Горан Гавранчич: Мне нравится, что в Украине каждая команда играет все 90 минут.

"Балканський діамант"

Два з половиною роки тому, у складі флагмана українського футболу - київського "Динамо" з"явився черговий новачок. Гравець з потужними фізичними данними, що діє на позиціях центрального захисника, або опорного хавбека - 22 річний югослав Горан Гавранчич. Щоправда, тоді, на початку своєї "української" кар"єри він практично не з"являється в основному складі, а проходить своєрідну адаптацію у "Динамо-2".

Період становлення Горана як гравця проходив у рідному для нього Бєлграді. Граючи за дитячі команди найтитулованішого югославського клубу "Црвєна Звєзда", він мріяв колись одягти футболку гравця основного складу цієї команди. Утім, доля розпорядилася інакше, і свою професійну кар"єру Горан розпочав у бєлградських "Чукаричках" - команді, що носить назву одного з районів цього міста.

Саме звідти він і перейшов до київського "Динамо". Причому, як відзначає сам Горан, він довго не гадав, а одразу вирішив переїхати в Україну.

Горан
- Посмотрел, команда перспективная, молодая. Видел себя здесь. Я конечно никуда не хотел ехать. Ни в Италию, ни в Испанию, хотя весьма заманчивые предложения были. Но мне тогда было 22 года, думал еще рано. И правильно думал.

Як справжній професіонал Горан серйозно ставиться не тільки до своїх прямих обов"язків на футбольному полі. Опинившись у незнайомій для себе країні - починає вивчати мову. Не українську, а ту на якій розмовляє більшість з його оточення - російську. Справи йдуть швидко, і згодом Горан починає непогано говорити і навіть давати інтерв"ю.

Успіхи у вивченні мови не могли не позначитися і на грі. Легіонер міцно застовбив за собою місце у основному складі, і уявити собі "Динамо" без 32-го номера було вже важко.

Горан
- Мне нравится, что в Украине каждая команда играет все 90 минут. Как в Италии или Англии. Ну, в Испании там немножко по-другому. Хотя перед тем как приехать сюда мне агент говорил, что здесь низкий уровень. Я убедился в обратном.

Горан разом з партнерами вдало провів кваліфікаційну кампанію до Ліги Чемпіонів. Фахівці відзначають його універсалізацію. Як і більшість динамівців югослав може зіграти на різних позиціях. Від персональної опіки - до гри у захисті з підключенням в атаку. Він вдало розуміється з партнерами не лишЕ на футбольному полі. Гавранчич підтримує дружні стосунки з колегами і за межами смарагдового газону. ЗокрЕма з Ласло Боднаром.

Горан
- Знаешь бывает зайдем в ресторан с компанией, а Ласло ничего не понимает. Тогда я выступаю в роли переводчика, хотя ни я венгерского, ни он сербского не знаем. У нас с ним свой, специфический язык общения. На базе тоже много времени проводим вместе. Живем в одном номере. Но там все раздельно, не подумайте что спим вместе. ( Смеется...)

Окрім друзів, партнерів по команді, товарищів, і просто знайомих є у житті Горана людина, яка останні роки постійно біля нього. Це його наречена Марина. Познайомилися вони ще у Югославії, коли Горан грав у "Чукаричках". Зараз Марина вже 2 з половиною роки разом з Гораном мешкає у Києві, і за її словами найважче було з самого початку.

Марина
- Первых 6 месяцев было очень тяжело потому что у меня не было друзей. К тому же не говорила на русском. А позже уже стала гулять с женами футболистов, нашла друзей, и потом все нормализовалось.

Сміливо можна сказати, що Горан має надійний тил. Постійні тренування, напружені і відповідальні матчі забирають багато сил. Тому приходячи додому, наш герой заряджається енергією спокійної доброзичливої атмосфери, яку вміло створює - Марина.

Однак Горан відпочиває не лише удома. Одним з його хоббі, у принципі як і багатьох чоловіків є автомобілі. За кар"єру водія у нього було багато авто. Однак свій вибір він зупинив на "Мерседесі". Нинішній срібний мерседес-500 класу CL, друга машина Горана подібної марки. Попередній аналог був чорним, і відрізнявся від нинішньої тільки кольором. Зараз усі формальності купівлі-продажу узгоджені і срібна стріла керована Гораном Гавранчичем маневрує вулицями української столиці.

Горан ( В автомобиле)
- Не люблю долго быстро ездить. Хотя нравится когда в крови повышается адреналин. Бывает разгоню машину до 200-210 км/ч, а потом притормаживаю. Долго быстро ездить это опасно. Да к тому же у вас еще дороги не везде хорошие.

Зараз Горан цілком зосереджений на своїй кар"єрі. Головне для нього грати у футбол і робити це професійно. На даний момент його улюблена команда київське "Динамо", хоча він і не виключає можливості колись спробувати свої сили в іншому європейському клубі. Можливо в Іспанії. Утім, це справа далекого майбутнього. Адже, слова якось сказані Валерієм Васильовичем Лобановським Горан згадує дуже часто.

Горан
- Он мне как-то сказал. Горан не думай о машине, не думай о квартире, не думай о жене. Хорошо играй. Придет все само собой. Я часто вспоминаю эти слова, и поддерживаю точку зрения Великого тренера.

Ось такий він Горан Гавранчич. Спокійний, врівноважений і цілеспрямований. Зараз він захищає кольори київського "Динамо" і мріє здобути з командою якомога більше перемог. Того ж самого хочемо і ми, тому бажаємо і команді, і Горану успіху.