"Грузия написала историю, а Украина осталась на последнем месте": Демченко объяснил, почему сенсацией Евро стали не мы

Головний тренер Динамо (Батумі) Андрій Демченко в інтерв’ю «УФ» розібрав причини тріумфу збірної Грузії та провалу збірної України на Євро-2024.

«Грузія написала історію, а Україна залишилася на останньому місці»

– Андрію Анатолійовичу, збірні України та Грузії завершили свої виступи на груповому етапі Євро-2024, однак далі пройшли лише грузини. Ви очікували на такий результат?

– Напередодні Євро в мене брала інтерв’ю місцева преса та розпитувала про очікування від обох команд. Я відповів, що перевагу віддаю збірній України, бо в нас грають якісні футболісти з топчемпіонатів та є сплав молоді та досвіду. Також мені більше імпонує тренерський стиль Сергія Реброва, який проповідує атакувальний футбол.

Грузія все ж більшу частину часу працює в оборонній схемі 5-3-2 чи 5-4-1. Що стосується цієї команди, то я сказав, що меншою мірою очікую від неї позитивного результату.

Футбол довів зворотне. Грузія написала історію, а Україна залишилася на останньому місці. Хоча в нас були значні шанси.

– Чому так вийшло на ваш погляд?

– Ми побачили, що Україна не зіграла у свою силу, а Грузія в першому матчі з Туреччиною (1:3) зіграла добре, хоча й поступилася, в другому поєдинку її трохи притиснули чехи й була нічия (1:1), третю зустріч проти Португалії (2:0) вони виграли на мотивації та потужності. Колектив від матчу до матчу додавав.

Спрацювали контратакувальний стиль, самовіддача та характер. В останній грі усі побачили, що команда стала сильнішою та згуртованішою.

Наші пацани перший матч з Румунією (0:3) провалили, потім непогано вийшли зі Словаччиною (2:1), далі нічия з Бельгією (0:0). В них не було стабільності й усе було схоже на американські гірки.

«Вогню в очах та самовіддачі в українців було трохи менше, аніж у грузинів»

– Що скажете про сили груп обох команд?

– Вважаю, що в них була однакова ситуація. Явними фаворитами були Португалія та Бельгія, а інші команди можна вважати рівними конкурентами за друге-третє місце.

– Як оціните якість та глибину складу України та Грузії?

– Тут видніше тренеру. Я зі сторони бачу тільки картинку, як грає команда. Дуже важливим є мікроклімат в команді, стан хлопців, який склад бачить наставник.

Мені здалося, повторюся, що грузини були згуртованішими за українців. В них більше горіли очі. Не знаю, чому. Українці нормально грали, але цей вогонь був не завжди.

– Це мінус Реброву?

– Не хочу звинувачувати тренерський штаб. Я сам – тренер і знаю, яка не це складна справа. Я просто констатую, що вогню в очах та самовіддачі в українців було трохи менше, аніж у грузинів.

– Ви бачите перспективи подальшої роботи Реброва в збірній?

– Досі вважаю, що він на вірному шляху. Мені подобається його стиль роботи, і я сам так працюю. Не хочу сказати, що все погано. Потрібен час, аби зібрати команду та змусити грати її у свій футбол.

Тим більше, в збірну хлопці збираються на три тижні з клубів. Для наставника важко достукатися до підопічних та прищепити їм свою філософію. В клубі це робити легше. Там є більше можливостей щоденно працювати над якістю.

«Грузія грала у простіший футбол в порівнянні з Україною»

– Можна сказати, що лідери збірної України показали себе гірше, аніж лідери збірної Грузії?

– Річ у тім що в атакувальний футбол грати завжди важче. Синьо-жовті на чолі із Ребровим намагалися грати у короткий та середній пас та закривати суперника на його половині. Проте за спиною в них з’являвся простір, у який вбігали.

Усі наші хлопці дуже старалися. Просто румуни трапилися нам дуже хорошими. Вони переграли нас у мотивації та самовіддачі. Команда віддавала ініціативу та вилітала на контратаках. Нам потрібно було бути готовими до цього. Та і взагалі усі суперники Україні дісталися непрості.

Грузія діяла від оборони та вичікувала помилки опонента. Команда прагнула не пропустити, а потім 60-70 метрів подолати у швидкій атаці та забити гол. Це також складно, але простіше, аніж робити те, що збірна України. Хоча не буду применшувати й заслуги Віллі Саньоля. Його стиль приносить результат – значить, він молодець і треба продовжувати.

«Сплав молодості та досвіду мав дати результат Україні, але щось не вийшло»

– Ви бачите потенціал подальшого зростання обох команд?

– Звичайно, в Україні зараз хороші пацани. Подивіться, яка плеяда зростає молодих хлопців: Забарний, Бражко, Миколенко, Мудрик, Довбик, Яремчук, Судаков, Сікан. Це дуже якісні футболісти. Сплав молодості та досвіду мав дати результат, але щось не вийшло.

Грузія у майбутньому може сподіватися на успіх, якщо використовуватиме такий же підхід, як і на Євро: терпіння, боротьба та згуртованість.

– Грузія може на цьому Євро створити сенсацію, як Ісландія у 2016-му чи Україна у 2021-му?

– Ви знаєте, я пам’ятаю, як у 1992 році Данія стала чемпіоном Європи. Югославію тоді зняли з турніру, і данці зібралися з пляжу й виграли турнір.

Вони також починали погано, але потім грали все краще і краще по ходу турніру й під кінець вийшли на пік. Дива трапляються. Треба вірити.

– Не так багато вже залишилося й до старту кваліфікації на ЧС-2026. Які очікування у вас від України та Грузії?

– Думаю, тренери обох команд зроблять серйозний аналіз після Євро, виправлять усі помилки та до старту нової кампанії обидві підійдуть сильнішими.