"Арсенал" - "Динамо". Почти полвека тому назад...
В преддверии старта киевлян в Лиге Чемпионов болельщики вспоминают историю «взаимоотношений» динамовцев с английскими клубами. Основные воспоминания связаны именно с первым соперником динамовцев – лондонским «Арсеналом». «Арсенал» в прошлом был «удобным» соперником – только этот английский клуб побеждали киевляне в европейских кубках (также успешно на своем поле играли с лондонцами и донецкий «Шахтер», московские «Спартак», «Локомотив»). Соперничество с другими английскими клубами («Астон Вилла», «Манчестер Юнайтед», «Ливерпуль»…) было гораздо менее удачным для «Динамо».
В то же время можно прочитать в различной спортивной прессе, что первым соперником динамовцев была «Астон Вилла» – против бирмингемского клуба киевляне играли в четвертьфинале Кубка европейских чемпионов (0:0, 0:2). Это верно лишь отчасти. Поединки с «Астон Виллой» первые матчи киевлян в официальных турнирах – еврокубках. В товарищеских матчах динамовцы встречались с английскими командами гораздо раньше.
Первая встреча с английским клубом состоялась 1-го июня 1959-го года с «Тоттенхэмом». Матч, проходивший в Киеве на республиканском стадионе им.Хрущева завершился победой гостей – 2:1.
«Динамо» – «Тоттенхэм» – 1:2 (1:1)
Голы: 0:1 Брукс, 1:1 Базилевич, 1:2 Брукс
Перед матчем ми зайшли в роздягальню англійської команди. Гравці переодягалися в свої білі футболки, обговорювали тактику наступної зустрічі. Нас познайомили з капітаном команди Денні Бленчфлауером. Це один з найпопулярніших англійських футболістів. Він провів сорок міжнародних матчів за збірну команду Північної Ірландії.
Ви знаєте, – сказав він, посміхаючись, – я не тільки футболіст, а й спортивний журналіст, намагаюся прищепити юним лондонським телеглядачам любов до спорту. Вас цікавлять враження моїх товаришів від вашого міста? О, Київ дуже красиве, чарівне місто. Ми багато чули про гостинність українців ще від’їзду з Англії. І нас правильно інформували: українці надзвичайно привітні и щирі люди. Ми чули, що ваша команда «Динамо» зазнає тимчасових невдач, але чули також, що вона має в своєму активі чимало перемог над найсильнішими зарубіжними командами. Ось чому ми старанно готувалися до цієї зустрічі. Сподіваємося, що сьогоднішній матч буде цікавим і дружнім.
Капітан англійців не помилився. Давно вже київські любителі футбола не бачили такої цікавої, темпової, насиченої гострими ситуаціями гри. В перші п’ятнадцять хвилин команди-суперниці вели розвідку боєм, вивчали слабкі місця. Першим «перевірив» воротаря півзахисник і капітан динамівців Ю.Войнов. Сильно пробитий ним м’яч у кидку парирував воротар «Тоттенхема» Р.Рейнольдс.
Динамівці часто проривалися до воріт гостей, але англійські захисники в останню мить вміло підкочувалися під ноги, вибиваючи м’ячі. У свою чергу і гості гостро атакували. Вони грали швидко, довгими передачами відразу ж створювали загрози на штрафному майданчику киян. Одна з їх стрімких атак увінчалася успіхом. Лівий півсередній лондонців Джон Брукс вийшов на вільне місце з м’ячем і несильно послав його у ворота.
Кияни почали тривалий штурм. Знову й знову примушують вони англійців відтягуватися на свій штрафний майданчик. Не раз загрожують воротам гостей І.Диковець, В.Каневський, Й.Сабо. Непогано грають і О.Базилевич, В.Лобановський, але в деяких гострих ситуаціях їм ще бракує сміливості, швидкої орієнтації біля воріт суперників. Це можна пояснити молодістю гравців, відсутністю досвіду. А досвід – справа наживна.
Атаки динамівців стають все гострішими, навальнішими, і це приносить успіх. Правий крайній нападаючий Базилевич сильним і точним ударом у дальній кут воріт зрівнює рахунок.
І після цього напруження гри не спадає. Захисникам гостей довелося ліквідувати багато загрозливих ситуацій. Наприкінці тайму кияни тричі підряд подають кутові удари. Та збільшити рахунок їм не вдалося. І воротар англійців, і захисники, особливо М. Норман (№5), самовіддано відбивали всі загрози.
І друга половина зустрічі проходила в швидкому темпі. Точними, довгими передачами гості раз у раз виводили вперед правого крайнього Т.Медвіна, півсереднього нападаючого Т.Хармера.
Напористо грали центрфорвард Д.Данмор і лівий крайній К.Джонс. Одна з атак англійців закінчилася другим голом у ворота киян. Усі намагання динамівців зрівняти рахунок закінчилися безуспішно. Вони вже втомилися, почали затримувати м’яч, передавали .його неточно.
Після матчу капітан англійців Бленчфлауер зайшов у роздягальню київських футболістів.
– Ви дуже добре грали, і команда ваша хороша. В першій половині зустрічі нам просто пощастило. Це був дружній, товариський матч, і ми хотіли б, щоб переможених у ньому не було. Але, якщо вже так сталося, ми задоволені, бо виграти у вас було дуже важко. Вашу поразку можна пояснити лише тим, що в команді, грає багато молоді, яка не має досвіду міжнародних ігор.
Так, динамівці не виграли, але показали, що вони можуть суперничати з будь-яким сильним противником.
О.Дніпровець, «Вечерний Киев»
По окончании чемпионского сезона-61 киевляне провели три товарищеских матча в Англии. В ходе этого турне «Динамо» впервые встретилось с «Арсеналом». И результат поединка с лондонцами был самым успешным – ничья (в остальных двух матчах киевляне уступили).
13.11.1961. Бирмингем. «Астон Вилла» – «Динамо» – 2:1 (1:1)
Голы: 1:0 О’Нейл (31), 1:1 Базилевич (34), 2:1 Макфарланд (82)
15.11.1961. Ливерпуль. «Эвертон» – «Динамо» – 2:0 (1:0)
Голы: 1:0 Вернон (37), 2:0 Фелл (79)
20.11.1961. Лондон. «Арсенал» – «Динамо» – 1:1 (1:0)
Голы: 1:0 Истхэм (25), 1:1 Трояновский (53)
Завершуючи турне по Англії, чемпіони СРСР – футболісти київського «Динамо» провели третій матч. Цього разу їх суперниками були гравці популярного лондонського професіонального клубу «Арсенал». Динамівці після двох поразок (від «Астон Вілли» – 1:2 і «Евертона» – 0:2) були сповнені рішимості перемогти в заключній зустрічі. До того ж прагнули і футболісти «Арсеналу», які, не раз виступаючи проти радянських спортсменів, завжди програвали їм.
Матч почався гострими атаками господарів поля. На 20 хвилині правий півсередній «Арсеналу» Істхем небезпечно пробив по воротах, але м’яч пролетів поряд з штангою. Через п’ять хвилин той самий Істхем, перемістившись на місце лівого на-півсереднього, з 16 метрів несподівано і сильно послав м’яч у правий куток. Разінський не зміг відбити цей удар. 1:0.
На перших хвилинах другого тайма англійці мало не збільшили рахунок. М’яч після удару захисника «Арсеналу» попав у штангу. І це був останній голевий момент біля воріт «Динамо». На 53-й хвилині Трояновський, діставши передачу від Біби, красивим ударом у ближній, правий куток воріт зрівняв рахунок 1:1. Ігрова перевага динамівців стала очевидною. М’яч після ударів Каневського, Лобановського і Квочкіна попадав у штангу.
І все ж усі відчайдушні спроби киян забити другий вирішальний гол розбилися об стійкий захист «Арсеналу». Так з рахунком 1:1 і закінчився цей цікавий матч.
Англійські газети відзначили майстерність динамівців. Особливої похвали заслужили Разінський, Войнов і Лобановський.
«Киевская правда»
Михаил Коман: «Турне було корисне»
До редакції надійшло багато листів, у яких чтачи «Вечірнього Києва» просили розповісти докладніше про перебування в Англії футболістів київського «Динамо». Редакція звернулася з такою просьбою до заслуженого тренера УРСР М.Комана. Нижче друкуємо його розповідь.
Англійський футбол особливих коментарів і рекомендацій не потребує. Його високий клас загальновідомий. Всі 22 англійські команди першого ешелону однаково сильні і рівно виступають у чемпіонаті. Розрив в очках між лідерами і аутсайдерами тут мінімальний.
Футбольний сезон в Англії розпочався в серпні, нині він у розпалі, команди перебувають у найкращій спортивній формі. За плечима ж динамівців – восьмимісячний «марафон», понад 50 важких матчів. І все ж можу сміливо сказати, що в зустрічах з усіма англійськими командами наші футболісти проявили себе справжніми майстрами шкіряного м’яча, про що писали всі місцеві газети. Особливо високо оцінила преса майстерність Войнова, Лобановського, Каневського. А Василя Турянчика тут назвали «королем повітря», бо він не програв жодного верхового м’яча. Кияни не поступалися перед суперниками в техніці, швидкості, витривалості. Лише окремі тактичні помилки, відсутність у молоді досвіду міжнародних зустрічей і погане суддівство позбавили нас кращого результату.
Напередодні першого виступу ми побували на бірмінгемському стадіоні, де в матчі на першість країні зустрічалися наші майбутні суперники – «Астон Вілла» і «Арсенал». І нас вразила надто різка, часом просто груба гра місцевих спортсменів.
З динамівцями «Астон Вілла» (до речі, вона перемогла «Арсенал» з рахунком 3:1) грала так само грубо, як і з лондонцями, а кияни прагнули діяти в гостях коректно, витримано. І це імпонувало глядачам, які не раз нагороджували наших футболістів оплесками.
Після короткої розвідки кияни розпочали наступ. І ось першій успіх: м’яч – у сітці воріт англійців, його послав туди Базилевич. Головний арбітр жестом руки показав на центр поля. та раптом до нього підбіг боковий суддя і почав щось доводити. Вислухавши свого помічника, арбітр відмінив своє попереднє рішення і пояснив нашому капітанові, що Базилевич був у положенні поза грою. Ми вважаємо, що м’яч забито цілком правильно.
Згодом влітає м’яч і в сітку воріт «Динамо». Та ще не збентежили наших хлопців, вони продовжували наступати. Господарі поля часто вдаються до заборонених прийомів, але судді цього «не помічають». Лише, коли Лобановського затримали руками, арбітр призначив штрафний удар. Його майстерно виконав потерпілий. Воротар перехопив м’яч, але втримати його не зміг. Цим миттю скористався Базилевич і зрівняв рахунок.
У другому таймі господарі поля грали дуже різко, і дехто з наших нападаючих просто спасував. Захисники глибоко осіли в обороні, взаємозв’язок у лініях втратився. За 15 хвилин до кінця матчу лівий півсередній «Астон Вілли», поруч з яким стояли три наших захисники, вільно подвоїв рахунок. Наша команда мобілізувалася, пішла на штурм, але безрезультатно.
Через день відбувся другий виступ нашої команди. Цього разу кияни грали в Ліверпулі з клубом «Евертон», який претендує на звання чемпіона. Як і бірмінгемці, футболісти «Евертона» грають за схемою 4-2-4. Вони так само атакують хвилями, часто користуються навісними і прострільними подачами.
Зустріч проходила у високому темпі, причому створювався він не швидким переміщенням гравців, а блискавичними передачами м’яча в один дотик. Незважаючи на втому, динамівці грали добре, весь час володіли ініціативою. Стрімкі прориви Базилевича і Лобановського, несподівані переміщення Каневського не раз бентежили оборону «Евертона». І лише зайва метушня, нервозність при завершальних ударах не давала киянам можливості реалізувати свою перевагу. Важко навіть перелічити, скільки моментів було втрачено для взяття воріт. А противники в основному оборонялися, мали незначну кількість голевих ситуацій, але дві з них використали успішно і перемогли.
Суддівство в Ліверпулі було ще гіршим, ніж у Бірмінгемі. У другому таймі тренери хотіли замінити польового гравця, але суддя Келлі не дозволив чомусь вийти на поле Й.Сабо, хоч була домовленість про заміну двох гравців.
Слід віддати належне футболістам лондонського клубу «Арсенал». Вони краще підготовлені технічно, грають коректніше, ніж попередні дві команди. Це, звичайно, дозволило динамівцям провести останній матч у своєму звичайному стилі. Правда, першій гол забили господарі поля. у другому таймі Біба з подачі Каневського зрівняв рахунок. Наприкінці матчу Лобановський послав другий м’яч у ворота «Арсеналу». Однак суддя цей гол на зарахував. У результаті – нічия.
Нам зрозуміло, що ми розчарували своїх прихильників. Дехто навіть висловлює думку, що нашій команді не слід було їхати в Англію. Мені здається, що поїздка була корисною, що слід більше зустрічатися з сильними командами, у яких можна запозичити щось хороше, корисне. До того ж, динамівці, незважаючи на негативні результаті, здобули високу оцінку і визнання на батьківщині футбола. Це радує нас. Словом, поїздка принесла користь колективу. Деякі новинки, запозичені в Англії, постараємось показати в наступному сезоні…
«Вечерний Киев»
тю, конечно интересно!! перед каждым матчем на международной арене нужно об этом рассказывать!! заметьте как в европе ценят историю своего клуба, и не только болельщики, которые, зная о славной истории, не бросают клуб в тяжелые времена, но и игроки пришедшие в клуб знают куда они пришли, какие победные традиции клуб имеет, и стараются что бы подтвердить соответствие себя клубу!!! как минимум этому мы должны учится