Блогер: "Якщо проблеми з адаптацією до низьких захисних блоків виникли у Кабаєва, то чому ми вважаємо, що Волошин їх уникне?"

Отож, Динамо потрібен футболіст, що поверне команді втрачений із трансфером Де Пени обсяг передач/спроб входження до штрафного. Кабаєв не компенсував його.

Останні півроку в Кривбасі дали Волошину таку бажану багатьма ігрову практику. Біда лише у суттєвій відмінності ігрових стилей Кривбасу та киян. Якщо проблеми з адаптацією до низьких захисних блоків виникли у Кабаєва, то чому вважаємо, що Назар їх уникне? Лише через голий талант?

Тож давайте поглянемо, як минулої осені Волошин створював моменти для ударів своїм партнерам в тих умовах, в яких перебував.

З гри

Тут важко говорити про видатні здобутки:

- лише 7 ключових та 1 в штрафному майданчику

- 0.5 хА загалом

- 0.07 хА середньої ключової

- та жодного асисту

Назар часто віддавав під дальній удар, але ця тактика не приносила Динамо нічого восени. Падала якість середнього удару, бо били з дистанції часто через брак можливостей підійти ближче.

Зі стандартів

Майстром стандартів в Кривбасі є Ріфет Капіч, тож Назар виконував переважно кутові з правого флангу. Варто відзначити, що адекватно виконував: 6 ключових на ті самі 0.5 хА, що й з гри.

Тому мене дещо засмучує цей факт: ключові передачі Волошина з кутових якісніші за його ж передачі з гри (а частка з маси в позиційній атаці).

Він ріс на моїх очах останні 3 роки. І не бачив я передумов та ознак його розвитку, як ресивера. Він постійно стягувався до м’яча, щоб його отримати десь на межі другої та останньої третини. Часом взагалі біля центральної лінії. Лєднєву, наприклад, це завадило дублювати Буяльського, що вміє шукати м’яч в штрафному.

Тобто в Костюка ресиверами були нападники (Ісаєнко та Ванат) та Ярослав Надольський, коли за віком ще підходив. А усі вінгери виховувалися за канонічним прототипом Цитаішвілі - узяв м’яч та побіг з величезною купою дриблінгу.

Тож при формуванні гравця усе інше практично не закладалося, хіба окрім пресингу задньої лінії суперника. Це усе ми яскраво побачили на льодяниках в Кривбасі: є дриблінг, присутні і стрибки на захист.

Динамо на фланзі потрібен додатковий плеймейкер. Це вже доконаний факт. На вакансію і будуть дивитися на зборах та визначатися.

Вернидуб зробив одну доволі шкідливу річ: він інвертував гравця. На молодіжному рівні Назар грав справа, де було значно складніше виконувати удар зі зміщенням центральніше: м’яч не лягав під робочу ногу. Тому Волошин багато, навіть ні, не так, дуже багато асистував - виконував гострі передачі, навіси, катбеки та простріли від бокової. В той період це мене вводило в оману, що в УПЛ бенкет продовжиться.

Але зліва тепер в Назара є спокуса вліпити робочою ногою. Навіть тоді, коли є адресат в кращій позиції. Вернидубу була потрібна максимальна гострота від гравця, тож він використовував усі можливі засоби задля її отримання.

Тому ми зараз там, куди привели Назара динамівський молодіжний сектор та оренда в клуб УПЛ (цього разу Вернидуб). Раніше таке комбо часто закінчувалося для талановитих вінгерів фейлами (Лєднєв та Гіо), бо не могли звикнути до іншої за формою та сутністю гри, де нікуди бігти та простір обмежено.

Тож давайте побажаємо Волошину зламати цю традицію. Перед ним стоїть вкрай важке завдання: потрібно інтегруватися до невідомої йому екосистеми.