Блогер: "Джастін - єдина світла плямка в першому таймі матчу з "Рапідом". "Динамо" неймовірно сильно бракує ще двох таких Лонвейків"

Напевно після кожного такого матчу можна почути щось типу «гра не важлива», «це перший матч», «навантаження» та ще купу рандомних слів із словника фізрука! Цілком погоджуюся в існуванні площин, які такі ігри не підсвічують - свята правда. Дійсно є аспекти, які тут не побачити. Але, камон, існує ціла купа речей, що саме в таких іграх і підсвічуються.

Що ми побачили загалом?

Два різні тайми, де нас цікавить насамперед перший, бо там грали з 66.86% володіння і майже нічого не створили.

Другий тайм йде лісом, бо його зливали вже від самого початку. Склад що вийшов не сумісний з футболом, а лишень з бий-біжи. Звідси і 44.18% володіння. Доленька така, що навіть граючи в рідне та знайоме бий-біжи, ці хлопці не здужали. Тому другий тайм та його досвід забуваємо, як страшний сон: він нам пізніше у сезоні УПЛ не знадобиться, як і більшість гравців.

Забарного варто було ставити на другий тайм в напад, а не Назара. Бо так, як він випередив Бургшталлера та зрізав у підкаті у власні ворота не зможе більше ніхто: ні Ванат, ні Бєсєдін, ні Супряга. Кулач вже точно не зможе. Я б придивився до нього в нападі, Волошин може бути кориснішим, як болхендлер.

Знову те саме, що й восени:

- Динамо повернуло більше м’ячів (37) за Рапід (32), хоча частіше без м’яча грав саме суперник та він мав відбирати

- але використати свої 66.9% володіння Динамо якісно не змогло (поступилися за входженнями до штрафного 12:14, та рівність за дотиками в периметрі 9:9)

Тож перший тайм показав усім, хто дивився: Динамо без Буяльського (тимчасово) та Циганкова (назавжди) не гратиме в позиційному нападі з високим відсотком краще, ніж грало з цими двома.

Мати таку територіальну перевагу, але завдати лише 6 ударів - не круто. І що в цьому найтрагічніше: ми навіть не можемо розраховувати на істотний прогрес в майбутньому. Так, Буяльский повернеться, додасть декілька моментів виключно на власних скілах. Проте цього мало для перемог в УПЛ, які конче потрібні навесні!

В Динамо виникла купа проблем, боюся щось впустити, але відзначу головне:

- початок атаки, тут не було захмарного тиску Рапіду, а отже щось схоже зможе відтворити майже кожен клуб УПЛ

- щільний блок Рапіда в центрі відкривав нам простір та поле для активності на флангах, але трійки там (ФЗ, ФВ та ЦП) майже не комбінували між собою (про ЦЗ мовчу), як це має бути в позиційній атаці, просто відтворювали якісь рандомні рухи з YouTube з подачами навмання (27.3% точності навісів)

- через перші два аспекти (початок атаки та розвиток) команда загалом і не змогла створити щось пристойне та людське для Ваната; питання стоїть саме так, в цій команді будь-який залежний нападник перетвориться на Рішарлісона в Тотенгемі, гейтити Ваната немає сенсу

Єдина світла плямка в першому таймі в комбінаториці - Лонвейк, за рахунок власної мобільності встигав скрізь. Динамо неймовірно сильно бракує ще двох таких Лонвейків: одного на лівий фланг нападу, а іншого на правий. Без нових вінгерів з ігровим IQ вище середнього не поставлю і гривні в готовність Динамо вирішувати найвищі задачі в позиційній атаці в УПЛ навесні!

Подивимося ще на Кахіма, Беніто та Назара на фланзі, але схоже варто готувати психіку до найгірших сценаріїв. Сигнал чіткий: змінювати двері у вітальні точно передчасно...