Блогер: "Забарний став набагато частіше агресивно висуватися вперед. Це надавало деякі переваги, проте відкрилися і недоліки"

Ще один цикл, де розглядатимемо футболістів на фоні сукупного «середнього гравця» відповідної позиції. У випадку Забарного це буде середній центральний захисник УПЛ. Досить часто спересердя починаються розмови про посередностей, то ось маєте змогу порівняти кого бажаєте замість Іллі. Що таке «середній гравець» - це сукупність середніх базових показників в УПЛ для конкретної позиції.

Чим ближчі показники на радарі до окружності - тим ближчі вони до найкращих для вибірки з 42 ЦЗ УПЛ. Чим ближчі до центру - тим ближчі до найгірших для вибірки з 42 ЦЗ УПЛ.

Що одразу бачимо? Забарний поступається середньому ЦЗ УПЛ в чотирьох пунктах.

Перший: Забарний здійснює більше низьких втрат (0.77), ніж середній ЦЗ команд УПЛ (0.72).

Другий: Забарний виграє в захисті менше (56.8%) боротьби за середнього ЦЗ УПЛ (60.1%).

Третій: Забарний порушує правила частіше (1.12) за середнього ЦЗ УПЛ (1.01).

Четвертий: Забарний має суттєво нижчу (2.02) ефективність в повітрі, ніж середній ЦЗ УПЛ (4.28).

Переповідати лонгрід про Іллю вдруге не буду (ось він кому цікаво). Але висновок нагадаю: Забарний став набагато частіше агресивно висуватися вперед, що з м’ячем, що без. Це надавало деякі переваги, проте відкрилися і недоліки, що пов’язані з відсутністю такого досвіду раніше.

Нас цікавить інше: що в усіх чотирьох пунктах (низькі втрати, % виграних дуелей в захисті, фоли та ефективність повітря) Ілля мав вищі показники в минулому сезоні. І за дивним збігом втрати та фоли можна пов’язувати не лише з ігровими наслідками, а й з більш тоншими матеріями (психологія).

Є ще один ідентичний показник - втрати внаслідок відбирання в Забарного м’яча дорівнюють 0.29 втратам середнього ЦЗ.

В решті Ілля переважає, інколи на дві-три голови. Стає цілком очевидним, що Забарний в Динамо (захищається ~40% ігрового часу) інтенсивніше проводить свої матчі, ніж ЦЗ більшості команд УПЛ (захищаються ~60% ігрового часу).

Забарний частіше відбирає та більше перехоплює, частіше йде в пресинг. А це вже дотично до ігрового стилю команди. Середняки та аутсайдери УПЛ стоять в захисті в прямому сенсі цього дієслова: вони мало висуваються на суперника. Замість цього слухняно (до першої помилки) намагаються перебудовуватися в лініях відповідно до шляхів дистрибуції суперника. Тому мало відборів та перехоплень, адже мають до них доступ лише якщо м’яч в їх обмеженій метрами зоні. Наприклад, Ілля здійснює в чотири рази більше повернень м’яча на чужій половині (1.16), ніж середній ЦЗ УПЛ (0.29). Та й загалом висувається на суперника на чужій половині по 29 разів на гру, в той час, як середній ЦЗ понад вдвічі менше (12.2). В Забарного «ігрова зона» ширша за площею, ширші, як і можливості, так і відповідальність теж більша.

Ось це і є те саме місце зустрічі «ігрового» (стиль) та «не ігрового» (психологія), бо Іллі для успіху в ширшій зоні потрібно більше уважності та дисципліни. А з цим і були проблеми восени.

Пасове навантаження на Іллю та на середнього ЦЗ УПЛ просто неспівставне. За просування не може взагалі і мова йти: тут «синя» прірва з дванадцятої до четвертої години.

Тому гравцям з УПЛ і так важко подолати прірву, опиняючись в Динамо або Шахтарі. Навіть власним вихованцям складно! Так, футболіст може мати деякі підтверджені за усіма параметрами здібності, але гра в основі Динамо та Шахтарі потребує більших, небачених до цього ним обсягів. Більші обсяги - це більша кількість прийнятих рішень, відповідно вища інтенсивність. І це вже не стільки про м’язи, серце та легені, скільки про роботу ЦНР (центральної нервової системи).