася метушня й поспіх, викликані переживанням про необхідність голу у цьому матчі. Так і не досягнувши результату, на наступний матч у Києві ми уже вийшли не у найкращому психологічному стані. Втративши у Кишиневі очки, які були зобов’язані брати, всі дуже сильно засмутилися і, як наслідок, у грі з Чорногорією ми лише поглибили невдачу. 

- Вийшла ланцюгова реакція. Якби результат у Молдові був позитивним, відповідно й вплив на матч проти чорногорців був би діаметрально протилежним?

- Звісно, зросла б упевненість у своїх силах, як це було після гри в Лондоні. Ми знаємо, що ми − хороша команда. Але ця гра з Молдовою нас трохи надломила, що власне й перенеслося на гру з Чорногорією. На мою думку, якщо би ми обіграли молдаван, то перемогли би й чорногорців. Але зараз говорити про це уже смішно.

- Прикро й те, що гол, забитий тобою у матчі у Кишиневі, був «чистим». Як показав відео-повтор, ніякого порушення правил з боку Зозулі в єдиноборстві з голкіпером молдаван не було.

- Так, але все ж вважаю, що у таких матчах потрібно вирішувати долю поєдинку у перші 20 хвилин і тоді не буде ніяких проблем. Те ж саме можу сказати і про ігри «Динамо» у чемпіонаті України. Якщо у першому таймі нам не вдається забити, то вже після перерви суперник розуміє, що може відібрати очки й просто «вмирає» на футбольному полі. Те ж саме робили й молдавани. 

- Ситуація у відбірній групі серйозно ускладнилася: українці фактично не мають права на помилку. Чи віриш ти у те, що ми ще зможемо поборотися за путівку на чемпіонат світу?

- Не маю у цьому жодних сумнівів. У нас − дуже хороша збірна і ми вже показали як вміємо грати. Найголовніше − виходити на футбольне поле і демонструвати це вміння. Якщо нам це вдається, шансів не має жоден із наших суперників. Нам треба вигравати решту ігор. Так, це звучить гучно, однак якщо ми самі собі нашкодили у попередній «спарці», самі ж маємо й виходити з цієї складної ситуації. Тому будемо прагнути перемогти у кожному наступному матчі, а як вийде на фініші турніру, одному Богу відомо. Ми ж маємо робити все, щоб після закінчення відбірної кампанії не шкодувати більше про втрачене.

- Наступний матч «синьо-жовтих» - контрольний проти Болгарії. Від зустрічі з цією командою річної давності у тебе лише приємні спогади: українці перемогли 3-0 і ти забив третій м’яч… 

- Коли перемагаєш, завжди залишаються лише позитивні емоції. Але, гадаю, легкої прогулянки у Софії не буде. Болгарам, не сумніваюся, хочеться взяти реванш. До того ж, їм також потрібно готуватися до відбірних матчів. Можна не сумніватися, що при своїх уболівальниках команда буде «бігти» і прагнутиме показати якісну й змістовну гру. Тому матч буде серйозний.

- Чим запам’яталися тобі болгари після першого матчу?

- Тоді у Болгарії була молода команда й було помітно, що вони лише будують свою гру. Ми ж виступали вдома й переважали суперника, створивши чимало гольових моментів, три з яких реалізували. Ми повністю вели гру, тому Болгарія залишила мало спогадів про себе у цій зустрічі. Важко зараз згадати когось конкретно із суперників, хто б виділився своїм виконанням. Однак, ми проведемо аналіз цієї та інших ігор суперників: тренери вкажуть нам на сильні та слабкі сторони найближчого «спаринг-партнера». 

- До збірної ти приїжджаєш у гарному настрої − «Динамо» розгромило у Запоріжжі «Металург» 5:0, а ти поставив яскравий знак оклику у цьому тріумфі. Після попередніх невдач у чемпіонаті, кияни покращили собі настрій, чи не так?

- Нам треба виходити із складної ситуації. Зараз, нібито, усе налагоджується: давно ми вже так впевнено не перемагали. Звісно, це додає впевненості у своїх силах. Усі хлопці задоволені.

- Попри поразки від «Дніпра» й «Металіста» динамівці залишаються на другому місці у Прем’єр-лізі, зважаючи на те, що й конкуренти втратили очки. Швидше за все, у цьому сезоні «Динамо» буде боротися лише за другу путівку у Лігу чемпіонів, адже наздогнати «Шахтар», що відірвався на 14 очок, буде вкрай складно. Чи ти дивишся по-іншому на цю ситуацію?

- При такому відриві в очках, зрозуміло, що не все залежить від нас. «Шахтар» у хорошій формі, їх ніхто не може зупинити. Однак, особисто я ніколи не ставлю собі за мету боротися за 2-3 місця. Прагну завжди посісти першу позицію. Адже найбільше досягнення у спорті − стати чемпіоном. І саме переможці отримують найбільшу пошану. Тому я хочу, щоб «Динамо» було на першому місці і зроблю все від мене залежне, щоб так воно й було. Ми будемо боротися з усіх сил. А як вийде − побачимо наприкінці чемпіонату.

- Нічия з «Порту» у Лізі чемпіонів, зважаючи на певні зміни у грі динамівців і статус суперника, що є фаворитом групи, принесла задоволення чи розчарування?

- Більше розчарування, адже ми грали вдома і нам була потрібна перемога. Однак якщо виходити із самого матчу, то він був, як-то кажуть, «до голу». Команда, яка зуміла б забити, швидше за все й виграла б цей матч. І хоч моменти були в обох команд, зробити цього не змогли ні ми, ні португальці. Гра була рівною, однак від нічиєї не відчуваю ніякого задоволення.

- Для того, щоб залишитися «при шансах» у боротьбі за вихід до раунду «плей-офф» Ліги чемпіонів, слід обіграти «Парі Сен-Жермен». Чи під силу динамівцям перемогти парижан у Києві? 

- У складі французів чимало класних й іменитих гравців. Однак ми граємо вдома й нам нічого втрачати. Треба виходити на поле з прагненням отримати насолоду від самої гри. З мого досвіду, коли граєш у власне задоволення, завжди перемагаєш. Тому треба просто не боятися грати у футбол. Так, нам потрібна лише перемога, але цей фактор на нас не тисне. Ми просто будемо намагатися виграти цей матч. 

- Цього сезону ти, певно, почув чимало критики на свою адресу. Як почуваєш себе у моральному та фізичному плані на фініші першої частини ігрового року?

- Коли команда програє кілька матчів поспіль з результатами 1:4, 1:3, 1:4, футболіст не може почувати себе нормально. У цих матчах нікому із нас не вдалося показати хорошу й змістовну гру. Звісно, я був незадоволений і командою загалом, і собою особисто, у першу чергу своєю грою. З’явилися розмови про те, що в Ярмоленка зникла гра. Не можу погодитися, що я став грати значно гірше, просто не вдавалося забити. А коли нападник не забиває, це є проблемою. Зізнаюся, я переживав з приводу цього, і, певно, це позначилося на моїй грі.

- У Запоріжжі вдалося перервати безгольову смугу, і тепер у кожному наступному матчі, не сумніваюся, ти викладатимешся максимально, аби забивати ще та приносити користь команді.

- В іншому разі навіть немає чого виходити на поле. Завжди прагну зіграти на максимумі. У кожному матчі намагаюся досягти якнайкращого виконання, але не завжди це виходить. Нічого, буду наполегливіше працювати на тренуваннях.