Йожеф Сабо: "У Рамоса в "Днепре" ничего не получится"

 "Я на навчанні у Голландії. Зателефонуйте у понеділок і поговоримо",- так відреагував на наше прохання взяти інтерв'ю Йожеф Сабо, екс-футболіст та тренер київського "Динамо". Ми витримали домовлену із Йожефом Сабо паузу і розпитали його не лише про навчання за кордоном, але й про тренерське майбутнє.

- Йожефу Йожефовичу, ви вже розміняли восьмий десяток літ, а все ще вчитеся...

- Так, я побував на тренерських курсах у Голландії. Там побували всі викладачі, які мають ліцензію на роботу з футболістами-юніорами. З України були зі мною Семен Альтман, Олег Базилевич та інші досвідчені фахівці. Вони також розуміють, що вчитися ніколи не пізно. Мене ж часто запрошують читати лекції. І щоб збагатити свій багаж знань, я поїхав до Голландії. Мені було цікаво подивитися, як у цій країні готують тренерів.

- Хто з авторитетних тренерів був вашим лектором?

- Відомих фахівців не було, зате лекції були дуже корисними. Свій досвід передавали нам викладачі, які навчають голландських тренерів юніорських команд. Було цікаво.

- І що нового ви для себе почерпнули?

- Я зрозумів, що у плані підготовки юніорів ми відстали від голландців. Там не буває такого, щоб тренер працював з дітьми, не маючи ліцензії. Вони стежать, щоб з молоддю працювали кваліфіковані викладачі. Прикро, та в Україні працюють з дітьми люди, які не мають відповідної ліцензії.

- А як щодо методики підготовки футбольних талантів?

- Вони по-іншому працюють з дітьми. Ось в Голландії до 13 років діти не змагаються у жодних чемпіонатах з футболу на великому полі. Вони грають у футбол 5 на 5, 6 на 6 або 7 на 7. Чому? Бо у такому футболі діти більше володіють м'ячем. Гра їм подобається. Таким чином дітей

заохочують до футболу. Натомість в Україні восьмирічних дітей тренують так, наче дорослу команду. Не можна так робити. Іще мені сподобалося, що голландські дитячі збірні (13, 14, 15 років) збираються кожного тижня!

Причому у всіх вікових групах існує перша і друга збірні.Таким чином голландці пильніше стежать за талантами.

- Пане Сабо, то найближче тренерське майбутнє ви поєднуєте із роботою в дитячо-юнацькому футболі?

- Так, я працюю у комітеті юнацького футболу. І моє завдання — змінити нашу школу на краще. Сучасна підготовка абсолютно неправильна. Я ж регулярно спостерігаю за тренувальним процесом в Україні і можу сказати, що наші тренери роблять все навпаки у порівнянні з Європою. Ось недавно побував в Іспанії і зміг в цьому переконатися. Моя мета — кардинально змінити розвиток дитячо-юнацького футболу.

Ця тема мене зацікавила, і я мушу ліквідувати наше відставання від Західної Європи.

- А як же робота з дорослими професійними клубами? Ви ще розглядаєте варіанти?

- Ні, поки що жодних варіантів не розглядаю. Українським клубам досвід тренера не потрібен. Прийшли керівники, яким байдуже хто і як тренуватиме їхню команду. Так не можна. Ось в "Дніпро" запросили іноземця. Згадаєте мої слова, у Рамоса нічого не вийде. Він отримує хороші гроші, в десять разів більше, аніж українські тренери. Іспанець привіз на заробітки свою бригаду тренерів. І я не вірю, що ця бригада краща, аніж наші Блохін, Протасов, Заваров, Дем'яненко чи Михайличенко.