Киев глазами Алексея Михайличенко

Один із найкращих півзахисників у історії київського "Динамо" Олексій Михайличенко народився у столиці України і залишав її лише на короткий час, провівши рік у "Сампдорії" та п’ять у "Рейнджерс". За ці шість сезонів він зібрав вражаючу колекцію нагород – одне скудето, п’ять титулів чемпіона Шотландії, три Кубки Шотландії та два кубки тамтешньої ліги. Додайте до цього по три перемоги в першості та Кубку СРСР із біло-синіми. Крім того, Михайличенко у 1988-му став олімпійським чемпіоном Сеула та віце-чемпіоном Європи, здобувши за підсумками року титул найкращого гравця Радянського Союзу. По завершенні ігрової кар’єри допомагав Валерію Лобановському в "Динамо", а по смерті Метра очолив клуб, привівши до двох перемог в національному чемпіонаті. Потім вивів молодіжну збірну України в фінал ЧЄ-2006. У 2008-му прийняв національну команду, з котрою не зміг пробитись у фінальну частину ЧС-2010, програвши у плей-офф грекам. Наразі один із Друзів ЄВРО-2012 обіймає посаду спортивного директора "Динамо". На прохання UEFA.com він із радістю розповідає про рідне місто.

Найкраще у Києві...

У Києві прекрасне – все, я просто обожнюю це місто. Чому? Важко сказати. Чи можна описати, чому любиш свою матір або кохану жінку?.. Я люблю Київ за те, що народився і виріс тут, за рідний дім, своє дитинство і сім’ю. Люблю Київ за "Динамо"! Я вважаю, що це найкраще місто на світі. Тут дуже багато красивих місць – історичних пам’яток, церков, парків, площ та вулиць. Ну і звісно – величний Дніпро. Серце Києва – у його історичному центрі на правому березі. З іншого боку наше місто – дуже сучасне, з розвиненою інфраструктурою, багатьма місцями для розваг та відпочинку, чудовими ресторанами та величезними торговими центрами. Будьте певні, тут ви не заскучаєте!

Мій улюблений краєвид...

Навесні та влітку, коли Київ потопає у зелені, кожен його куточок по своєму красивий – особливо в центральній частині. Особисто мені дуже подобається панорама Дніпра, що відкривається з майданчика біля Арки дружби народів. Або ж навпаки – вид із лівого берега на зелені схили, посеред котрих золотими куполами виблискує Києво-Печерська лавра. Також варто сказати про знамениті київські каштани – вони ростуть усюди і при цвітінні роблять вулиці міста просто чарівними.

Куди варто сходити...

Київ – старовинне місто, йому вже понад півтори тисячі років. Його часто називають колискою слов’янської цивілізації, але в місцевій архітектурі присутні елементи багатьох культур. Візитна картка нашої столиці – Хрещатик та Майдан Незалежності, тут завжди дуже людно, але це чудове місце для прогулянки з друзями. Можна також поблукати вуличками в центрі, обов’язково треба сходити на Андріївський узвіз. Звичайно, всі знають і про те, що в Києві просто неймовірні за красою храми. Києво-Печерська лавра, кілька соборів - Софійський, Михайлівський, Володимирський, а також Покровський монастир, Андріївська та Десятинна церкви, Костел Святого Миколая – кожна із цих споруд вас вразить. Для туристів цікаво буде поглянути на монумент Батьківщина-Мати, чия загальна висота сягає 102 метрів. Тобто вона вища, скажімо, за Статую Свободи… Я можу ще довго розповідати про київські музеї, виставкові комплекси, площі, дніпровські пляжі тощо, все одно всього не перелічиш. Так що просто приїжджайте до нас - ви самі все побачите і теж закохаєтесь у Київ.

Моє улюблене місце...

Я живу в центрі, біля Площі Слави, тому дуже люблю гуляти із родиною та друзями у двох поблизьких парках – Маріїнському та Слави. Я не втомлююсь захоплюватись цими місцями, там дуже красиво. Однак для мене поза всякою конкуренцією – Києво-Печерська лавра. Вона не лише неймовірно гарна сама по собі, там ще й панує справді особлива атмосфера. Це місце, що налаштовує на глибокі роздуми, примирення із навколишнім світом, допомагає забути турботи та очиститись духовно. А ще я дуже люблю наш "Олімпійський". Це теж справжній храм, тільки – футбольний. У нього зараз нове лице, але стара душа, що пережила безліч прекрасних моментів. І без сумніву, ЄВРО-2012 стане одним із таких.

Місцева кухня...

Я не заперечую принади інших кухонь - слов’янських, європейських, східних, африканських, американських, але традиційні українські страви найсмачніші. Ні з чим не можу порівняти ту насолоду, що отримую від запашного борщу чи ароматної домашньої ковбаски. А іноді немає нічого кращого за простий тонко нарізаний шматочок сала… Звісно, всі знають про котлети по-київськи та київський торт. Також залюбки можу порекомендувати вареники, голубці, биточки, пампушки, деруни, печеню, холодець тощо. І що головне, готують у більшості київських ресторанів – пальчики оближеш!

Найкращий спогад...

Майже всі мої найкращі спогади пов’язані з Києвом, тому вибрати якийсь один дуже важко. Але беручи до уваги, що десь із п’яти-шести років футбол став для мене улюбленою розвагою, а потім і діяльністю, з котрою я пов’язав усе життя, то з особливою теплотою згадую перший похід на Центральний стадіон (нині – НСК "Олімпійський"). Мені було вісім років. Як зараз пам’ятаю, "Динамо" грало проти "Нефтчі" з Баку і перемогло з рахунком - 1:0. Для мене то була дуже важлива подія - не менш важлива, ніж перший матч за "Динамо", перший гол чи перший трофей.

Нічне дозвілля...
Я вже не фанат дискотек та нічних посиденьок, тому на таку тему, напевно, краще поспілкуватись із моїм старшим сином. У будь-якому випадку ви легко знайдете, де розважитись пізно ввечері. Особливо в центрі, адже Хрещатик живе майже цілодобово. Те ж саме можна сказати про Гідропарк, який розташований на острові посеред Дніпра.

Чого ми ще не знаємо?..
У дитинстві на мене величезне враження справив момент, коли я вийшов на одне футбольне поле із Макаром Гончаренком – учасником легендарного "Матчу смерті". Тоді нам розказували, що у 1942 році в окупованому Києві відбувся поєдинок між командами "Старт" та "Флакелф", що представляв Люфтваффе. Незважаючи на погрози з боку фашистів, кияни відмовилися програти гру. І після перемоги "Старту" чотирьох його гравців – колишніх київських динамівців – згодом розстріляли у Бабиному Яру. На стадіоні "Динамо" імені Валерія Лобановського навіть є монумент, присвячений ним. Щоправда, згодом вияснилось, що "Матч смерті" був лише легендою, створеною радянською пропагандою. Хоча команда "Старт", складена з представників київських "Динамо" та "Локомотива", дійсно існувала і провела 11 товариських поєдинків проти колективів, що представляли окупаційні сили, вигравши усі із загальним рахунком – 67:11.

Як зробити місто ще кращим...
Більше паркувань! Особливо в центрі міста, бо всі ці машини на тротуарах просто спотворюють його вигляд і можуть зіпсувати все враження від прогулянки по чудових місцях.