"Я прийшов до "Динамо", щоб дати гідну відповідь "Шахтарю": одкровення директора з розвитку клубу Максима Радуцького

Максим Радуцький є одним із організаторів благодійного турне Динамо, під час якого отримав офіційну посаду у клубі. Редактор Fanday.net поговорив з директором з розвитку київського клубу про складнощі в організації Match for peace, його обов'язки в клубі та багато іншого.

Динамо спільно з Евертоном передали десять мільйонів на будівництво лікарні у Чернігові

– Максиме, розкажіть, коли у вашому житті з'явилося Динамо? Який перший матч киян ви відвідали?

– Першого матчу, який відвідав, я не пам'ятаю. Але точно пам'ятаю, що вже змалку любив Динамо. Ми всі професійні вболівальники та вираз «динамівські серця» – це про нашу сім'ю, причому далеко не про одне покоління.

– Хто був вашим кумиром на той час у Динамо?

– Я застав золоте Динамо 1999 року. Ця команда на полі не помічала навіть Барселону. Шевченко та Ребров – це просто фантастика. Також відзначу Шовковського. Ще мені шалено подобалося, як грає Лужний. Мені здається, нинішнього Динамо Лужного манерою гри нагадує Денис Попов. Вони обидва фактурні.

– Давайте тепер перенесемося в теперішній час і поговоримо про вашу роботу. Ви були організатором благодійного турне «Динамо». Що у вас вийшло із задуманого, а що ні?

– На превеликий жаль, через північного виродка [путіна] мій ресторанний бізнес зараз не працює. Я тоді повернувся б до звичайного життя. Турне для Динамо я з радістю допомагав би організовувати заради задоволення, а не тому, що так треба.

Ідея благодійних матчів належить Ігорю Михайловичу Суркісу та Мірчі Луческу, а я це все «вдягнув» на шоу-бізнес. У результаті ми отримали класний продукт, який побачили мільйони глядачів більш ніж у ста країнах світу. Цей продукт збирав повні площі в Берліні та Амстердамі та понад 13 стадіонів у Європі.

Евертон, Ліон, Галатасарай та Боруссія (Дортмунд), Антверпен, Базель, Динамо (Загреб), Легія… Команда грала благодійні матчі у десяти країнах Європи: Німеччина, Франція, Польща, Швейцарія, Туреччина, Австрія, Хорватія, Естонія, Англія, Румунія ! Постійні перельоти з точки А – у точку В, через точку Б. До речі, на ці матчі команда іноді вимушено літала лоукостами.

Завдяки Match for peace відбудовується стадіон у Чернігові. Буквально нещодавно Динамо разом із Евертоном передали десять мільйонів на будівництво лікарні у Чернігові. Також турне закрило велику кількість гуманітарних потреб.

Я вважаю, що ми на 100 відсотків упоралися зі своєю місією. Я виступив продюсером проекту, а профінансував усе клуб Динамо, бо це все-таки затратна історія.

Такого клубу, щоби відмовився з нами грати – не було. Хіба що Спартак Москва, але ми їм і не пропонували

– У турне Динамо виступало багато українських зірок (Тіна Кароль, Настя Каменських, Дорофєєва та інші). Чи були такі виконавці, хто відмовився виступити?

– Шоу-бізнес під час війни став єдиним цілим і слово "ні" практично не використовується. Зараз можна набрати будь-якого артиста, якщо ти на цьому ринку, і сказати: «Мені потрібна твоя допомога».

Ніхто не відмовить принаймні ті, з ким працюю я. Це і Тіна Кароль, і Джамала, і Настя Каменських, Мішель Андраде, Надя Дорофєєва, Руслана – переможниця Євробачення, хор Верьовки, Інна Грицаєнко, Казка, М'ята, Катерина Павленко та інші. Океан Ельзи в Берліні на концерті… навіть всесвітньо відомі Kadebostany та Крейг Едді, які співали у Ліверпулі погодилися нас підтримати.

Єдина відмова відбулася через форс-мажор з поважної причини. Tayanna не змогла до нас приїхати через проблеми з коліном, вона невдало впала.

– В одному з інтерв'ю ви говорили, що Мілан та ПСЖ відмовилися брати участь у благодійних матчах через щільний графік. Чи були ще клуби, які відмовлялися?

– Такого клубу, щоби відмовився з нами грати – не було. Хіба що Спартак (Москва), але ми їм і не пропонували (сміється, – прим. А.П.). Якби їх витягнути якось… Думаю, нам би було цікаво їх отримати всім складом, хоч би на півгодини.

А якщо серйозно, із ПСЖ ми планували зіграти наприкінці травня. Під їхній стадіон ми навіть почали писати концепцію. Однак у них була заруба у чемпіонаті, вони вибачилися та сказали, що не зможуть зіграти.

Мілан також мав напружену боротьбу в чемпіонаті. А так, проблем із пошуком спаринг-партнерів у Динамо не було. Це був єдиний порив, де всі без винятку підтримували Україну, зокрема президенти клубів та представники фанатських рухів. Крім ультрас Легії та Боруссії (Дортмунд).

Суркіс здивувався: «У сенсі мені безпосередньо перераховують гроші?! Посольство України дало нам рахунки. Від мене прямо гроші тільки йдуть»

– Уболівальники Легії влаштували акції протесту, закликавши клуб не перераховувати гроші братам Суркісам, звинувативши їх у проросійській позиції.

– Це взагалі дивно. Динамо під час благодійних матчів зібрало понад 200 тисяч євро, які успішно було передано до Міністерства соціальної політики України.

Тепер щодо матчу з Легією. Польща дуже багато допомагає Україні і для Динамо було важливим провести перший благодійний матч у Варшаві. Однак ультрас Легії бойкотували гру.

– Як на це відреагував Ігор Суркіс?

– Пам'ятаю, ми стояли з Ігорем Михайловичем, і я розповідав йому про цю ситуацію. Він ще здивувався: «У сенсі мені безпосередньо перераховують гроші?! Посольство України дало нам рахунки. Від мене прямо гроші тільки йдуть».

– Наскільки я зрозумів, одразу після турне ви здобули офіційну посаду в Динамо. Розкажіть хто вам запропонував роботу в Динамо?

– Це було не після турне, а під час, коли я перебував довгий час із Динамо у стресових умовах. Ви ж знаєте, що перша команда до такого не звикла. За рівнем комфорту Динамо ніколи не поступалося Барселоні чи Реалу. Довелося адаптуватися до стресової ситуації всім разом.

Бувало, стоїмо на репетиції перед матчем і постає нове питання, яке треба вирішити. Я ж не скажу: «Вибачте, я займаюся лише концертною частиною». Ми працювали та працюємо над усіма питаннями разом, тому кілька дівчат із моєї режисерської групи зараз разом зі мною працюють у Динамо.

Мені запропонували посаду у червні після матчу Динамо U16 із Марсетом у Барселоні в рамках благодійного турніру. Матч був дуже важким у технічному плані. Хоч це і була юніорська команда, ми не робили жодних знижок, все було по-справжньому. Матч проходив на стадіоні, а не на тренувальному полі, були запрошені артисти.

Після гри ми сиділи за столом з Ігорем Михайловичем та Григорієм Михайловичем [Суркісами]. Я їм говорю: «Я буду, скільки скажете. Але я надто люблю Динамо і не хочу звідси йти». Вони мене підтримали. Отак я отримав роботу в Динамо.

Можна сказати, що співбесіду я проходив три місяці, збираючи стадіони та концерти, показуючи, яку користь я можу принести клубу.

Ми з Мірчею Михайловичем обговорили відразу: я не лізу у футбол

– Розкажіть, що входить до ваших обов'язків у клубі?

– Я працюю директором із розвитку Динамо. Мій основний KPI – це сила бренду, тому що бренд Динамо представляє Україну у світі. Плюс я повністю відповідаю за благодійне крило. Також я беру участь як у підготовці, так і в організації благодійних матчів.

У спорт я не лізу. Ми з Мірчею Михайловичем [Луческу] обговорили відразу: я не лізу у футбол. До Динамо надходить дуже багато завдань, і кожну з них виконує той, хто може її ефективніше виконати. На даний момент, на жаль, ми перебуваємо в таких умовах.

– Опишіть, як проходить ваш робочий день у Динамо.

– Один день не схожий на інший. Це може бути переїзд у тисячу кілометрів, десять зустрічей чи нескінченна нарада у Зумі. Лягаю спати як карта ляже, але намагаюся не пізніше години ночі, а встаю завжди о 7:30 без будильника.

– Ваш досвід ресторатора якось допомагає у роботі в Динамо?

– Звичайно, допомагає: я професійно їм.

– Хто з Динамо може посперечатися з вами в цьому?

– Денис Бойко. У цьому він рівний суперник.

– У недавньому інтерв'ю ви говорили, що знаєте Бойка з юності та у вас із ним було багато історій. Розкажіть найвеселішу з них.

– Кожен має хрест, який треба нести. У мене цей хрест – Денис Бойко. Будь-яка історія з Денисом найвеселіша. Ми з ним багато часу проводили у студентській компанії. Яскраві були роки, є що згадати. У нас було все – вечірки у шкільні роки на квартирі батьків, роздача гуманітарної допомоги під час війни. В нас тільки спільних жінок не було. Він одружений.

– Як вам працюється з Ігорем Суркісом? Який він керівник?

– Він авторитарний, але що мені в ньому подобається – Ігор Михайлович оточує себе людьми, які не слабші за нього. Повірте, це дуже тяжко морально. Усі пропозиції він вислуховує, робить висновки та приймає рішення, за які несе відповідальність. Ну а що ви хочете від людини, яка понад десять років провела поряд з Лобановським.

– Ігор Суркіс часто відхиляє ваші ідеї?

- Траплялося, коли я був дуже засмучений через те, що він відрубав кілька моїх пропозицій. У результаті виявилося, що він мав рацію – ідеї були так собі і ми знаходили найкращі варіанти. Тож у цьому плані ми прислухаємося один до одного.

– Як у вас відбувається комунікація із Мірчею Луческу?

– Мірча Михайлович дуже класний. Він лідер і має стрижень. Коли я перебуваю поруч із ним, то прямо відчуваю його мудрість, вона обволікає. Це людина, яка особисто знайома з Пеле і навіть обмінялася з нею футболками після матчу чемпіонату світу. Луческу – це титан справжнього футболу, який на віки.

– Наскільки він підтримує прогресивні питання управління?

– Все так чи інакше пов'язано. Адже я не можу зробити благодійний матч з концертом, якщо не приїде команда. Зрозуміло, що з Луческу треба все узгоджувати. І щоб не вступати з ним у словесні суперечки і відстоювати свою думку, я відправляю до нього спеціально навчену людину, яка вибиває в неї рішення, від якої буде добре нам усім. А ми з Мірчею тільки питаємо, один у однго як справи, п'ємо каву і розмовляємо про життя.

- Хто з футболістів Динамо найбільше йде на контакт, а хто більш прихований і, можливо, не розуміє, що таке футбольний менеджмент?

– Абсолютно всі йдуть на контакт і всі знають, що таке футбольний менеджмент. Навіть у U-16 усі все розуміють. Динамо має таке минуле, що гарантує велике майбутнє.

Ультрас – це Динамо, і ми – це Динамо. Зараз посварилися, але вірю, що ми помиримося

– Дуже часто Динамо звинувачують у слабкій роботі з уболівальниками. Якось фанати навіть провели акцію протесту, вийшовши на трибуни в масках Несенюка і показавши йому червоні картки. Як ви ставитеся до такого перфомансу?

– Як перфоманс – прикольно та креативно. Я знаю, що зараз є певні труднощі між клубом та фан-рухом, але це все одно Динамо. Це начебто спілкуєтеся з найкращим другом, вже рідні люди, але просто взяли та посварилися. Але рано чи пізно все одно помиритеся, бо ви близькі друзі. Це все минеться, я впевнений.

Тим паче, зараз такі часи, коли всі повинні об'єднуватися. Динамо зараз допомагає фронту та ультрас, службовцям у ЗСУ. Я впевнений, що якщо Динамо буде потрібна підтримка – нам не відмовлять.

- Чи немає у вас у планах організувати зустріч між братами Суркіс, Луческу та ультрас, які виступають проти президента, почесного президента та головного тренера клубу?

- Можливо, це і є вихід із ситуації. Я вважаю, що погляди не змінюють лише дурні люди. Може, якщо ми сядемо та поговоримо, тоді на цю ситуацію інакше подивляться обидві сторони. Ультрас – це Динамо, і ми – це Динамо. Зараз посварилися, але одного разу помиримося.

Менеджмент Динамо та Шахтаря оціню на вісімки, бо різний підхід

– Динамо дуже часто критикують за слабкий менеджмент. В одному з інтерв'ю ви сказали, що він не слабкий, а «особливий та класичний». Що ви під цим мали на увазі?

– Наведу приклад. Всім зрозуміло, що реклама в телевізорі не така ефективна, як цільова реклама в інтернеті. А якщо зробити якісну рекламу в телевізорі та в інтернеті, то це буде гарна реклама. Теперішній менеджмент «Динамо» – фундаментальний. Але якщо на нього надіти сучасні штучки, знайти сучасний підхід та сучасне бачення – це буде непереборна міць. Ось цим ми якраз зараз зайняті.

– Ви згодні з таким висловом, що менеджмент Шахтаря на голову вищий за Динамо?

- Ні, не згоден.

- На вашу думку менеджмент Динамо краще, ніж у Шахтаря?

– Так.

– Чим?

– Для мене краще за Шахтар все, що з приставкою Динамо. Добре, давайте об'єктивно. Є два типи ведення бізнесу – In-House та Outsourcing. У Шахтаря працюють круті хлопці, крута агенція. Вони беруть на ринку найкращих, це стосується не лише менеджменту, а й трансферної політики. Динамо має іншу історію. Київський клуб взяв та виростив Миколенка.

– Але Шахтар потім продає своїх легіонерів за добрі гроші, а Динамо ні.

– Нічого собі, а Ярмоленка, а Миколенка?

– Це скоріше виняток, що підтверджує правило. Якщо взяти загальну суму продажу гравців Динамо та Шахтаря за останні десять років – це небо та земля.

- Давайте не міряти можливостями клубів. Миколенко пройшов шлях від юнацької школи "Динамо" до основного складу "Евертона". Так, можна купити готового гравця, як Шахтар, але не факт, що він приживеться та адаптується у клубі. Не дарма Суркіси тримають футбольні школи різного віку – від дитячо-юнацької до першої команди. Уявляєте, яка це кількість вихованців. Це коштує, повірте, не дешевше ніж купити умовного бразильця.

– У Шахтаря теж є дитячі школи та академії.

- Динамівські краще. І це факт, який підтверджено на папері. Нагадаю вам, що Динамо Київ – у ТОП-п'ятірці клубів Європи за кількістю вихованців у вищих лігах європейських чемпіонатів.

– Щоб закрити цю тему, оціните менеджмент Динамо та Шахтаря за десятибальною шкалою?

– Обидва менеджменти оціню на вісімки, бо різний підхід.

- Якби вам запропонували роботу в Шахтарі на більш вигідних умовах, ніж у Динамо, чи погодилися б?

– Рінат Леонідович [Ахметов] не бідна людина, але навряд чи вважатиме за доцільне витрачати такі гроші на мене. Тому навряд чи мені зроблять таку пропозицію. А по-друге, я надто відданий Динамо. Це сімейне кохання з дитинства. Також я відданий керівництву клубу, бо перебуваючи тут, я бачу, що вони роблять.

- Ви кажете, що ніколи не перейдете до Шахтаря. А як ви поставилися до того, що Луческу із Шахтаря перейшов у Динамо?

– Я вважаю, що він – красень, бо це вчинок. Я не можу так зробити, а він зміг. Луческу – стрижень та міць.

– Уболівальники Шахтаря після цього вважають його зрадником.

– Я вважаю, що вони все одно у глибині душі продовжують його любити. Він збудував Шахтар.

Apple, Tesla, Динамо Київ, Mercedes-Benz та Honda. Моя мета – щоб це була лінійка рівносильних брендів

– Наближається зимова перерва. Чи плануєте ви якісь заходи під час паузи?

– У мене сьогодні ввечері буде зустріч із одним із керівників міжнародного відділу Динамо, де ми плануватимемо зимовий календар та проведення благодійник

них матчів. Думаю, однозначно щось буде.

– Як зараз, на вашу думку, розвивати футбол, коли вболівальники не можуть через війну ходити на стадіони, є проблеми з електроенергією і далеко не всі матчі вдасться подивитися?

– Нині під час війни, як і з бізнесом, завдання не розвивати, а зберегти. Бо якщо все зупиниться, то запустити це коштуватиме титанічні зусилля.

– У 2017 році Шахтар заклеїв емблему Динамо у конференц-залі на стадіоні імені В. Лобановського, повісивши свою. Як ви поставилися до такої витівки «гірників»?

– Ми вміємо чекати та терпіти. Ми ще покажемо себе. Це буде прикольно та креативно. Динамо обов'язково відповість. Можливо завтра, можливо, після війни, можливо в 2025 році. Нехай Шахтар буде у напрузі.

Ну, повісили тимчасово свою емблему, що тут такого? Це як війна Ауді та Мерседеса.

– Уболівальникам Динамо таке нахабство Шахтаря у Києві не сподобалося.

– Я вболівальник Динамо і прийшов на посаду в клубі, щоб після перемоги у війні дати гідну відповідь Шахтарю.

– В одному з інтерв'ю говорили, що були особисто знайомі із Валерієм Лобановським. Яке він на вас справив враження?

– Мені було років 7-9 і так вийшло, що моя сім'я мала відношення до футболу, тому я бачив на власні очі Валерія Васильовича. Лобановський – це легенда. Він стоїть в одному ряду з Пеле, Марадоною та Олівером Каном.

Яке він справив на мене враження? Я був розгублений і впав у ступор, і це при тому, що в той час я не знав, що великий футболіст і тренер. Я досі несу у собі цю першу емоцію, отриману від Лобановського, вона лише посилила мою любов до Динамо.

– У вересні Динамо представило нову форму. Розкажіть, як відбувалася презентація екіпірування?

– Як під час війни може відбуватися презентація? Ми отримали нову форму, зробили пару фотографій, зняли прикольний ролик, який незабаром опублікуємо.

- Чи можливий такий варіант, щоб у майбутньому вболівальники обирали ескізи форми "Динамо"?

- Прикольна ідея. Думаю це можливо. Ми обов'язково враховуватимемо думку вболівальників, адже вони частина Динамо.

- Чи ви зараз кайф від гри Динамо?

– Я назвав би це співпереживанням. Кайф викликає розуміння того, що ця чорна смуга скоро закінчиться і прийдуть перемоги.

– У чому, на вашу думку, криється тривала криза Динамо?

– Є мільйон різних причин, що їх озвучив Ігор Суркіс в інтерв'ю вашому сайту. Це мине. Мені додати нічого.

- Який ваш улюблений футболіст Динамо зараз?

– Владислав Ванат. Гадаю, це майбутній Шевченко. Якщо він зараз не згасне, то стане суперзіркою. У майбутньому він коштуватиме щонайменше 50 мільйонів. Коли "Шахтар" продасть Мудрика, ми отримаємо нижню планку вартості Ваната.

- Яку мету у плані менеджменту ви ставите перед собою в Динамо?

- Я просто забігу наперед і перерахую бренди, щоб ви зрозуміли, куди прагне Динамо. Apple, Tesla, Динамо Київ, Mercedes-Benz та Honda. Моя мета – щоб це була лінійка рівносильних брендів.

- Наскільки важко цю мету здійснити і скільки вам потрібно часу?

– Якщо виродок із півночі відстане від нас сьогодні, то за три роки ми з вами зустрінемося у Метрополітен-опері на презентації нової форми.