Президент ПФК "Александрии": "Передаю клуб в другие руки"

Журналіст «УФ» телефонував президенту, а додзвонився… екс-президенту «Олександрії»

Наприкінці першої частини сезону вдалося, нарешті, побувати в Олександрії на матчі місцевої команди проти «Зірки», а ще — зустрітися з Миколою Лавренком, з яким заздалегідь домовилися про інтерв’ю. На той час було відомо, що утримувати клуб йому допомагає компаньйон Сергій Кузьменко (почесний президент друголігового «Украгрокому»), і те, що він, витрачаючи кошти на команду, придивляється до нових перспектив співпраці з паном Лавренком. Пригадаємо кілька цитат із вищезгаданого інтерв’ю очільника «Олександрії»: «… Узимку на нас чекає глобальна реорганізація клубу і команди зокрема… Досі я — одноосібний власник клубу, але є ймовірність (це питання вже розглядається), що з’явиться ще один клубний акціонер, котрий долучиться до фінансування… Загалом, змін буде дуже багато, тому що нині існує велика невизначеність щодо всього. Якщо з людьми, які теж хочуть фінансувати клуб (йдеться насамперед про Сергія Кузьменка, але не тільки про нього), зійдемося в усіх питаннях і підпишемо угоду про комплексну й масштабну співпрацю, то взимку комплектуватимемо зовсім інший склад, який уже відповідатиме всім вимогам прем’єр-ліги…». А вже зовсім недавно вдалося зустрітися в Києві з тренером «жовто-чорних» Андрієм Купцовим, котрий зізнався, що жодної конкретики щодо завдань та трансферних пріоритетів у клубі не буде до 22 грудня, коли відбудеться здибанка вищого керівництва ФК. І ось — дочекалися! Ось такі зміни мав на увазі пан Лавренко…

— Миколо Миколайовичу, знаємо, що 22 грудня в клубі відбулася зустріч керівництва, дружніх вам інвесторів і тренерського штабу, на якій детально мали обговорюватися командні пріоритети на другу частину чемпіонату.
— Справді, така зустріч відбулася. Аби не вдаватися в подробиці, на які маю не надто багато часу, скажу вам, так би мовити, з перших уст головне: із січня «Олександрія» переходить в управління до нового президента ФК, звуть якого — Сергій Анатолійович Кузьменко. Отож, нові люди вибудовуватимуть стратегію розвитку клубу, керуватимуть ним на власний розсуд і ставитимуть якісь завдання. Я залишаюся збоку, хоча й збережу статус почесного президента «Олександрії».

— Тобто, ви продали клуб?
— Поки що так ставити питання не дуже доречно. Скажімо так, сьогодні триває лише перший етап — етап його передачі в нові руки. Проте відразу хочу зауважити, що «Олександрія», попри прихід нових інвесторів, директорів та функціонерів, збереже атрибутику та обличчя, до якого всі звикли.

— Вас, як у найближчому майбутньому почесного президента «Олександрії», все ж можна запитати про завдання, що стоятимуть перед командою в другій частині чемпіонату: всі ж ці зміни робилися з прицілом на прем’єр-лігу?
— Про такі речі вам краще запитувати в нових людей, наразі запитання щодо такого конкретного завдання не стоїть. Потрібен же час, аби люди вивчили структуру клубу, ситуацію в першій лізі тощо. Цим вони, власне, наразі й займаються.

— Андрій Купцов залишається на чолі команди?
— Якщо відштовхуватися від розмов із новими інвесторами, то вони відзначали, що бачать команду в найближчому майбутньому саме з Купцовим, котрому довіряють і вірять у нього. Як буде надалі — запитання не до мене.

— Коли спілкувалися восени, ви зазначали, що після реорганізації клубу гірше бути точно не може. Отож, бюджет буде збільшено?
— Ви в мене про це запитуєте?! Даруйте, але це запитання вам точно треба переадресувати.

— Гаразд, може, тоді розповісте про причини передачі клубу новим власникам?
— (Після паузи). Я 20 років вкладав кошти у футбол, активно займався цією збитковою справою. Наразі живу в Києві, тож ухвалив для себе кардинально чітке рішення: передати «Олександрію» в інші руки, відійти вбік від усього цього. Та й віддаю клуб не абикому, а людям, яких добре знаю, поважаю і в яких я впевнений, бо знаю, що вони активно зай­матимуться «Олександрією» й розвиватимуть клуб.

P. S. Ось так футбольна Україна в один день, 24 грудня, дізналася відразу про двох президентів, котрі залишили свої клуби на користь інших людей, — Олександра Ярославського та Миколу Лавренка. І що б це все означало?

Анатолій ВОЛКОВ, «Український футбол».