Основной вратарь сборной Украины U-19 Крапивцов – о своем будущем: "Не готов проводить еще сезон в юношеской лиге"

Основний воротар збірної України U-19 Владислав Крапивцов розповів «УФ» про Євро, Дніпро-1 та варіанти продовження кар’єри.

«Ми хотіли досягти максимуму та виграти Євро»

‒ Владислав, як ви зараз, після тріумфального турніру з виходом у півфінал Євро-2024 та на чемпіонат світу-2025? Як настрій, які подальші плани?

‒ Все добре, тільки повернувся додому, відчуваю себе добре. Планую підтримувати фізичну і індивідуальну форму та готуватися до сезону.

‒ Ваша оцінка Євро U-19 для України? Півфінал – це успіх?

‒ Ми виконали мінімальні вимоги, які були поставлені. Звісно, хотіли досягти максимуму та виграти Євро, проте, на мою думку, ми гідно представили країну і навіть мали шанси пройти до фіналу, але не пощастило.

‒ Чого не вистачило для перемог у перших двох матчах – коли зіграли 0:0 із господарями турніру та норвежцями?

‒ Якщо брати перші дві гри, то ситуації в них були досить різні. В матчі з Північною Ірландією наша збірна домінувала і не вистачило десь завершальної фази та якогось маленького фарту, щоб забити переможний гол. В другому матчі норвежці гарно тиснули і в нас не дуже виходило контролювати м’яч. Тиск ми витримали, зіграли добре в обороні, а в другому таймі було трохи легше, почали з’являтися нагоди забити, але не вийшло.

«Розділяємо результат разом із гравцями та тренерським штабом»

‒ У вирішальному матчі групового етапу з італійцями, виграному 2:1, ви провели декілька крутих сейвів. Ваші враження від матчу, в якому вас відзначили, як одного з героїв?

‒ Матч з італійцями був найважливішим, і це надавало йому особливу атмосферу: нічого втрачати, хоча і було дуже складно, але ми змогли перемогти та

отримати неймовірні емоції.

‒ Яким був фідбек від партнерів та тренера?

‒ Фідбек був звичайним від усіх: після кожної гри ми дякуємо один одному та тиснемо руки. В збірній не заведено виділяти одного або двох ключових гравців після матчів, це некоректно, бо грає уся команда. Усі разом розділяємо результат разом із гравцями та тренерським штабом.

‒ Як вам працювати під керівництвом Дмитра Михайленка? Відчувається, що він більшість своєї кар'єри працював з молоддю та вміє знайти до неї підхід?

‒ Дмитро Станіславович Михайленко – дуже гарна людина та тренер. Він знає, як знайти підхід до кожного гравця, багато спілкується з кожним, щось запитує або, навпаки, намагається передати свій досвід та дає поради. Грати та тренуватися під керівництвом тренерського штабу юнацької збірної дуже приємно.

«Рівень лідерів Дніпра-1 дуже сильно відчувався»

‒ Як вам організація турніру? Розкажіть про умови проживання, забезпечення.

‒ Проживання було на топовому рівні, гарний готель та номери, їжа була звичайна, нічого особливого, всього вистачало. Якщо брати ігри, то хотілося б грати увесь турнір на натуральному газоні, бо штучне поле було не зовсім стандартним і комфортним для нас. Коли вже потрапили в півфінал і вийшли на натуральний газон, відчувався рівень гарного турніру.

‒ У Дніпрі-1 була шалена конкуренція на позицію воротаря, як у першій команді, так і у молодіжці. Кінарейкін, ви та Макаренко граєте за збірні різних вікових категорій. Це свідчить про сильну воротарську школу, яка була в Дніпрі?

‒ Так, дуже ціную цей час, коли ти кожен день конкуруєш з кращими у своїй віковій категорії, постійно вчишся та прогресуєш. В Дніпрі дійсно дуже сильна воротарська школа.

‒ Розкажіть про враження тренувань з першою командою. Довбик, Піхальонок, Гуцуляк, Волинець. Чи відчувався на тренуваннях їх рівень і чому молодий гравець може навчитися, тренуючись з такими майстрами?

‒ Це всі неймовірні гравці, дуже щасливий, що мав змогу тренуватися з першою командою. Звісно, відчувався їх рівень, кожного дня, коли приходиш на тренування, не знаєш що очікувати. Вони [лідери дорослої команди клубу] дуже швидко і якісно приймають рішення.

Більше часу я проводив з Волинцем та іншими голкіперами. За проведений у Дніпрі-1 час зміг отримати багато інформації, чомусь навчитися та щось важливе почути. Молодий гравець може навчитися професіоналізму від гравців: як потрібно віддаватися грі в футбол, як реагувати на різні ситуації та ще багато різного, найголовніше отримувати максимальний досвід цих гравців.

«У Імада Ашура все попереду, він молодий та перспективний тренер»

‒ Ви працювали під керівництвом молодого фахівця, який після юнацького складу Дніпра-1 відразу очолив першу клубну команду учасника єврокубків — Полісся. Що можете сказати про Імада Ашура, як тренера?

‒ Імад Ашур – молодий і перспективний тренер, у нього багато попереду, він бачить футбол дуже детально, дуже багато працює і намагається ставати краще кожен день. Багато інформації від нього отримав у Дніпрі-1 і вдячний йому за це.

‒ Як з вами попрощалися у Дніпрі-1?

‒ З Дніпром-1 ми розійшлись спокійно, нічого особливого.

‒ Чи залишилися борги?

‒ З боргами ситуація така ж, як і в усіх гравців та людей, які працювали у Дніпрі-1.

‒ Що далі? Які є пропозиції? Україна або закордон? Якщо закордон, то які країни? Розглядаєте виключно першу команду або готові провести ще сезон у молодіжці умовного Динамо, Шахтаря або Полісся?

‒ Поки що чекаємо на варіанти і будемо розглядати. Планую розглянути усі можливі пропозиції і буду приймати рішення. Звісно, хочеться потрапити за кордон, на інший рівень, а там – як вийде. Точно впевнений, що не готовий проводити ще сезон в юнацькій лізі України.