Нижче впасти вже не можна...

...Тому що Динамо вже на дні...

Боже ж ти мій, що треба зробити, щоб щось змінити?! Я ніколи не панікував, я завжди підтримував клуб, команду.. Але ж і найстійкішій психіці колись приходить край і розлад, ці футболісти-тренер-президент вбили віру(це найстрашніше) в покращення і прогрес ще одного палкого вболівальника. Я можу вибачити програш кому завгодно. Я не можу вибачити байдужості до результату, машинальності і прострації з-боку всіх, хто має відношення до клубу. І хоч мій пост майже повторює переживання і розпач попередніх блогерів, мені вкрай важливо було це викласти, маніфест, типу!

Чекаю на нових: тренера, футболістів, і навіть президента! Доки нічого не зміниться - на стадіон зась. До чого і всіх закликаю!!!