В останні дні інформаційний футбольний простір України розбурхала новина про те, що новим головним тренером донецького "Шахтаря" з максимальною ймовірністю стане нинішній наставник "Дніпра-1" хорватський фахівець Ігор Йовічевич. Водночас, новина не викликала надсенсації, враховуючи те, що нинішній головний тренер "гірників", італієць Роберто Де Дзербі, найімовірніше, залишить тренерський місток донеччан.
Що може дати Йовічевич "Шахтарю", наскільки це підходяща кандидатура для команди у нинішній ситуації? Своєю думкою із цього приводу з кореспондентом Footboom поділився відомий футбольний експерт Олександр Сопко.
- Думаю, що Йовічевич на сьогоднішній день – це найоптимальніша кандидатура з двох причин. Перша – він тренер, який працював в Україні, інтегрований в український футбол, знає його слабкі та сильні сторони, знає рівень команд, футболістів, відповідно бачить резерви кожного клубу. Друга причина – він ментально нарівні, можливо, з Луческу готовий працювати за нинішніх екстремальних умов. По-перше, тому, що він десь пережив війну в 90-х, у колишній Югославії. По-друге – Йовічевич вивчив мову, йому простіше розуміти футболістів, донести їм свої думки, він усвідомлює ступінь нинішніх труднощів і, мабуть, готовий переживати їх разом із командою, країною та йти до кінця.
Ну і третя причина – він таки потребує зміни вагової категорії, бо амбіції вже давно змушують його вийти на новий рівень складнощів, потенціалу та перевірити себе у топ-клубі. Все разом робить кандидатуру Йовічевича оптимальною. Єдиний момент – це юридично-етичне питання, які у нього прописані стосунки у контракті з "Дніпром-1", плюс він там зробив хорошу роботу, у команди з'явилися перспективи, у тренера хороші стосунки з футболістами, його люблять уболівальники. Відповідно, кинути своє дітище йому, напевно, буде непросто, як і будь-якому тренеру.
- Наскільки легко Йовічевичу у разі призначення буде працювати без легіонерів, тим більше, що все йде до того, що чемпіонат так чи інакше, але максимально проходитиме на території України, а отже, як уже зазначив раніше Сергій Палкін, розраховувати максимально доведеться на українських футболістів?
- Я не пам'ятаю якийсь клуб, у якому він працював, щоб Йовічевич ставив умови роботи з легіонерами, з дорогими гравцями, зірками. Він завжди відштовхувався від системності у роботі, від командної гри, від виконання структури гри, її організації. Насамперед їм завжди пред'являлися вимоги до дисципліни, до виконання функцій, незалежно від того, легіонер чи місцевий гравець. Звідси і приходив результат, мав команди, які грали в сучасний футбол. Зразки цього сучасного футболу ми побачили в "Дніпрі-1" - збалансованість, контроль м'яча, гра з високим пресингом, за необхідності також оборонна, в'язка, але дуже інтенсивна, з великою кількістю єдиноборств, руху і, одночасно, правильних тактичних схем. Тому, можливо, тут Йовічевич і дасть саме "Шахтарю" те, чого команді не вистачало і чого не змогли дати попередні тренери – більше гри без м'яча, більше інтенсивності, більше швидкості як з м'ячем, так і без м'яча. І найголовніше – більше боротьби, як біля чужих воріт, так у центрі поля та біля своїх. Ну і поліпшення рівня гри один на один. На мою думку, це той резерв, який "Шахтар" може реалізувати і за допомогою наших українських футболістів.
- Чи не буде навіть у цій ситуації Йовічевич зазнавати додаткового тиску, адже за всіх його зазначених плюсів поки що він як тренер з нашими клубами нічого особливо серйозного не досяг, якщо не брати до уваги третє місце в нинішньому незакінченому сезоні, де дніпряни реально претендували на медалі? Тим більше, що незважаючи на всі складнощі нинішнього періоду, максимальні завдання перед "Шахтарем" все одно ставитимуться.
- Будь-який тренер, який працює без тиску, приречений на певну деградацію. Цей тиск, навпаки, має його якось стимулювати. Адже всі розуміють, що той футбол, який зараз буде в Україні, нагадуватиме свого роду птицю з підрізаними крилами – можеш злетіти, можеш не злетіти, можеш полетіти недалеко. Ніхто нічого спрогнозувати не може, ми вперше у своїй історії потрапляємо до такої ситуації. Тому я не думаю, що тиск уболівальників чи керівництва буде зведений до принципу: "Дай результат – і все". Думаю, що воно буде великим у плані постановки гри – чи буде щось нове на відміну від попередніх періодів, чи будуть елементи справжнього якісного пресингу, чи буде те, до чого звівся сучасний футбол – уміння контролювати м'яч та уміння пресингувати. Так, на жаль футбол став більшою мірою схематичним, передбачуваним, акцент більше робиться на надійність. Але якщо займатись лише контролем м'яча, то шансів на успіх не буде, а ось пресингом займаються зараз усі провідні клуби, сповідують провідні чемпіонати. І якщо у своїй грі "Шахтар" зробить крок у розвитку в цей бік, то думаю, що навіть результат, якщо він не буде ідеальним, все одно піде на друге місце. Знову ж таки – тиск на Йовічевича буде в тому, що він може дати команді в плані нової гри, нових принципів. У разі успіху у цьому напрямі навіть не найкращий результат відійде на другий план.
Євген Савчук
