Топ-5 нестикувань у версії УАФ про відхід зі збірної Андрія Шевченка
Суперечливі заяви, неузгодженості з датами, нелогічні дії. Чому виправдання Павелка і компанії не витримують жодної критики?
Після резонансної прес-конференції Андрія Шевченка про причини відходу його тренерського штабу зі збірної України ця тема досі залишається однією з найгарячіших в нашому футболі.
У відповідь на виступ Шевченка УАФ спочатку (що дуже показово) виступила в ефірі свого «патронатного» телеканалу, а потім підкріпила свою позицію заявою на офіційному сайті.
Проте, пояснення з боку УАФ залишили ще більше запитань, адже в її версії відходу тренерського штабу, який вивів збірну до вісімки кращих в Європі, занадто багато нестиковок. Розберемо головні з них...
ЧОМУ ЗАПІСОЦЬКИЙ СУПЕРЕЧИТЬ ПАВЕЛКУ?
Нагадаємо, що УАФ стверджує, що нібито хотіла продовжити контракт з Шевченком і навіть направила на його київську адресу якийсь лист із запрошенням на переговори. Однак, мовляв, не дочекалася відповіді і була змушена шукати нового тренера. При цьому генсек федерації Юрій Запісоцький заявив, що УАФ не розглядала ніякі інші варіанти, і ситуація з Шевченком стала для неї повною несподіванкою.
«У нас не було плану Б. Тому що вся наша робота була спрямована на те, що будемо продовжувати співпрацю з Шевченком. Власне, з цією проблемою була пов'язана 2-3-тижнева епопея з призначенням нового головного тренера. Оскільки, напевно, можна поставити і собі в провину - ми не були готовими до такого розвитку подій», - зокрема заявив він.
Однак це зовсім не в'яжеться з минулими заявами президента УАФ Андрія Павелка, який кілька разів підтверджував, що відхід Шевченка не був несподіваним. Ось що, наприклад, він говорив 6 серпня:
«Ми постійно спілкувалися з Шевченком, так що його рішення - не сюрприз. Ми до ЄВРО чули, що тренерський штаб Шевченка планує працювати в клубному футболі. Це планове рішення. Сподіваюся, для них це буде правильне рішення».
Так все ж - несподіванка або планове рішення? Або, може, Павелко заздалегідь знав про те, що Шевченко так чи інакше покине збірну (в тому числі не по своїй волі), однак не повідомив навіть своїх найближчих соратників по Будинку футболу?
У це важко повірити. Ймовірніше те, що, побачивши вкрай негативну масову реакцію з боку футбольних уболівальників, УАФ зараз судомно намагається «забалакати» ситуацію.
ТАК ВСЕ Ж - ПРОЛОНГАЦІЯ АБО НОВИЙ КОНТРАКТ?
Ще один приклад словесної еквілібристики від УАФ - заява про те, що Шевченко нібито пропонували продовжити співпрацю на колишніх умовах. Але, як завжди, диявол криється в деталях. Так, Шевченко говорив, що після Євро-2020 дав згоду на пролонгацію контракту, яка була узгоджена ще в 2020-му році. Запісоцький же чомусь розповідає про переговори щодо нового контракту.
Чи не вважаєте дивним, що спочатку УАФ рішенням свого виконкому погодила з Шевченком можливість пролонгації чинного контракту, а потім з якоїсь причини дочекалася його закінчення і нібито захотіла вести переговори про новий?
Та й хто взагалі приймав рішення про те, що з тренерським штабом потрібно укладати новий контракт, а не продовжувати колишній? Рішення про пролонгацію приймав виконком. Про те, що цей «колективний» орган УАФ змінив своє рішення, ніде не повідомлялося. Якщо федерація захотіла все переграти, то чому зробила це в режимі секретності (очевидно, навіть від самого Шевченка)?
У УАФ ТОЧНО ЧЕКАЛИ ШЕВЧЕНКО НА ПЕРЕГОВОРИ?
Дуже великі питання викликає той самий лист від УАФ, висланий 30 липня на київську адресу Шевченка, із запрошенням прибути 2 серпня з 10.00 до 18.00 на переговори про новий контракт. Не буду загострювати увагу на тому, що зараз ніхто при здоровому глузді - тим більше такий досвідчений юрист, як Запісоцький (він уже точно із судової практики повинен знати, як на ділі надсилаються всі ці листи) - не вважав би такий спосіб комунікації доречним .
Стало бути, слізна розповідь Запісоцького про те, що УАФ так і не дочекалася від Шевченка реакції на їхнє запрошення і тому почала шукати нового тренера, просто нісенітниця. В УАФ прекрасно знали, що Шевченко згоден і далі працювати зі збірною. Ось слова самого Запісоцького:
«30 липня я мав особисту телефонну розмову з Шевченком. Сказав йому: «Андрію Миколайовичу, в тих умовах, що є наразі, на наступний день нам потрібно оформити рішення про завершення дії договору та звільнення Вас та всього тренерського штабу. Але оскільки знаю від президента, що у вас 2 або 3 серпня запланована зустріч, відповідно, зможемо підписати нові контракти на умовах, які будуть обговорені і узгоджені».
Це бюрократична частина, на що Шевченко, звичайно, погодився. Сказав: «Все, що потрібно за законом, все, що вважаєш за потрібне, справді 2-го або 3-го ми зустрінемося і будемо обговорювати умови нового пролонгованої контракту».
По-перше, хотілося б звернути увагу на абсолютно незрозуміле формулювання Запісоцького, яку він вкладає в уста Шевченка (що вже само по собі не викликає повної довіри) - «нового пролонгованого контракту». Так нового або пролонгованого? Такий досвідчений юрист, як Запісоцький, явно міг би більш акуратно підбирати слова. Або ж це робиться навмисно, щоб остаточно заплутати публіку.
До того ж, давайте міркувати логічно: якби Шевченко не збирався продовжувати зі збірною, а планував перейти на «роботу в клубному футболі» (як про це розповідав Павелко), хіба він ТАК відповів би Запісоцькому? Ні, він напевно б сказав: хлопці, який новий контракт - ви ж знаєте, що я йду працювати в клуб? Про що Запісоцький потім би з радістю нам всім повідав.
Але навіть зі слів Запісоцького стає зрозуміло, що ще 30 липня Шевченко вважав, що пролонгація контракту - юридична формальність. І вже тим більше незрозуміло, чому генсек УАФ - раз він особисто говорив з Шевченком - не повідомив йому про те, що федерація запрошує його 2 серпня на переговори.
До чого були слова, мовляв, «знаю від президента, що у вас 2 або 3 серпня запланована зустріч», при тому, що УАФ нібито в той же день, 30 липня, надіслала офіційний лист на київську адресу тренера?
І головне з цього приводу: якщо УАФ (відповідно до тексту згаданого офіційного листа) чекала Шевченка на переговори 2 серпня з 10:00 до 18:00, то чому вже о 13:29 того ж дня на сайті УАФ з'явилася офіційна заява, в якій Шевченку побажали успіхів у подальшій кар'єрі і оголосили, що 9 серпня виконком затвердить новий тренерський штаб?
Приблизно в той же час Павелко на своїй сторінці в Facebook офіційно попрощався з Шевченком, висловивши свою повагу рішенню цього тренерського штабу «розвивати кар'єру на клубному рівні» (знову ж питання - з чого він це взяв і став «розписуватися» за самого тренера?).
Да уж, відмінний фон для конструктивних переговорів (які, між іншим, планувалися до 18:00!): як би запросити і відразу ж оголосити про завершення співпраці. Припустимо, Шевченко отримав би той злощасний лист і поїхав би в Будинок футболу, а в цей час по всьому інтернету вже розійшлося «прощання Павелка»...
ЧОМУ Ж ВСЕ-ТАКИ НЕ ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ ШЕВЧЕНКА І ПАВЕЛКА?
Цей теж вкрай важливе питання так і залишилося без відповіді. За словами Запісоцького, вона повинна була відбутися 2 або 3 серпня, але цитую: «Наскільки мені відомо, ні 2 серпня, ні 3 серпня зустріч не відбулася». Так чому ж не зустрілися Павелко і Шевченко? І чому настільки інформована людина знову використала максимально обтічне формулювання?
Цілком очевидно, якби зустріч зірвалася з вини тренера, то генсек УАФ так би і сказав: мала відбутися зустріч, але Шевченко на неї не прийшов. Логічно? Так. Але Запісоцький виражається підозріло завуальовано - це називається: нахабно брехати не хочу (адже Шевченко потім легко спростує), а правду сказати не можу...
Значить, зустріч не відбулася з вини Павелка, що, до слова, повністю вписується у версію подій, викладену Шевченко на прес-конференції. Я вже не кажу про такий «маленький нюанс»: зустріч планувалася на 2 або 3 серпня, в листі Шевченка запрошували на переговори 2 серпня з 10:00 до 18:00, а в районі обіду 2 серпня з тренером вже попрощалися на офіційних ресурсах УАФ.
НУ І ГОЛОВНЕ: ЧОМУ УАФ ВІДРАЗУ Ж НЕ ОГОЛОСИЛА ПРО БАЖАННЯ ПРОДОВЖИТИ СПІВРОБІТНИЦТВО З ШЕВЧЕНКОМ?
Викладені вище нестиковки, на мій погляд, повністю розбивають можливу достовірність версії УАФ. Але головна, на мою думку, проблема полягає в наступному.
Припустимо, все було так, як це малює федерація: 30 июля вона відправила лист Шевченку із запрошенням на переговори, а 1 серпня тренер в соцмережах оголосив про завершення свого контракту. Причому сам Шевченко не раз підкреслював - не про відхід зі збірної і не про небажання продовжувати з нею роботу, а просто констатував, що термін його контракту з УАФ закінчився. Що було чистою правдою!
Чому в такому разі УАФ, яка нібито хотіла продовжити співпрацю з Шевченком (на колишніх або нових умовах - неважливо), відразу ж не виступила з відповідною своєю заявою? Мовляв, не хвилюйтеся, дорогі вболівальники, це правда, що контракт закінчився, але ми збираємося продовжити роботу зі штабом Шевченка, вже направили йому лист із запрошенням на переговори і взагалі «у нас немає ніякого плану Б» (як потім запевняв Запісоцький).
І тоді б не було жодних скандалів, непорозумінь між Шевченком і УАФ, демаршів Маркевича, провалу переговорів з Ребровим, аврального призначення Петракова - і повного офігівання вболівальників, що спостерігають за всім цим абсурдом ...
АЛЕ! Це було б можливим лише в тому випадку, якщо УАФ дійсно хотіла продовжити роботу з тим тренерським штабом. І якби Павелко із Запісоцьким та іншими справді чекали відповіді від Шевченка (а не навпаки), будучи зацікавленими в тому, щоб він залишився на чолі національної команди. Тому що не буває такого, щоб обидві сторони хотіли працювати разом, але розійшлися через те, що комусь не прийшов якийсь лист...
На ділі ж Павелко, як кажуть в народі, «відморозився» від Шевченка, а УАФ швиденько попрощалася з тренерським штабом. Чим, на мій погляд, цілком очевидно показали свої реальні наміри і бажання...
Влад БІЛИЙ