"Здесь коррупция больше, чем в Верховной Раде". Зозуля дал огненное интервью о футбольных агентах

Впродовж останнього року все більше українських футболістів публічно оголошують, що почали співпрацювати з відносною новою агентською компанією Романа Зозулі та Євгена Коноплянки. Зокрема, в червні Василь Кравець повідомляв про це «УФ».

Кореспондент нашого сайту Ігор Лисенко зв’язався з Романом Зозулею, щоб розповісти про агентство двох знаменитих футболістів збірної України. Ексгравець Дніпра, Динамо, Бетісу та ще декількох іспанських клубів Роман Зозуля розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» про назву агентства, свого найбільш дорогого клієнта, конкуренцію з іншими посередницькими конторами, а також як тяжко «ламати систему» в цій сфері.

‒ Так, це правда. Ми, як футболісти, які відносно нещодавно завершили кар’єри та багато стикалися з різними агентами, бачили, які та у кого є пробіли, тим більше, в Україні. Спостерігали, за якими стратегіями працюють агенти, яке в них бачення процесу, тому вирішили з Женею дещо змінити, додати того, чого нам не вистачало від наших агентів за часів нашої кар’єри футболістів.

‒ Так, це стовідсотково. Можете спитати у футболістів, з якими ми працюємо, ми ні з кого ані копійки зайвої не взяли.

І я, і Женя не раз обпікалися з агентами, чудово знаємо, як вони можуть красиво розповідати та заговорювати зуби батькам. Прагнемо зламати цю систему та запропонувати конкуренцію на ринку.

Наше агентство вже починають побоюватися конкуренти, тому вважаю, що ми на вірному шляху. В нас вже за два місяці роботи є 40 футболістів, за одне трансферне вікно ми здійснили понад 15 переходів, деякі агенти не можуть похизуватися такими результатами й після 5 років роботи. Як на мене, то це феноменальні цифри для початку, тим більше, що я аналізував, як працюють інші агенції і їх показники, деякі працюють вже по 10 років, за перші п’ять з яких, вони не показували таких результатів, маючи лише двох футболістів. Інші працюють 15 років і досі не мають навіть 40 футболістів.

‒ Так, є – «Talented Birds». «Талановиті Пташки», якщо українською. Зозуля – пташка, Коноплянка – також, тому так.

‒ Та ні, у нас не тільки дніпровські футболісти, ми багато з ким спілкуємося. Але на цей ринок дуже важко заходити через монополію. Я вам так скажу: тут корупція за масштабами більша, ніж у Верховній Раді, я такого навіть не очікував, бо не дуже цікавився цією сферою, коли був футболістом. У мене волосся на голові немає, але якщо було, то воно б точно стало дибом від того, що тут відбувається.

‒ Розумієте, ми тільки вийшли на цей ринок нещодавно, тому з деякими футболістами поки що просто спілкуємося, бо багато хто вже має своїх агентів, з якими уклали угоди на 2 роки, наприклад. Якщо відштовхуватись від «Трансфермаркету», то напевно Владислав Кочергін, бо він коштує 1,5 мільйона євро.

Але поки ми не подолаємо корупцію, буде дуже важко. Наприклад, є команди, де гравці хочуть з нами працювати, але банально не можуть через політику клубу. Через відсутність здорової конкуренції на ринку агентів деякі колективи й не отримують бажаних результатів, бо вимушені брати футболістів від «свого» агента, замість того, щоб взяти когось кращого від іншого.

Потім починають звільняти тренерів, вішаючи провину на них, але проблема-то у зовсім іншому криється.

‒ Дуже люблю допомагати людям, а це також своєрідна допомога, тому я отримую задоволення від цього, до того ж з молодими хлопцями багато комунікуємо, є змога поділитися своїм досвідом, мені це дуже подобається.

Я от спілкуюся з батьками гравців, після отримання контракту, вони зазвичай телефонують і питають у чому підступ, бо ми, на відміну від інших, не маємо пунктів стосовно різних штрафів, відсотків і так далі. А у нас ніяких підводних каменів там немає, якби можна було працювати без контрактів, то ми б працювали без них, але так воно не функціонує. Якщо я без контракту буду спілкуватися з хлопцем, а завтра прийдуть та його мамі дадуть 10 тисяч доларів, наприклад, вона скаже, що більше не потребує нашої допомоги. Треба ж і себе захистити, бо працюєш багато, а потім покрадуть усіх клієнтів і все.

‒ Прізвища називати не буду, але пресі це все і так відомо. Це не декілька клубів, таких насправді багато: в одному один агент заводить гравців, в іншому – лише інший, це стосується не тільки того, кого ви назвали. Це ненормально, так не має бути. Я думаю, що з часом усе перебудується і зміниться на краще.

‒ Так. Куди б я не заходив, я хочу ламати систему. У нас в Україні куди не плюнь, усюди таке саме, як і тут. Усюди є свої системи. Якщо ти захочеш стати президентом Федерації футболу, то також треба заходити та ламати систему. Пливучи за течією нічого змінити неможливо, якщо і будуть якісь зміни, то це будуть лише косметичні, уся вертикаль так і буде залишатися. Тим більше, якщо змінити лише одну людину, це не принесе ніякої користі, бо він буде думати, що щось покращує і змінює, в той час, як внизу буде продовжуватися корупція і свавілля. Якщо у машини проблеми з двигуном, а ви замість його ремонту фарбуєте і ставите нові диски, то вона краще від цього їхати не буде.

‒ Мені здається, що це більше міф, який просто агенти використовують на свою користь. Вони потім дзвонять батькам і кажуть: «Якщо хочете, щоб ваш син грав у юнацькій або молодіжній збірній, то потрібно підписувати контракт саме зі мною», а батьки вірять у це.

Деякі агенти дізнаються, кого будуть викликати до збірної заздалегідь, навіть до того, як списки оприлюднять і вони також цим користуються. Особисто для мене це нонсенс, якщо футболіст дійсно якісний, то він повинен грати не зважаючи на те, хто є його агентом.

‒ Раніше такого взагалі не було! До мене особисто ніхто не підходив і не казав: «Ти не будеш грати, якщо не підпишеш контракт з кимось», а зараз це у кожному клубі.

Нам навіть навпаки Ігор Михайлович Суркіс казав: «Вам агенти не потрібні, я буду вам сам допомагати, якщо вас щось не влаштовує» і так далі.

Сьогодні у юнацьких командах просто кажуть: «Ви не будете отримувати ігровий час, поки не підпишете з агентом договір», от вони [недобросовісні агенти] беруть кількістю і чекають, поки хтось вистрелить. Це кажуть безпосередньо тренери, директори, тому гравцю просто не залишається до кого йти скаржитися. Один мій хлопець не підписав так контракт, довелося пів року просто по колу бігати й носити фішки, йому не дозволяли тренуватися. Як молодий хлопець може витримати пів року такого ментального тиску?

‒ Ми йому знайшли команду ще давно. Я тоді з ним і з мамою розмовляв кожного дня, заспокоював. Зараз він стабільно грає, отримує навіть більшу заробітну плату, все йому подобається. І мені хочеться з ним працювати, бо у нього є характер. Далеко не кожен зміг би таке пів року витримати, тим більше, що він був основним гравцем, готувався під першу команду.

Він мені сам подзвонив ще взимку, коли ми ще навіть не працювали, лише аналізували ринок, попросився до нас. Я поспілкувався з тренерами, подивися його ігри, хлопець дійсно якісний гравець. Ми знайшли йому три варіанти, він обрав той, що йому найбільше сподобався.

Найсумніше те, що журналісти знають, що у нас таке відбувається, але мовчать.

P.S. Для контексту – репліка від редакції: журналісти не є діючою стороною ваших конфліктів з клубами та агентами. Говорити про це повинні самі футболісти.

«УФ» постійно надає можливість гравцям розказати про несправедливість стосовно них, про заборгованість перед ними, про різноманітні спроби дискримінації та примусу. Користуються цією можливістю одиниці. Сам Роман Зозуля лише вдруге в 2024 році дав інтерв’ю українським ЗМІ – причому, на той час (січень 2024 року) нашим колегам із сайту Sport-express.ua він заперечував, що веде і навіть планує вести агентську діяльність.

А яким чином тоді журналісти мають «не мовчати», якщо самі футболісти не дають відвертих інтерв'ю? Навіть на теми, покликані їх захистити.