Почему единый пул от Премьер-лиги - это фикция. Главные выводы

Керівник управління спортивних проектів 1+1 Media Степан Щербачов дав вичерпне інтерв’ю, де розповів, що відбулося насправді. Генеральний директор Зорі Сергій Рафаїлов відповів на закиди президента УПЛ Томаса Грімма щодо можливих судових позовів.

Що ж, тепер можемо зробити висновки. Виділимо 4 головних!

1. ТЕНДЕР НЕ ВІДБУВСЯ.

Це насправді дуже важливо. Якщо тендер не відбувся, то як взагалі можна говорити про переможця? Обіцяли тендер, то доведіть його до кінця, а не займайтеся маніпуляціями в атмосфері суворої секретності. Адже пропозиція Прем’єр-Ліги каналам Футбол1/2 не має до коректної процедури, про яку було оголошено, жодного стосунку. Це був не тендер, а зловживання владою, передача уявних прав з одних рук в інші. От що розповідає з цього приводу Степан Щербачов:

«Тендер щодо продажу прав на трансляції матчів Прем’єр-Ліги був оголошений, але з тріском провалився. Багато хто запитує: Чому «1+1 Media» не брала участь у цьому тендері? Відповідь проста: Ми не хочемо легалізувати передачу прав у одні руки.

Де-факто всі голосування були проведені з порушеннями. Пісня про тендер стихла остаточно. Залишився один куплет – ми передамо все на канали Футбол1/2. До речі, ця широко обговорювана пропозиція в кулуарах про 150 млн. грн. за сезон надійшла в Прем’єр-Лігу 11 червня. Директори вперше про неї почули зранку 12 червня у день зібрання».

2. БІЛЬШОСТІ НЕМАЄ.

Казка про більшість взагалі неактуальна:

«Сьогодні у Прем’єр-Лізі нема легітимної більшості. Рішення має бути погоджено двома третинами голосів. Зараз вже 5 голосів проти. Ми неодноразово говорили УПЛ – не можна оголосити тендер і не підбити його сумний підсумок та ігнорувати думку п’яти засновників».

І до речі, закиди Грімма про те, що начебто Карпати не могли відкликати свій голос, бо це «як відкликати голос на виборах президента України», є повною маячнею. До чого тут вибори? Це питання комерційних договорів. А договір у Карпат з ким підписаний?

3. ПОГРОЗИ СУДАМИ ВІД ГРІММА – ІЛЮЗІЯ.

Після того, як президент УПЛ почав говорити про те, що може піти в Лозанну, стало дуже цікаво: «А чи це взагалі юрисдикція Спортивного Арбітражу?» Це, знову ж таки, питання комерції. Не регламенту, не договірних матчів, не трудових відносин з гравцями… І не дивно, що в такому ж дусі фантазії Грімма прокоментував гендиректор Зорі Сергій Рафаїлов:

«Судитися? Та я чекаю, коли вони подадуть до суду. Там дуже багато цікавих моментів випливе. Людина, яка приїжджає на гастролі на три дні в Україну, я не думаю, що він знає українські закони, чи навіть читав їх.

Це економічні питання. І думаю, це справа господарського суду. Яка Лозанна? Ми теж підем, але в суд загальної юрисдикції. Тоді і подивимося, хто від цього виграє. Не підуть вони в суд!! Будуть намагатися ламати через коліно. Упевнений, що в суд не підуть. У них дуже слабка позиція!»

То що, то були просто казки від Грімма?

4. РЕГЛАМЕНТ ТИХЕНЬКО ПЕРЕПИСАЛИ. АЛЕ ВІН НЕДОСКОНАЛИЙ.

Але найбільш казковий – ось цей пункт. Прем’єр-Ліга тишком-нишком (більшість представників клубів навіть не звернули уваги на нововведення) переписала регламент. Здогадайтеся, в інтересах якого клубу.

Дивіться, у регламенті минулого року діяльність клубного телебачення обмежувалася зйомкою винятково для науково-технічних (методичних) потреб клубів.

А в новому додалося дуже багато чудових пунктів: вони і всі події навколо матчу можуть знімати ( навіть у тунелі для виходу футболістів), і прямі трансляції робити, і розміщувати хайлайти. Майже все, що душа забажає!

І головне, ледь не забув, розміщувати повну відеотрансляцію матчу на офіційному сайті в закритому доступі (для зареєстрованих користувачів або на платній основі). Хм, а який клуб розміщує відео на своєму сайті з доступом тільки для зареєстрованих користувачів?! Невже той, що носитиме цього сезону спеціальні чемпіонські шеврони?!

Але найсмішніше навіть не це. Вони-то пункти дописали. Але забули вказати, ЯКЕ САМЕ клубне телебачення може це все робити. А в описі термінології не поміняли старе визначення – там так і залишилася згадка про те, що клубне телебачення знімає саме для методичних потреб клубу. Напрошуються парадоксальні висновки, що озвучив Степан Щербачов:

«Взагалі не вказане, яке клубне телебачення має право на роботу! Тобто на матчі Шахтар-Динамо, судячи з усього, спокійно можуть працювати 12 клубних ТБ і можна не попереджати про це канали Футбол 1/2. Ставайте, де хочете, і ведіть трансляцію на свої Youtube–канали. Пишіть інтерв’ю з тренерами на тлі матчу, проводьте акції… Ніби зрозуміло, що це абсурд, але, на думку Шахтаря, так можна…»

Що ж, далі буде ще цікавіше. Згодом, напевно, дізнаємося, як саме приймалося рішення про передачу телевізійних прав у так званий єдиний (чи одноосібний?) пул. Наскільки взагалі це було схоже на голосування?! Чи є хоч якесь законне підтвердження того рішення? Чекаємо ще багато дивовижних історій.

Олександр ЗОЛОТОГОРСЬКИЙ