Игрок "Шахтера" U-21 Артем Бондаренко: "За победу над "Динамо" у нас повышенные премиальные"

У донецькому Шахтарі U-21 грає 18-річний черкасець Артем Бондаренко, який у 10 років поїхав із міста, попрацював з основою гірників і поспілкував з інтернет-порталом Табло.

Свої виступи Артем Бондаренко починав у СДЮШОР (Черкаси), потім грав у Дніпрі і ОК ім. І. Піддубного (Київ). У сезоні 2014/15 зіграв 7 матчів за Дніпро-80 (Черкаси). У 2016 році перейшов в Академію Шахтаря, сезон-2017/18 провів за юнацький склад гірників. Футболіст юнацької збірної України.

– Тьома, привіт! Як справи? Чим займався сьогодні?

– Привіт, та нормально. Все, як зазвичай. У нас тут що багато варіантів? Два тренування, теорія.

– На базі живеш?

– Ну да. В Щасливому.

– Сумно вам там, молодим хлопцям?

– Та да, щодня бачимось по 24 години на добу – набридли один одному. Тут же нікого, окрім нас немає, тільки U-21. Тому два-три тижні і вже набридаємо самі собі.

– У місто не хочеш переїхати?

– Можна, просто це незручно, бо тут усе: і поле, і харчування. Нам дають вибір: або на квартирах жити, або тут, на базі. Більшість живе тут, бо так просто зручніше, не треба далеко їздити вранці. Сім’ї, тим паче, немає. Це хто з дівчинами, то можна і в Києві жити, а хто сам – їжу проблематично приготувати і взагалі все.

– Минулого тижня ти провів перше тренування з першою командою Шахтаря. Як воно?

– Тут адміністратори повідомляють усе. Приходиш на своє тренування, а тобі після нього кажуть, що завтра будеш тренуватися з першою командою. І просто день

сидиш і трусишся. Звісно, дуже переживав. Там взагалі все інше.

– Ну розкажи якийсь момент, де ти «в штангу дав».

– Взагалі коли тільки виходиш на тренування треба першими дотиками до м’яча звикнути, шоб упевненіше почуватися, а мені першу передачу дають і я м’яч не прийняв. Думаю ого, оце я натренуюсь.

– Хто там у повному порядку?

– Чесно? Чесно, всі! Взагалі неймовірно. Дуже всі сильні, але зрозуміло, що Марлос, Тайсон, правда він не тренувався, бо з травмою, і Алан Патрік. Різниця між U-21 і першою командою… Навіть не знаю, як пояснити. Ну колосальна різниця. Я кайфонув від роботи з такими майстрами. Ти просто виходиш на тренування, дивишся на них і розумієш чого треба прагнути, і як грати у футбол.

– Розкажи, як потрапив у Шахтар.

– На батька вийшли люди, він зателефонував мені і запропонував: «Хочешь у Шахтар поїхати?» Ну я звісно погодився. І все. Та це з усіма все однаково відбувається. Десь тебе помічають і запрошують. Я з 10 років живу на базах. У Шахтарі був з 10 до 11 років. Тому такі речі легко даються, звик без батьків.

– Ти високий і худий. Як з такою антропометрією грати в українському чемпіонаті?

– Футбол же ж – не бокс. Головне, що в голові. Мені не важко. Коли ти знаєш, що не можеш когось відштовхнути, значить просто граєш розумніше, не підпускаєш гравця до себе. Просто треба розумніше діяти. U-21 це теж уже дорослий рівень, тому проблеми немає.

– Просто у нас хто не бореться, той не грає.

– Це так, але в Шахтарі інший підхід. Як ти кажеш, – це в усіх командах, окрім нас. Тут усе зовсім по-іншому.

– Є такий загальноприйнятий факт, що U-21 – це ні туди, ні сюди. Ти випустився з юнацького футболу, а в першу команду шансів потрапити майже немає. Це так?

– У першу команду гірників так важко потрапити, бо її клас в рази вищий, ніж інших клубів УПЛ. Все одно треба прагнути найкращого, а не потрапити в першу команду… не хочу нікого образити. Ти розумієш. Треба старатися. Якщо не вийде, тоді вже шукати інші варіанти. Просто хочеться грати тут, бо рівень гравців наших кардинально відрізняється від інших команд.

– Як ти оцінюєш свої шанси?

– Поки рано говорити. Тренуюсь, роблю все можливе, а там буде видно. Це не мені вирішувати.

– Пропозиції були?

– Не можу про це говорити. Я в Шахтарі, люблю цю команду і я тут щасливий. У мене ще є запас віковий. Мені 18 років, я в команді U-21, тому ще є час.

– У позаминулому турі ви обіграли Динамо. Ти забив переможний гол. Розкажи, що відбувається довкола цього матчу?

– Те саме, що і на дорослому, і на всіх рівнях у матчах з Динамо. Напружена обстановка. Додаткова мотивація від тренерів нам не потрібна.

– Підвищені преміальні за перемогу над Києвом є?

– Так. Це принциповий суперник.

– U-21 – це хороший контракт чи символічний в плані фінансів?

– Дивлячись із чим порівнювати. У тих, хто в команді топ, можна порівняти з середняком УПЛ. Якщо порівняти з основним Шахтарем, то зрозуміло, що у нас символічні цифри.

– Ти можеш за місяць купити б/у іномарку простеньку? Шкода, Форд, Фольксваген.

– Нууу не знаю. Сумніваюсь. За два місяці вже реальніше.

– Як святкували перемогу над Динамо?

– У нас хлопці не п’ють. Тому ніяк. Усі роз’їхалися по домах до дівчат і друзів. Це звичайна перемога, як і всі. Просто більш принципова. Нас навіть привітати ніхто не встиг. Ми після гри заходимо в роздягальню, туди ніхто не заходить, і ми їдемо одразу зі стадіону. Срна був на грі. Думаю, він привітав би, якби була можливість.

– Як тобі опція можливості підключення з першої команди до U-21 чотирьох футболістів?

– Якщо вони не грають у першій команді, то для них це краще. Але хлопці в дублі не задоволені, бо ти тренуєшся весь тиждень, а потім не граєш, бо когось спустили з гори. Але вони в першій команді, вони важливіші. Це нормально. Тут є два виходи: або ти ображаєшся і весь наступний тиждень робиш із себе незадоволеного і тренер зрозуміє, що тебе легко образити, або ти продовжуєш працювати і доводити, що ти професіонал.

– Чому твій партнер Міша Мудрик став таким популярним?

– Хахаха. Мабуть, за рахунок відео в інстаграмі. Я не знаю. Його стиль гри і поведінки подобається дуже великій кількості малюків. Тому у нього багато підписників.

– Ви його не травите за ютуберську діяльність?

– Та ні, взагалі. Є і є. Що тут такого.

– Минулого сезону ви грали з Манчестер Сіті в юнацькій Лізі чемпіонів. Як там у Манчестері?

– Ми були вражені їхньою базою та інфраструктурою. Дуже-дуже професійно все. Ну і рівень футболістів там звісно високий. Багато хто тренується з першою командою – всі досвідчені, ходять спокійно отримують задоволення від футболу от і все. Вдома зіграли внічию з ними, а там попали 4:1.