Яремченко: "Луческу ничего не нужно доказывать, ведь он уже достиг результатов"

Головний тренер «Шахтаря» 1980–90-х Валерій Яремченко – про новий контракт Луческу.

— Як би ми до Європи не ставилися, але, вважаю, ще є, так би мовити, напівєвропейською країною. Що маю на увазі? Футболісти, які прибувають у вітчизняні клуби з інших країн, роблять це через «не хочу», оскільки усвідомлюють наші умови: сервіс, дороги, кухню, словом, невлаштованість, особливо в провінції. Навіть заробляючи великі гроші, вони звертають погляд на Захід…

Мірчі Луческу вдалося змінити ставлення до «Шахтаря» європейської та світової футбольної спільноти. Те, що «гірники» представляли собою десять років тому й нині, велика різниця. Не хочу вихваляти Луческу, просто речі називаю своїми іменами. Й це треба визнати.

Так, кілька років тому був період, коли Луческу міг піти з «Шахтаря». Але, скажіть, кого з тренерів не хочуть звільнити? Наша професія схожа на моду: якщо фахівець «модний», його терплять, ні — розлучаються. Правда, мода швидко змінюється. Інша річ: чи вміють президенти клубів по-справжньому використовувати потенціал тренера й сприяти тому, щоби він розкрився. У нашому випадку треба віддати належне Рінату Ахметову, який приймає успіхи та невдачі на власний рахунок, даючи Луческу працювати.

Румуну вже нічого не потрібно доводити, адже він досяг результатів. Я вважаю, що просто деякі футболісти «Шахтаря» вичерпали себе: дехто заспокоївся, став невмотивований. Прізвища називати не хочу, водночас зрозуміло одне: команда потребує оновлення, зокрема, їй дуже потрібен нападник високого рівня.

Чи здатен Луческу вивести «Шахтар» на інший рівень, увійти з командою для початку в півфінал Ліги чемпіонів, не кажучи вже про завоювання цього трофея? Ну, дуже складне питання… На мій погляд, такі організації, як УЄФА і ФІФА, рідко допускають східноєвропейські команди до свого футбольного пирога. Це — вирок? Ні, ми зможемо спалахнути в Європі, але не надовго. Свого часу це зробили київські динамівці.

Коли почнемо жити за європейськими стандартами, тоді шансів у нас буде більше. Якщо є, наприклад, контракт, то він повинен виконуватися з обох сторін, а не так, як у нас іноді починається: якщо український тренер не досяг якихось успіхів, керівники клубу намагаються відшукати можливість не виконати умови у фінансовому плані.