Блогер: "Буяльський може підлаштуватися під "щось", під "ніщо" він підлаштуватися не може"

Кияни дійсно розгубилися перед інгулецькою стіною, яка ситуативно могла налічувати 7 гравців (флангові півзахисники опускалися і перетворювали схему на 7-3-0).

Писав протягом останніх двох років, та певно ще деякий час писатиму про залежність Динамо від Буяльського. Він створює найбільше загрози та шансів з гри. Коли стверджував, що «відсутність Віталія в ряді ігор в Туреччині не є проблемою, бо він гравець кмітливий, а бігають нехай менш обдаровані», то впускав важливу деталь: іншим потрібно вчитися розуміти хід та напрям його думок. Для цього потрібно грати з ним поруч: а взимку змоги майже не було...

Розбив гру на три відрізки:

⁃ 1‘ - 30‘

⁃ 31‘ - 60‘

⁃ 61‘ - 90‘+

На мапах виконані та отримані передачі, дії загалом та теплова зон, де дії виконувалися.

Тут власне проблеми і помітно. Заграти Буяльського в найбільш гострих зонах при фіксованій наявності 3 ЦЗ партнери НЕ ЗМОГЛИ.

В перші 30 хвилин матчу головний гравець атаки отримав...6 передач. Наприкінці першого та на початку другого - 10. Заходячи в клатч та вже наприкінці - знову 6 передач. Більш зрозумілою мовою - гра в атаці Динамо відбувалася без його головного гравця. Бо нахил поля ~80% на користь киян.

Історія страшна тим, що тепер будь-хто зможе стати стіною з семи тіл, та аналогічним способом усунути Віталія від гри. А з ним і Динамо. Бо в швидкий прогрес його партнерів я більше не вірю:

⁃ щоб виконати ідеальну передачу на нього в більшості немає пасових навичок

⁃ щоб розіграти «стіночку», які Буя розігрував з Циганковим, більшості бракує індивідуальних якостей

Про це говорили в ТТТ, можливо не потрапить у випуск, тому продублюю: в діда протягом кар’єри важко помітити якісь системні та структурні елементи в атаці. Стандартний пакет. В його баченні гри, яке вже не зміниться, гравці повинні вміти «створювати різницю» між собою та опозицією. І різні Мхітаряни, Дугласи Кошти, Марлоси, Тайсони та Тейшейри створювали. В Динамо наче є гравці доволі вправні (хоча б Волошин), але ця вправність не інтегрована у кейси, де ти один проти стіни з 7 тіл...

Аби в Академії грали не «бистриє флангі», аби в U19 грали не в «дінамавскій футбол», то згаданий Назар вже б наївся у свої 19 таких ігор. Там би більшість і отримала уявлення про «структурні елементи гри у нападі».

Але суть роботи в Динамо з дітьми наступна: максимально уникнути на полі ситуацій, коли з’являється стіна з 7 тіл. Тому і грають з ~55% володіння, щоб отримати відкритий простір, забити якнайбільше та пробухати премії за золоті медалі. Нікого не ї*е (в сенсі не кохає), що робити дітям пізніше в УПЛ! Don’t give a fuck! Ігоря Михайловича схоже «не кохає» ця реальність теж, бо Миколенко, бо Забарний, бо Циганков...

Швидкого вирішення тут не існує:

⁃ новий тренер прививатиме «структуру гри в нападі» для мінімального прогресу щонайменше 2 місяці (подивіться на Ротаня на зборах і зараз, йому 7-8 тижнів досі не вистачило), а за 2 місяці сезон вже і завершиться; та він, власне, може завершитися вже за 12 днів двома поразками Дніпру-1 та Зорі

⁃ дід навряд відмовиться від звичного принципу, що організація має бути в першу чергу в захисті, як це відбувалося в першому сезоні

Буяльський може підлаштуватися під «щось», під «ніщо» він підлаштуватися не може. Бо це «ніщо» відбувається далеко від зон, де він «створює різницю» - дивіться мапи отриманих пасів.