Блогер: "Расстроил Викентий Волошин, до последнего надеялся на него, но, наверное, зря"

(Публикуется на языке оригинала)

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі підбив підсумки другого тайму спарингу між "Динамо" та "Івердоном-Спорт".

Коротко після другого тайму:

- коли чую маячню під час ігор Динамо на кАналі, то не дивуюся, бо там перед сном коментатори дивляться поєдинки Шахтаря та в’ю Ахмєтова, банально не обізнані в динамівських новинах; але як в мене підгорає у кожній грі на клубному Ютубі чути від Кириченка про міфічну виграну Тимчиком конкуренцію в Кенді (для Кириченка та решти нагадую, що у той час, коли «Тимчик вигравав конкуренцію» у поєдинках з Олімпіком, Шахтарем та Десною поляк грав у центрі захисту через відсутність досвідчених гравців там, саме травма Тимчика відкрила Забарному шлях до основи на 36‘ хвилині матчу з Десною, бо одночасно закривати дві позиції Кенді вже не міг)

- по грі, то помилився Дячук, він якогось бісу розірвав лінію, викидаючись на нападника, поновити вчасно лінію не встиг, через його зону розрізали «стіночкою»; компенсувати вже ніхто не зміг, партнери вчасно не прочитали небезпечний маневр; палками б Максима не бив - це досвід, буде обачнішим (але, гадаю, це вже заявка на оренду)

- засмутив Вікуся, до останнього сподівався на нього, але, мабуть, даремно; вони з Назаром по півтайми зіграли на різних флангах; так от Назар в ідентичній ситуації віддав Буяльському, а Вікуся проігнорував Царенка та вгасив з чималої відстані; здавалося б фігня, лише один епізод, але старі звички видає (може хто забув, але не я - у останньому сезоні дублю завдав 37 дальніх ударів зі своїх 72, в основі так не заведено)

- я недарма дуже часто вживаю слово «принципи», цей матч доводить те, що заперечує Іщенко - малих готують та вони грають на щаблях нижче за зовсім іншими принципами, ніж ті, що ними послуговується основа та дід; тому матч можна оцінювати виключно у цьому контексті, не через зіграність, втому, навантаження чи інші звичні ліричні кліше, а через складнощі переходу на інші принципи

- дуже добре різницю в ігрових принципах можна помітити по рухам Царенка; спочатку Антон дійсно намагався імітувати Буяльського, але так і не дочекавшись декілька разів пасів, почав відходити набагато глибше і шукати «безпечні» передачі на які партнери вже радо погоджувалися

- раз про принципи зайшла мова, то сподобався пошук варіантів початкового розіграшу м’яча; в різних таймах різними комбінаціями кіпер-фулбек (тобто про це перед грою наголошували і це не випадковий збіг) намагалися імітувати відмову від короткого розіграшу на користь довгого; але зрештою фулбек спускався та був готовий до прийому короткої передачі; працюють люди і це добре.