Foreign Affairs: Допомога США сама по собі не врятує Україну, їй потрібна комплексна стратегія
Після кількох місяців затримки ухвалення Конгресом законопроєкту про допомогу Україні на суму майже 61 мільярд доларів стало життєво важливим рятувальним кругом для Києва. Але сам по собі пакет допомоги не вирішить більш серйозні проблеми України в її війні з Росією. Як пише Foreign Affairs, припинення війни на вигідних для України умовах потребуватиме набагато більшого, ніж просто новий потік озброєння.
"Якщо Україна хоче запобігти перемозі Росії в довгостроковій перспективі, їй знадобиться комплексна стратегія. Це означає навчання, оснащення та мобілізацію нових сил. Це означає переконати Кремль, що продовження війни з часом стане для Росії дедалі ризикованішим. І це означає створення позиції достатньої сили, щоб мати можливість сформулювати на власних умовах України параметри міцного миру", - пише видання.
Зазначається, що жодне з цих завдань не буде простим, і жодне з них не може бути вирішене відразу. Однак Україна та її міжнародні партнери також не можуть дозволити собі витрачати місяці на формулювання шляху вперед.
Необхідність у свіжих силах
Крім негайного надання боєприпасів, найбільшим ефектом від нового пакета допомоги США є впевненість, яку він пропонує. Тепер в України буде достатньо ясності щодо військових ресурсів на наступні шість місяців, щоб дозволити собі більш широке стратегічне планування.
І першочерговим є необхідність створення нових сил. Для цього Україні необхідно буде мобілізувати більше людей, поліпшити систему навчання, щоб зберегти якісну перевагу над російськими підрозділами, а також адекватно оснастити ці нові війська.
"Всупереч широко поширеним припущенням, в Україні не бракує людей для мобілізації. Чого їй бракує, то це ефективної системи набору та навчання, яка дала б змогу залучити до армії доступних людей, а також обладнання для їхнього постачання. Ці проблеми можна і потрібно вирішити", - пише видання.
Як зазначає Foreign Affairs, виклик, що стоїть перед Україною та її союзниками, стає очевидним. Головними пріоритетами має стати забезпечення не лише того, щоб літній наступ Росії завершився високою ціною для Москви, а й наявність новомобілізованих українських військ для стримування подальших наступів восени - і, в ідеалі, створення стабільної лінії фронту на початок 2025 року.
Однак досягнення цієї мети значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко Україна зможе мобілізувати й оснастити свої сили.
Залучення Москви до столу переговорів
Навіть якщо Україна зможе звести нанівець успіхи Росії завдяки швидкому навчанню, оснащенню та розгортанню нових сил, ці кроки самі по собі не відкриють шлях до припинення конфлікту.
Як зазначає видання, Кремль зацікавлений у переговорах, які ґрунтуються на поточній динаміці війни: він вважає, що, щойно переговори почнуться, західні прихильники України погодяться практично на все, вважаючи будь-яке врегулювання, якого можна досягти, успішним, навіть якщо воно не зможе захистити Україну в довгостроковій перспективі.
"Щоб Москва могла по-справжньому вести переговори, вона повинна зіткнутися з ситуацією, в якій подальше розширення конфлікту буде представляти для неї неприйнятну загрозу. Тільки тоді Україна зможе домогтися значущих поступок", - зазначає видання.
По-перше, в інтересах НАТО надати Україні можливість завдавати шкоди або знищувати престижні російські активи. По-друге, Росія не зможе фінансувати війну нескінченно, і санкції повинні поглиблюватися. По-третє, хоча російська громадськість здебільшого підтримує війну, існує глибоке невдоволення російським урядом, яким можна скористатися, пише видання.
Надання гарантій безпеки
Однак Україна поки що не має можливості висунути вигідні умови переговорів для припинення війни, зазначає FA. Припинення вогню, найімовірніше, призведе до того, що Росія відновить свою військову міць, тоді як Україна не зможе підтримувати свої сили в їхньому нинішньому розмірі.
"Щоб гарантувати, що Україна зможе вести переговори з упевненістю в тому, що вона зможе забезпечити міцний мир, міжнародні партнери Києва повинні будуть запропонувати гарантії безпеки, яким він довіряє", - зазначає видання.
Зрештою, будь-яке успішне закінчення війни залежатиме від здатності НАТО переконливо стримувати Росію, підсумовує FA. Ця позиція вимагає від альянсу не тільки виставити достатні сили для протидії загрозі з боку Росії, а й створити достатні виробничі потужності серед своїх членів, щоб підтримувати стійкий потік боєприпасів у разі нової війни.
Леонід Кучма (міністри Марчук, Кузьмук)
⏺399 танка, 1596 БТР/БМП
⏺182 літака
⏺820 ЗРК/ПЗРК
Віктор Ющенко (Гриценко, Єхануров, Іващенко)
⏺886 танка, 1847 БТР/БМП
⏺615 літаків, 56 гелікоптера
⏺494 ЗРК/ПЗРК
⏺25 ТРК «Точка-У», 182 ракети
Віктор Янукович (Єжель, Саламадін, Лебедєв)
⏺1292 танка, 269 БТР/БМП
⏺225 літака, 45 гелікоптера
⏺252 ракети
Рекордсмен по продажу техніки премʼєр Юлія Тимошенко і міністр оборони Анатолій Гриценко.