Блогер: "Проблемы киевлян не слишком тесно связаны с Шапаренко. Он только одна из причин, но не главная"

(Публикуется на языке оригинала)

Блогер Михайло Смоловий продовжує розбирати тему труднощів, з якими зіткнулося "Динамо" через травму Миколу Шапаренка.

Що сталося з Динамо
Фактор Шапаренка ч.2

Головний підсумок першої частини: команда володіє м’ячем в тих самих обсягах (~534 передачі та 63% володіння), але тепер здійснює на 8 дотиків в штрафному майданчику суперника менше.

Тож давайте дивитися ближче чому це сталося.

Шапаренко був лідером минулого сезону УПЛ в Динамо за кількістю передач - 72.65/90. Номінально в більшості матчів його змінює Шепелєв, але по факту 57.76/90 дотиків вказують, що заміна не пряма. Дід не зробив із Володимира головного плеймейкера.

Головний плеймейкер Динамо тепер...Сирота, він додав аж 19 пасів за рік, і тепер виконує більше за минулорічного Шапаренка (83.17/90).

Підтягнувся і Забарний на 17 пасів до 80.9/90, що теж більше за минулорічного Шапу (72.65/90).

Накинув дещо і Сидорчук - 71.61/90.

Висновок номер 1: ЦЗ в Динамо стали відігравати більшу роль в дистрибуції.

Ця прямо підкреслює і наступна історія:

⁃ Забарний став виконувати на 6.77/90 передач до фінальної третини більше, ніж минулоріч
⁃ Сирота став виконувати на 5.59/90 більше

Сюди додаємо:

⁃ додаткові 2.94/90 ривків з просуванням Забарного
⁃ та приріст у 1.5/90 в Сироти

Висновок номер 2: Шепелєва не спробували в якості прямої заміни Миколі, бо інакше більше навантажували м’ячем. Тобто потрібно говорити про зміну загальної архітектури.

Трохи про зміну ролі Сидорчука. Сергія прийнято в Україні зневажати лише за те, що він Сидорчук. А що насправді? Капітан додав в кількості передач (+5.59/90), але при цьому став...менше втрачати (-0.29/90)!

А це дивує, бо:

⁃ по-перше, Сергій став більше пасувати до фінальної третини
⁃ а що найголовніше став ледь не головним за глибокими передачами, їх кількість зросла вдвічі

Щоправда, Шапаренко не був в Динамо надто активним саме у створенні безпосередньо на відстані удару від воріт. Він поступався за цим суттєво навіть Караваєву...

Далі говоримо про Кабаєва. Владислав поступається показникам глибоких передач та за дотиками в штрафному...Караваєву минулорічному. Тож і тут Динамо теж суттєво втрачає...

Але напевно найголовніша біда Динамо...Циганков. Неочікувано чи не так?

Віктор сильно посипався, як у глибоких (з 3.14/90 до 1.78/90) так і в дотиках в штрафному (з 5.52/90 до 3.16/90). А кількість втрат зросла з 8.71/90 до 12.04/90...

Ну, продовжувати я можу довго, але ви зараз усі позасинаєте, тому вибудую для вас ланцюжок:

⁃ в Динамо вмирає пасова гра, її фактично немає, бо тепер ЦЗ керують цим процесом і на них він вмирає

⁃ Забарний, якого в перші сезони берегли від цієї історії став мати більші обсяги та активнішу роль в білд-апі, і виникли труднощі

⁃ дуже схоже, що замінити Шапу Шепелєвим НЕ намагалися, тож саму архітектуру дистрибуції змінювали, але вони була неефективною ще із здоровим Шапою влітку

⁃ через те, що команда тепер не здатна підняти м’яч до Буяльського та Циганкова і уся біда в атаці на рівні УПЛ, Віктор навіть з м’ячем в ногах просуватися не може, бо умов для цього немає (хоча отримує звичну норму передач, але вже глибше)

Тому у підсумку схоже проблеми киян не надто тісно пов’язані з Шапаренком. Він лише одна з причин, але не головна. Згадайте матчі із ним: там все одно третина передач виконувалася у власній третині разом з Бущаном.

Схоже що реально була спроба щось переробити, але...не встигли. Під час зборів проблем було ж чимало, чи не так? Вже тоді плювалися.

А за відсутності тренувального процесу допрацювати вже по ходу сезону і не змогли. Тому Динамо «застрягло» у такому стані або до нових зборів і тривалого тренувального процесу, або до зміни тренера.