Какое вооружение может не получить Украина из-за ссоры с Польшей

(публикуется на языке оригинала)

Журналіст Іван Киричевський на своїй сторінці у Фейсбук прокоментував сварку України з Польщею, через яку поляки перестали надавати нашій країні озброєння.

"По «зерновому конфлікту» між Україною та Польщею

- Чомусь в дискусії про поточний рівень відносин між нашими обома державами випав із фокусу той факт, що Польща має (або уже мала) плани по поставці Україні дуже значної кількості техніки та озброєння, потрібної нам або уже «на вчора» на фронті, або ж для підготовки до кампанії весни-2024 року:

-100 бронемашин Rosomak, у версії як і БТР, так і бойової машини піхоти (по штату – три повні механізовані батальйони, в реаліях – можливо якраз на пару нових бригад);

-24 самохідні міномети калібру 120-мм Rak, якраз на фото (дуже потрібна на фронті зброя, щоб і нищити російські вогневі точки, і заодно «гасити» самохідні міномети «Нона» рашистських ВДВ);

-ще точно в процесі мінімум пару десятків САУ Krab калібру 155-мм (відзначились не тільки ефективністю вогню, але й ергономікою та високою живучістю ствола).
Так, це ОВТ поляки для нас виготовляють за рахунок «зовнішнього» фінансування.

Але щоб виконати цей контракт до планової дати "кінець 2023 року", польському ОПК потрібно буквально «вискочити» за межі своїх виробничих потужностей.
І при цьому – взагалі не виконуючи поставок саме для польської армії, якій ця техніка та зброя теж треба буквально «на вчора».

(Можливо хто пропустив, але Міноборони Польщі ще взимку 2023 року розкрило, що за оборонними планами попереднього уряду польська армія у випадку вторгнення армії РФ мала відступати одразу за Віслу, і це розкриття було приурочене акурат до формування нової бронетанкової дивізії, і до планів значного збільшення чисельності Війська Польського).

Ще є точно номенклатури, які Польща заявляла про намір поставити Україні уже з опорою на ціннісну базу:

-додаткові літаки МіГ-29, по мірі надходження південнокорейських FA-50 (нам і радянські винищувачі все рівно треба проти рашистів);

-як мінімум 10 вертольотів Ми-24 (доволі часто на фронті гарна робота вертолітної ланки може не просто зірвати штурм рашистів, але й вибити взагалі підрозділ, який збирався в атаку на позиції ЗСУ).

Не кажучи уже про те, що на території Польщі точно відбувається (і є підтвердження з відкритих джерел) ремонт тих же САУ Krab і танків Leopard 2A4 для ЗСУ, та (скажімо так) цілком може бути процес або одна із складових виробництва дефіцитних боєприпасів для ЗСУ (бо дані у відкритому доступі відсутні, і то є добре).

Найбільшою проблемою у цій історії із «зерновим конфліктом» є скоріше наше невміння вирішувати конфлікти із оточуючим світом.

І якщо ставити на шальки терезів по пріоритетності, що важливе для війни тут і зараз – зерно чи зброя? – то відповідь цілком очевидна.

На зерно чи виручку від нього мобілізованих бійців ЗСУ буквально не посадиш, і оце зерно по росіянам «насипати» БК теж не може. На відміну від польських ББМ".