"Алиев меня ревнует к Артему". Интервью с другом Милевского – о конфликте с Кентом, алкогольной коме и заработках

Друг Артема Мілевського Сергій Третьяк дав ексклюзивне інтерв’ю «УФ», у якому розповів про конфлікт з Олександром Алієвим, штучну кому легенди Динамо та багато іншого.

«Якщо Алієву не подобається моє спілкування з Артемом, то я відійду вбік, аби вони помирилися»

– Сергію, Алієв у своєму сторіз називав вас шахраєм, говорив, що ви приходили до Мілевського в лікарню і вимагали виписки та рахунки. Цікаво послухати вашу версію подій.

– Насправді ця виписка потрібна була для Ігоря Михайловича [Суркіса]. Він хотів подивитися, що робили Артему в клініці. У мене її попросила взяти його дочка – Яна Суркіс. Я, до речі, записав із Яною відео, де вона це підтверджує, щоб спростувати слова Алієва.

Також виписка була потрібна нам для переведення Артема в іншу реабілітаційну клініку, щоб вони вивчили історію його хвороби і подивилися, які йому кололи медикаменти.

– Ви говорили Алієву про це?

– Я з Алієвим тоді не говорив, а спілкувався з менеджером клініки. Мабуть, вона зателефонувала Алієву, щоб уточнити, чи давати мені довідку, а він сказав, що ні.

– Алієв говорив, що ви злили рахунки за лікування Мілевського в інтернет.

– Нічого я не зливав.

– Але в інтернеті з'явився прейскурант, де було зазначено, що лікування Мілевського обійшлося в 175 тисяч гривень за тиждень.

– У мережі гуляє якийсь фейковий скрін. Мабуть, хтось із журналістів вирішив хайпанути на цій темі. Я бачив оригінал документа, там навіть сума вказана інша.

– Більше чи менше 175 тисяч?

– Сума приблизно в цих межах. Це класична цифра за лікування в цій клініці. Але прізвища там вказані зовсім інші.

– Процитую Алієва: «Сергійко особисто дістав пиздюлей по харі за свій поганий язик і за брехню». Коли ви з ним зустрілися і чи була бійка?

– Ніякої бійки взагалі не було. Я й Артем із ним зустрілися у «Французькому кварталі» в кафе «128» вже після виписки. Ми хотіли зняти спільний контент і запросити Алієва на стрім на твіч. Ми з ним посиділи в нормальній атмосфері, без рукоприкладства.

Єдиний момент, коли я хотів зняти зустріч Артема з Алієвим, то Саня сказав: «Хулі ти мене знімаєш?!». Я прибрав телефон. Потім у кафе ми зустріли військового з протезом, я зняв цей момент, але Алієв уже нічого не говорив.

– Чому тоді Алієв записує такі сторіз і виступає з негативом проти вас?

– Можливо, Алієв мене ревнує до Мілевського, адже вони багато років дружили, а зараз Артем проводить більше часу зі мною.

Я вперше в житті почув, що чимось образив Алієва, з його ефіру. До цього моменту в нас не було жодних непорозумінь і конфліктів. Ба більше, він мені дякував за те, що я допоміг Тьомі пройти реабілітацію, тиснув руку і говорив спасибі. Тому що ніхто з оточення Мілевського не міг умовити його лягти в лікарню.

Що сталося потім? Чесно, не знаю. Напевно він образився на Артема за його інтерв'ю Волошину, де той сказав, що з боку Саші було нерозумно виносити в пресу про його проблему. Алієв не дивився повне інтерв'ю і неправильно його інтерпретував. Можливо, подумав, що це я винен і надоумив Артема таке сказати. Але Артем усе сказав правильно.

Його сім'я, мама, тато, сестра, перебувають у Білорусі. Уявіть, як вони переживали, читаючи, що їхній син перебуває у комі в реанімації. Я їх заспокоїв і сказав, що все під контролем, Артем у лікарні під наглядом професійних лікарів.

Ну от навіщо Алієв це зробив? Я ж не виносив це в пресу і не піарився на проблемах Артема. У підсумку Алієв так нічого і не зрозумів, і заблокував Артема у всіх соцмережах.

– Ви не пробували зв'язатися з Алієвим, що вирішити ваш конфлікт і помиритися?

– Я дзвонив йому кілька разів, навіть на Прощену неділю дзвонив. Кажу: «Саня, якщо я тебе чимось образив – вибач мені. Розблокуй Артема і помиріться врешті-решт». Він сказав: «Бог пробачить, і я прощаю». Ми закінчили розмову на нормальній ноті. Минає кілька днів, і він знову починає говорити про мене гидоту.

Я дуже хочу, щоб кенти помирилися. Люди хочуть бачити їх разом, є дуже багато фанатів Мілі та Алієва. Я готовий навіть пожертвувати собою заради їхньої дружби.

– У якому плані ви готові пожертвувати собою?

– Якщо Алієву не подобається моє спілкування з Артемом, то я відійду вбік, аби вони помирилися.

«Вночі я прокинувся, дивлюся, Артем наодинці п'є віскарь. І тоді я вже забив на сполох»

– Ви майже весь час проводите з Артемом. Як він дійшов до такого стану, що йому потрібна була медична допомога?

– Я довгий час жив за кордоном і повернувся в Україну у квітні 2023 року. З Артемом ми періодично списувалися і були на зв'язку. У червні ми зустрілися, посиділи в кафе. Спочатку я не побачив жодної проблеми, Артем її ретельно приховував і не хотів визнавати.

Але одного разу ми поїхали на благодійний матч і жили в одному номері. Вночі я прокинувся, дивлюся, Артем наодинці п'є віскарь. І тоді я вже забив на сполох.

– Алієв і Селезньов казали, що Мілевський не бере слухавку, і вони не можуть умовити його лягти в клініку.

– Це правда. Артем у той час ні від кого не брав слухавку, тому що був не в тому стані. Але якщо друг не бере слухавки, хіба не буде правильним поїхати до нього, і дізнатися, чи все гаразд? До нього не приїхала жодна людина!

Я почав говорити Артему: «Давай прокрапаємося, ляжеш на діагностику». Він спочатку погоджувався, але потім переносив день у день. Я бачив, що ситуація критична, і почав телефонувати психологам і директорам рехабів з одним питанням: як допомогти другу?

– А скільки Артем узагалі випивав, що дійшов до такого стану?

– Він пив небагато, але щодня. Грамів 200-300 віскі або рому протягом півтора року.

– Як зрештою вам вдалося його зламати і покласти на реабілітацію?

– Артема зламати неможливо, тому що в нього тонка душа. Я вів із ним переговори. Покласти його на реабілітацію вийшло абсолютно випадково. Я зателефонував черговому психологу і запитав, як мені вмовити Артема лягти в клініку. Він сказав: «Серьожа, бери алкоголь, який він п'є, сідай із ним і бухай, щоб втертися в довіру. Ви маєте бути на одній хвилі».

Я взяв пляшку віскаря і в обід кажу: «Тьома, давай забухаємо». – «Ну давай». Я перед цим щільно пообідав, а Артем пив на голодний шлунок. Сіли – п'ємо! У мене вже в животі починає крутити, а що в Артема з організмом відбувається – аж страшно уявити.

Я дзвоню знову психологу: «Що далі робити? Мені вже погано стає, більше не можу. Готуйте швидку для Артема». Я повернувся і кажу Артему: «Слухай, у мене є знайомий психолог, який живе недалеко. Давай я його покличу, поговоримо». Тьома погодився.

Приїхала швидка з нарядом санітарів, які залишилися чекати на вулиці, а психолог зайшов до нас. Я вигадав якусь легенду про свої проблеми, а потім вийшов, щоб вони поспілкувалися удвох. За годину мені телефонує психолог: «Він нікуди не поїде, все в нього нормально». Я кажу: «Так не піде, ми звідси їдемо всі разом у клініку». З нами ще була наша подруга – Іра Ашкеназі, це дочка віцепрезидента Динамо.

Повертаємося в кімнату, по телевізору якраз іде матч Ліги чемпіонів Реал – Уніон. Ми з Артемом фанати Реала, а гра в них зовсім не йде – 0:0. Я не придумав нічого кращого, як сказати: «Тьома, давай так, якщо Реал забиває, ми їдемо крапатися». – «Ну давай». І на 90+4 хвилині Беллінгем забив рятівний гол. Ми всі на радощах: «Ура! Їдемо в клініку!». Артем відразу запитав: «А футбол там будуть показувати? Ще ж другі матчі подивитися треба». – «Будуть!», – хором відповіли ми.

І ми з віскарем, музикою і мигалками поїхали на швидкій у клініку.

– У вас був план В, якби Реал не забив?

– Запасного плану ніякого не було, тільки диво допомогло, ну і Беллінгем, за що йому спасибі.

– Як Артем сприйняв лікарняну обстановку?

– Я сказав Артему, що теж ляжу з ним прокрапатися. Він такий: «Де тут телевізор, куди нам лягати?». Лікарі зібралися і кажуть: «Спокійно, зараз увімкнемо вам футбол». Через десять хвилин Артему вкололи снодійне, і він заснув, а ми з Ірою поїхали.

«Суркіс запропонував Мілевському роботу в київському Динамо після лікування. Артем хоче працювати скаутом по нападниках»

– Суркіс з самого початку оплачував лікування?

– Ні, перші три дні, а це 70 тисяч гривень, оплатив я. У цій клініці це мінімальні вимоги щодо депозиту. Наступного дня я читаю у ЗМІ, що Алієв і Селезньов забили на сполох – Кент не бере слухавку, а вони хочуть допомогти.

Я набрав Селю: «Жека, з Артемом усе добре, він на реабілітації. Якщо ви хочете допомогти своєму другові, то не сурміть про це в пресі. Ось реквізити клініки, допомагайте мовчки». Але ніхто нічого так і не скинув.

Селезньов розповів про все Алієву. А Саша замість того, щоб скинутися вузьким колом грошима, і нікому про це не казати, зателефонував Ігорю Михайловичу [Суркісу] і попросив допомоги. А далі ви все знаєте.

– Як Артем прийшов до тями після снодійного?

– Наступного дня о 15:00 він прокинувся. Артем узагалі не розумів, де він і що з ним відбувається. Лікар вколов йому ще одну дозу снодійного і зателефонував мені та Ірі Ашкеназі, тому що ми були гарантами і договір був оформлений на моє ім'я. Лікар сказав: «Ситуація в Артема критична, в його організму дуже сильна інтоксикація від алкоголю, може бути летальний результат, його терміново потрібно вводити в штучну кому». Довелося приймати рішення самим, і ми дали добро.

– Скільки Артем пробув у комі?

– Досить багато – шість днів. Після цього Артем був уже в адекватному стані, ми спілкувалися щодня, він зідзвонювався по відеозв'язку зі своєю сім'єю.

– Хто, крім вас та Іри Ашкеназі, відвідував Артема в клініці?

– Алієв мінімум тричі на тиждень відвідував. Селя відвідував Артема вже в іншому рехабі. Також приходили Маша Єфросиніна, Денис Олійник. Повинен був приїхати Ярмоленко, але в Артема виявили ковід, а в Андрія була важлива гра і він не став ризикувати. Але Ярмоленко постійно дзвонив і питав, як у Артема справи.

Яна Суркіс мені зателефонувала: «Хочу приїхати Тьому провідати і новинами порадувати». Я її зустрів і відвіз у клініку.

– Якими новинами порадувала?

– Яна передала слова Ігоря Михайловича. Він запропонував Артему роботу в київському Динамо після лікування. Артем усміхнувся, це був дуже важливий момент для нього.

– Яку посаду йому запропонували?

– Поки що без конкретики. Але можу сказати точно: Артем працюватиме в Динамо, це питання часу.

– Ну а ким він сам хоче працювати в Динамо?

– Скаутом по нападниках. Артем буде шукати нових Мілевських і розвивати їх, роблячи найкращими бомбардирами Динамо і УПЛ. Я впевнений, що у нього це вийде.

«Основне джерело доходу Мілевського сьогодні? Він заробляє з рекламних контрактів»

– Як Артем почувається зараз, тяги до алкоголю вже немає?

– Жодним чином. Зараз у Артема зовсім інше життя, яке наповнилося сенсом. Він щодня займається у спортзалі, грає у футбол, допомагає дитячим будинкам і ЗСУ, але особливо це не афішує. Також Артем займається розвитком твіч і телеграм-каналів. Зараз підключилися рекламні спонсори, які пропонують контракти.

– Твіч, телеграм-канали і бренд одягу Мілі – це ваші спільні проєкти?

– Це наші спільні проєкти. Твіч-канал абсолютно випадково вийшло створити. Ми грали на PS в еFootball і тут мене осінило: «Навіщо витрачати час даремно. Давай створимо твіч-канал і будемо там стрімити». Як бачите, людям зайшло.

Потім ми запустили телеграм-канал, де вже отримали синю галочку. Зазначу, що Артем – перший в Україні футболіст, у якого є телеграм-канал із синьою галочкою.

Ще в Мілі є приватний телеграм-канал, де він особисто відповідає на повідомлення підписників. Ми зробили платну підписку в 5 доларів на місяць просто для фільтрації. Як виявилося, справжніх шанувальників Артема 90 осіб. Саме така кількість людей поки що підписалася.

– Яке у Мілевського зараз основне джерело доходу?

– Він заробляє з рекламних контрактів. На твічі всі донати йдуть на благодійність. Що стосується фірмового одягу TIMI 10, то дохід там невеликий, тому що ми не робили високу націнку. Ми запустили випуск мерчу в тестовому режимі, і він пройшов досить успішно. Зараз готуємо до випуску колекцію спортивних костюмів і футболок.

– Ви говорили, що всі ваші проєкти спільні. Як ви ділите доходи?

– Поки доходів немає, ділити нічого. Якщо будуть, то поділимо, це не проблема. Зараз ми тільки витрачаємо. Навіть коли зустрічаємося з підписниками приватного телеграм-каналу, то доводиться платити за оренду поля на стадіоні ім. Баннікова. Іноді в барах дивимося футбол і оплачуємо за всіх рахунок, у боулінг їздимо. Це все коштує грошей.

Плюс у нас дуже велика команда: вісім адмінів у телеграм-каналі та чотири модератори на твічі. Їм теж потрібно платити зарплату.

– Яка в них зарплата?

– Модератор на твічі заробляє 700 доларів на місяць, це три стріми на тиждень. Адміни в телеграмі отримують менше – 450 доларів.

– Що зараз із ютуб-каналом «Міля»? Права на нього належать Артему чи Панкову?

– Канал належав і належить Артему, всі логіни і паролі у нас на руках.

– Не плануєте відновити його діяльність?

– Плануємо, але всьому свій час. Ми й так багато всього зробили за короткий проміжок, усе одразу не встигаємо. Наступний наш крок – це ролик на ютуб-каналі «Міля».

– Зараз ви присутні на всіх відео Артема, а раніше це місце займав Панков. Що в них сталося?

– Чесно, я не вникав у їхню дружбу і не знаю, що там сталося. Мені це не цікаво. Знав би – сказав. У нас з Артемом усе життя особисті стосунки без компаній і гульок.

«Селя і з кулемета стріляв прицільно, і з автомата, і з пістолета. Моща. Справжній боєць»

– Бачив в інстаграмі, що нещодавно ви їздили з Мілевським і Селезньовим на Донбас. Розкажіть про це.

– Ця поїздка кардинально змінила наші погляди на життя. Жека запропонував разом поїхати на фронт, він уже не вперше туди їздить, ми погодилися. Ми приїхали о 5 ранку в Дніпро, Селя нас зустрів, ми тепло поспілкувалися, а наступного дня поїхали на передову. Ми перебували за 65 км від Донецька.

Перед тим як їхати, ми запитали в Жеки: «Там безпечно?». Він відповів: «Так, звичайно. Усе буде гаразд». Але коли ми були вже на місці, то зрозуміли, що прильоти тут кожні 300 метрів, і ризик загинути дуже великий. У будь-яку хвилину може прилетіти снаряд, касета або дрон, але місцеві вже звикли і живуть своїм звичайним життям. Бабусі катаються на велосипедах, чоловіки набирають у колодязях воду і вже не звертають уваги на звуки пострілів.

Після побаченого ми з Артемом більше почали цінувати життя і свободу, яку нам забезпечує ЗСУ, за що їм величезне спасибі.

– З військовими вдалося поспілкуватися?

– Так, ми тепло поговорили з 79-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Привезли кілька дронів на пробу, якщо хлопцям вони підійдуть, то будемо збори організовувати. Просто на твічі поки не збираються такі донати, які можуть допомогти військовим. На дітей вистачає, а на дрони замало буде.

Також ми були на полігоні, Селя показував свою майстерність у стрільбі.

– І як, добре стріляє?

– Відмінно! Він молодець. Жека і з кулемета стріляв прицільно, і з автомата, і з пістолета. Моща. Справжній боєць.

– А вам і Артему давали постріляти?

– Ні, ми грали з військовими у футбол і стріляли м'ячем по воротах. Грали команди Мілі проти Селі, і ми перемогли. Виходить, що Жека краще стріляє зі зброї, а Артем краще б'є по воротах.

– Яка була найбільша сума донату, зібрана на твічі за вечір?

– Близько 80 тисяч гривень. Це ми розігрували ексклюзивну футболку Артема з його автографом. Люди охоче донатили і хотіли взяти участь у конкурсі.

– На твічі вашим гостем часто буває Іра Морозюк. Яких ще запрошених зірок чекати?

– Жеку Селезньова обов'язково підключимо, коли він буде в Києві. Ярмоленка запросимо, коли в Андрія буде час.

– Як справи в Артема на особистому фронті, чи є дівчина?

– У Тьоми все чудово, у нього дуже багато красивих прихильниць, але поки він не поспішає з вибором. Зараз у нього інші цілі та пріоритети. Артем більше бере участь у розвитку медіабізнесу, ніж в особистому житті.

«Одного разу Артем зустрів у нічному клубі Рима Йона Арне Ріісе. Той його побачив і очманів: «Мілевський, це ти?!». – «Так, я». – «Оh my god»

– Давайте тепер поговоримо про вас. Багато вболівальників у коментарях пишуть: «Що за чолов'яга треться поруч із Мілевським?». Пора дати відповідь на це запитання.

– Я завжди перебував у тіні, у мене не було акаунтів у соціальних мережах. Я не люблю афішувати своє особисте життя. Уперше я засвітився на публічному фото, коли пішов з Артемом в оперу після його виписки з клініки. Він сказав: «Палич, давай відзначу тебе в інсті». А в мене не було сторінки в інстаграмі, довелося створити.

– Чому ви не афішували свого життя?

– Тому що жив переважно за кордоном і хайп мені не потрібен.

– Як ви познайомилися з Мілевським?

– Ми познайомилися з Артемом 2013 року в нічному клубі «Арена». У нас була компанія спільних знайомих і ми сиділи за сусідніми столиками. Так і зійшлися. Ми з ним дуже схожі – як Інь і Янь. Я оплачував за всіх своїх знайомих рахунки в ресторанах, і Артем так робив. Плюс у нас схожі інтереси – він любить красиве життя, і я люблю красиве життя.

Ми завжди класно проводили час разом, багато подорожували, купували дорогі машини, відвідували дорогі місця, добре вдягалися. Я тільки Феррарі не бив (сміється, – прим. А.П.).

– За кого з відомих людей платив Мілевський у ресторанах?

– Історій багато. Дублікати банківських карт Артема були практично у всіх його друзів. Вони гуляли в клубах і Артем о другій годині ночі їхав додому, тому що вранці йому треба було йти на тренування Динамо, а його друзі ходили з цією картою і оплачували кожен столик. Найбільший рахунок за вечір? Десь 15 тисяч доларів.

Ще знаю прикольну історію. Одного разу Артем у відпустці в нічному клубі Рима зустрів захисника Ліверпуля – норвежця Йона Арне Ріісе. Той його побачив і очманів: «Мілевський, це ти?!». – «Так, я». – «Оh my god». Коротше, вони до ранку гуділи в клубі.

– Чим ви займаєтеся, звідки гроші на красиве життя?

– Я один з акціонерів букмекерської контори в Іспанії.

– Футболом раніше не займалися?

– Займався. Я в РВУФК був в одній команді з Віталіком Буяльським, ми 1993 року народження. Мене навіть один раз Сергій Ковалець викликав у збірну України U-21. Але з футболом у мене не склалося.

У 19 років я отримав серйозну травму на Меморіалі Макарова взимку в Конча-Заспі. Була холодна погода, я прокинув м'яч на фланзі й дорослий дядько з команди-суперниці (там грали з області, а я за Оболонь-2) заїхав мені в гомілкостоп, і в мене з'їхала підколінна кістка.

Я відновлювався три місяці, а коли повернувся на поле, то відчув дискомфорт. Лікарі сказали, що потрібна операція, і я прийняв рішення закінчити з футболом – не хотів лягати під ніж. Після цього я пішов у світ букмекерства.

– Із Буяльським зараз спілкуєтеся?

– Іноді списуємося. Буя – дуже класний хлопець. Коли ми грали в РВУФК, нам було по 12 років, і відтоді він ніяк не змінився. Такий самий простий і чуйний.

– У той час бачили, що Буяльський – це майбутня зірка Динамо і гравець збірної?

– Звичайно. Він уже тоді виділявся і був схожий на Хаві – такий же маленький, спритний, розумний. Він був найкращим гравцем у РУВФК, хоча там були і міцніші хлопці. Тренер подавав на Бую найбільші надії і мав рацію.

– Журналіст Андрій Сеньків в ефірі програми КДК говорив, що ви були організатором договірних матчів у 2018 році. Начебто ви писали гравцям молодіжної команди Карпат, що потрібно за енну суму грошей програти одноліткам Динамо з різницею у два м'ячі, інакше вас приб'ють судді. Що можете сказати на своє виправдання?

– Я навіть не хочу це коментувати – чиста брехня. Говорити – це не мішки ворочати. Чого я тільки не начитався про себе в інтернеті. Боже упаси, які договірні матчі, навіщо мені це потрібно, якщо букмекерська компанія приносить мені гарний дохід?

Можливо, я комусь не сподобався і навколо мого імені роздмухують галас. Я зараз в Україні і жодних кримінальних справ щодо договірних матчів проти мене не відкрито. Я ніколи в житті не брав участі в брудних футбольних історіях. Я навпаки хочу, щоб наш футбол очистився від договірняків.

«Астаф'єва просто хайпанула на Артемі. Ніхто не просив ніякого супу»

– Поліція приходила з обшуком у будинок, де живете ви з Мілевським. Розкажіть про це?

– Це пов’язано з колишнім власником цього будинку, який три роки тому виїхав до Іспанії. Я не знав, чим він займався, прочитав про це тільки в ухвалі, яку нам показали поліцейські. Як виявилося, він був замішаний в історії з наркотиками, зброєю і порнографією. Правоохоронці перелопатили весь будинок, але, слава Богу, нічого не знайшли.

– Цей будинок ви знімаєте в оренду чи він належить вам?

– Це будинок наших товаришів. Я дозволив їм в Іспанії пожити в моєму будинку, а вони нам у своєму будинку в Україні.

– Хочу запитати про відео, на якому п'яний Артем поруч із вами розігрує м'яч для підписників. Навіщо ви його опублікували? З моральної точки зору це здалося не дуже красивим вчинком, що ви показали свого друга в такому стані.

– Це відео стало поворотним моментом для реабілітації Артема. У той момент на мене полилося дуже багато критики. Але через тиждень після цього відео ми вже були в клініці. Воно позитивно подіяло.

– Тобто, ви його виклали і показали Артему: «Подивися, на кого ти схожий?».

– Ні, такої мети не було. Ми це відео знімали реально для благих цілей, і всі кошти пішли на благодійність. Але вийшло не так, як хотілося народу. Вже потім, коли я дивився це відео, то зрозумів, що потрібно бити на сполох і рятувати Артема.

– Так навіщо ви його виклали, якщо там видно, що Артем п'яний?

– А ви мене бачили на тому відео? Я був такий самий, як Артем, якщо не гірший, і в той момент не розумів своїх дій.

– А зараз ви п'єте?

– Ні, звісно. У нас з Артемом вдома немає алкоголю, тільки чаї, водичка, лимонад.

– Артем раніше говорив, що вдома не готує, а їсть тільки в кафе. В одному з ваших відео я бачив, що Міля вдома їсть борщ. Хто його приготував?

– Це готує моя улюблена матуся і передає нам, за що їй велике спасибі. Борщ, сало, картопелька, цибулька – все з села. Натуральні продукти!

– А ви з Артемом можете щось приготувати?

– Ми можемо відварити пельмені чи спагеті, м'ясо посмажити на мангалі. Але супи та борщі не готуємо.

– Пригадується ситуація, коли Артем просив у кафе в Даші Астаф'євої суп. Можете розповісти цю історію?

– Мене в той момент не було в Україні, але можу сказати, що Даша просто хайпанула на Артемі. Ніхто не просив ніякого супу. Тьома в інтерв'ю Волошину сказав, що прощає її і запропонував зустрітися, але вона ніяк не відреагувала – мовчить.

«Я пішов від своєї дівчини до Мілевського, коли він вийшов із клініки. Артему потрібна підтримка»

– З ким зараз Мілевський дружить, крім вас? Яке в нього коло спілкування?

– Можу точно сказати, що він у чудових стосунках із Ярмоленком, Даріо Срною. У нього є хороший друг Антон, який часто приїжджав у клініку, допомагав йому та підтримував. Просто Антон – не публічна людина і не афішує себе. Іра Ашкеназі – найкраща подруга Артема. Вона – корефан, щоб не перекрутили, що в них стосунки. Те ж саме стосується й Іри Морозюк, вона наша подруга.

– Іра Морозюк зараз вільна, не думали з нею замутити?

– Ірочка гідна кращого хлопця, тим більше, в мене є дівчина (сміється, – прим. А.П.).

– А як Артем зі Срною зійшовся, адже Даріо працює в Шахтарі – принциповому супернику Динамо?

– Це ж не футбольне поле, де всі вороги. Подробиць не знаю, але вони у чудових стосунках – прекрасно спілкуються, іноді навіть зустрічаються. Також Артем дружить із Ракицьким.

– Це правда, що Мілевський спустив усі свої статки і зараз у нього нічого немає?

– Нічого подібного. Артем купував нерухомість у Білорусі й зараз її успішно здає. Також він допомагає батькам, які не переживають за свою пенсію. Фінансова подушка у нього є.

– Скільки вам і Артему потрібно грошей на один день, яку суму ви витрачаєте за добу?

– У нас практично ніяких витрат немає, тому що всі продукти нам пересилає моя мама з села. Алкоголь ми не п'ємо, по ресторанах не ходимо, хіба що нас кудись запросять бартером. Ми витрачаємо тільки на зарплату своїх співробітників.

– Ну а комуналка, будинок-то великий, двоповерховий?

– Комуналка виходить півтори тисячі гривень за місяць. У нас є свердловина і вода безкоштовна.

– А газ? Спробуй опалити таку площу…

– У нас електричні теплі підлоги і на другому поверсі я їх не вмикаю. Плюс охорона, вивезення сміття. Ну, десь три тисячі виходить. Пощастило, що будинок новенький, економний. А навесні-влітку садівника доведеться наймати – це ще плюс 12 тисяч гривень, чистка басейну – п'ять тисяч.

– Чому ви з Артемом живете разом, а не окремо?

– Я пішов до нього від своєї дівчини, коли він вийшов із клініки. Артему потрібна підтримка, йому не можна залишатися на самоті, тому що є ризик рецидиву. Я прийняв рішення бути поруч із ним і зайнятися його справами.

– Виходить, що ви розлучилися з дівчиною заради Артема?

– Так.

– Розкажіть під кінець нашої розмови якусь веселу історію, пов'язану з Артемом?

– Є історія з його знаменитим рюкзаком. У мене на вулиці Старонаводницькій є квартира, і Артем часто приходив туди в гості. Він постійно був із чорно-білим старим рюкзаком. Мені стало цікаво, що він там носить, і я його про це запитав. Артем відповів, що в рюкзаку документи, зарядка, павербанк.

Для такої кількості речей не потрібен рюкзак, і я йому подарував невелику, але стильну сумку Bottega Veneta за півтори тисячі євро. Проте наступного разу він знову прийшов до мене з цим довбаним рюкзаком.

Як з'ясувалося пізніше, у цьому рюкзаку Артем приносив повну пляшку віскі, а вранці виходив від мене з порожньою пляшкою. У тій сумці, що я подарував, пляшка просто не поміщалася. Я його спалив, коли почув дзвін порожньої пляшки. Ось така історія, водночас смішна та сумна.