Евгений СЕЛЕЗНЕВ: "Не ждали никаких денег за победу над "Шахтером"

Нападник «Дніпра» розповів про напружений турнірний графік, перемогу над «Шахтарем» і наступну гру проти «Динамо»

— Євгене, майбутній поєдинок можна розцінювати, як остаточне вирішення чемпіонських перегонів?

— Попереду нас очікує ще багато турів у чемпіонаті. Уважаю, що це буде крок до чемпіонства, значення якого, щоправда, не варто переоцінювати. Якщо ми переможемо в матчі з «Динамо», як і з «Шахтарем», але поступимося «Ворсклі» чи будь-якій іншій команді, то перші поєдинки просто втратять свою вагу. Тому, гадаю, варто однаково максимально готуватися до кожної гри.

— У вас дуже напружений графік: дві гри з «Тоттенхемом», поєдинки із «Севастополем», донеччанами та київською командою. Як працює команда в такому інтенсивному режимі?

— Ми добре готуємося, тому ніяких збоїв у налагодженій роботі не спостерігається. Усі гравці добре почуваються та налаштовуються до наступних матчів. Можу запевнити, що функціонально команда повністю готова.

— Чи можете сказати, що ви та ваші колеги готові в психологічному плані поборотися за «золото»? Адже за понад двадцять років незалежності «Дніпро» жодного разу не ставав чемпіоном.

— Чи пам’ятаєте, чому так траплялось останніми роками?

— Мабуть, маєте на увазі деякі непорозуміння щодо арбітражу?

— Не таємниця, що й ми іноді були не в найкращій формі, але також були моменти, що потребували більшої об’єктивності.

— Судді — суддями, але грає все ж команда. Якби сталися голи замість отих ударів, які не увінчались успіхом, то й результат був би відповідним.

— Торік забили п’ятдесят шість м’ячів. Невже цього мало? Я не знімаю із себе відповідальності, перекладаючи «із хворої голови на здорову». Але зараз намагатимемося докласти максимум зусиль у роботі над помилками, щоби здобувати перемоги в кожній грі.

— Ви самі не раз забивали у ворота «Динамо». Не забули, як це робиться?

— Я, звісно, готовий, але не у цьому справа. Головне, вважаю, щоби команда виграла, а чи буде тут моя заслуга у вигляді гола, чи просто в командній роботі — не так важливо.

— Чи доречно проводити аналогії з минулим сезоном, котрий команда почала успішно, проте згодом її переслідувала невдача за невдачею, внаслідок чого опустилися на четверту сходинку, програвши киянам…

— Давайте зачекаємо, як воно буде, не заглядаючи наперед. Я впевнений у силах команди, бо бачив, як хлопці з дня на день плідно працювали. Гадаю, цього сезону команда реально готова до чемпіонських перегонів.

— Тобто, можна сказати, що команда налаштована позитивно?

— І ми, й тренер маємо хороший настрій, тому не бачу приводів для того, щоби згадувати попередні невдачі. Після вдалого дебюту, вигравши в донеччан дві гри поспіль із загальним рахунком 5:1, ми готові до продовження боротьби. Про себе можу сказати, що кожна перемога — це надзвичайна приємність і стимул для того, щоби рухатись угору й надалі.

— У епізоді, коли «Дніпро» забив другий м’яч «Шахтарю», Роман Зозуля свідомо не торкнувся кулі. Це — рівень професіоналізму, інтуїція, якесь «шосте чуття», чи Матеус йому крикнув?

— На мою думку, Лейті крикнув, а «Зюзя» почув перед тим, як пропускати. Він не ділився тим, як це сталось, але, думаю, що було саме так.

— Знаю, що в Ракицького була неприємна травма. Це ваш близький знайомий…

— Так, це мій друг. Учора вранці бачився з ним, підтримав. Травма, звісно, неприємна (розтягнення задньої поверхні стегна), проте й таке — невід’ємна складова футболу.

— Наостанок, делікатне запитання: чи обіцяли вам якісь заохочення за перемогу над «Шахтарем»?

— Так, справді запитання нестандартне. Не варто про це запитувати. Ми не чекали на якісь гроші, особливо — за нинішньої ситуації в країні. Гадаю, це — недоречно.