Вадим ДЕОНАС: "Після гри з Румунією нашій збірній потрібно переходити до варіанта Б"
Підсумок першого матчу збірної України на Євро-2024 з Румунією (0:3) настільки вразив нашу футбольну спільноту, що його відлуння, слід гадати, не зійде нанівець аж до наступного поєдинку - із Словаччиною. Поразка українських футболістів від скромного за європейськими мірками суперника викликала не тільки розчарування, а й обурення у багатьох фахівців. Одні емоційно хейтили синьо-жовтих збірників, інші ж намагались знайти цьому пояснення на холодну голову. Відомий у минулому воротар, а нині тренер Вадим Деонас підійшов до поразки від румунів не без притаманного одеситам почуття гумору.
- Хочу сказати ось що. Щоб наша збірна завжди грала вдало у фінальних частинах чемпіонату світу та Європи, потрібно, по-перше, мати в складі хоча б одного одесита. На чемпіонаті світу 2006 року у національній команді був вихованець одеського футболу Андрій Воронін, зараз в ній є Георгій Бущан. Як одного, так й іншого всі називали "душею збірної". Вони каламбурили, жартували, використовували різні приколи тощо. Тобто створювали позитивну атмосферу у колективі. Хоча у потрібний час вели себе у грі із усією серйозністю, як і належить справжнім професіоналам. По-друге, судячи по грі з Румунією, нам потрібно переходити до варіанту Б. Це варіант 2006 року, коли на світовій першості у тій же Німеччині перший матч ми програємо з великим рахунком (Деонас проводить паралель між програшем 0:4 від Іспанії на ЧС-2006 з недавньою поразкою 0:3 від Румунії – прим. авт.), далі з невеликими проблемами виходимо з групи. Першу гру кваліфікації нинішнього чемпіонату Європи ми виграємо у серії пенальті, а у півфіналі ми програємо майбутньому чемпіону Європи (усміхається).
- У випадку, якщо ваш "варіант Б" справді втілиться у життя, то для головного тренера нашої збірної Сергія Реброва це буде правжнім бальзамом на серце…
- Якщо говорити про тренерську тему, то висловлю свою думку. Вважаю, що найбільш відчутний крок по зміні гри збірної України було зроблено при Андрію Шевченку. Скажу відверто: коли йшла мова про призначення Сергія Реброва на пост головного тренера національної команди, я чекав на нього з великими надіями. Адже він був дуже успішним як клубний тренер: вигравав чемпіонство в Україні з "Динамо", в Угорщині з "Ференцварошем", в ОАЕ з "Аль-Айном", ставав віце-чемпіоном в Саудівській Аравії з "Аль-Аглі". Ребров вже рік на чолі збірної, а чи видно якісь зміни? Коли ж приходив Шевченко, він сформував серйозний тренерський штаб із італійців Мауро Тасотті, Андреа Мальдери та тренера воротарів іспанця Педро Харо. Тоді він сказав: "Ми будемо грати по-іншому". У першому ж матчі під орудою Шевченка, у якому Україна програла хорватам 0:2, було помітні паростки нового стилю гри. І більше ані при Олександрі Петраков, ані при Сергії Реброві я не бачив чогось подібного. Не бачу, за рахунок чого наша збірна у грі може щось змінити.
- Зараз багато фахівців піддають суворій критиці багатьох футболістів збірної України. Невже все настільки погано?
- Якщо аналізувати цей злощасний матч із Румунією, то питань дійсно дуже багато. От, скажімо, Георгій Судаков. У поєдинку з румунами він знову грав "на себе". Були моменти, коли він мав віддавати передачу, але замість цього йшов в обіграш або ж пробивав по воротам з незручної ситуації. Тобто він це відчуває як продаж себе. Ось така моя думка. Що ж стосується виконавців добре знайомого мені амплуа – воротарського, то я в одному із своїх інтерв’ю обгрунтовував свої думки щодо цього. Вважаю, що на місце у воротах заслуговує Георгій Бущан. І не тільки тому, що він одесит. Ні. Справа в тому, що цей голкіпер краще діє на виходах та ліпше виконує довгі та середні передачі під тиском.
- Як оцінюєте шанси національної команди України щодо виходи з групи?
- Зараз дуже необхідна підтримка для нашої збірної. Саме вона, а не цькування потрібна їй на даному часі. Адже надто вже багато було за останні дні хейту, а він до добра не доведе. Я коли був футболістом, то сам цього не любив. Відтак не хочу хейтити. Потрібна підтримка, адже на сьогоднішній день це еліта нашого футболу. Це найкращі гравці, які у нас є. Вихід України з групи залежить від самих хлопців, все в їхніх ногах і головах. Це щодо вміння. А найголовніше – це ігрова дисципліна, самовіддача, воля і прагнення до перемоги, повна концентрація. Якщо на першому з двох умовних для нас фіналів, із Словаччиною, збірна України зіграє саме так, то тоді шанси на вихід у наступний раунд турніру підвищаться. Вся наша країна на це сподівається.
Фото: ФК "Львов"