Юрий ДЯЧУК-СТАВИЦКИЙ: "В последнее время Львов почему-то все не любят и хотят, чтобы он вылетел"

- Добрий вечір! В нас сьогодні були проблеми. До цих пір дискваліфікований Мізин - основний плеймейкер команди. Дискваліфікований Даниловський, який вже підходить до нормальної форми, і тому два центральних півзахисника у нас не грали. Ми знали, вивчали, як грає київське "Динамо" ірозуміли, що кияни відразу підуть вперед, щоб забити швидкий гол і вирішити всі питання. Ми віддали в першому таймі ініциативу та центр поля, і я думаю, якби не цей злощасний пенальті, ми би вийшли з первого тайму з сухим рахунком.

В другому таймs ми трошки перестроїлися, випустили двох нападаючих - Платона та Кудінова, пізніше Фещука поміняли на Чабана, хотіли, звичайно, зрівняти рахунок. Чесно кажучи, ми були близькі до того - на останніх хвилинах Фещук міг забивати гол, тому команда виконала настанови наші, і в принципі претензій до команди у мене нема. Команда грала з підйомом. У нас зараз криза, ми в ямі, ніяк не можемо забити гол. Є дуже багато різних обставин, про які я не хотів би тут зараз говорити. Но чомусь останнім часом всі Львів дуже не люблять, і всі хочуть, щоб Львів вилетів. Самобутня команда західного регіону, яка має пристойний стадіон, але фортуна до нас не прихильна - ми маємо дуже багато моментів, але не забиваємо. Я думаю, що цей матч показав, що команда є в нас, є в нас шанси, і ми поборемся, щоб не вилетіти з вищої ліги.

Як здоров'я Мирона Маркевича?

Мирон Богданович видужує. Думаю, найближчим часом він повернеться до руля команди.

Що Ви мали на увазі, коли назвали пенальті "злощасним"?

Я судівських ситуацій не коментую, нам не можна їх коментувати. Ми тільки що зіграли з Маріуполем, і суддя одержав двійку. В цьому сезоні сезоні судді, що обслуговували наші матчі, декілька раз отримували двійки, и в нас були великі до них претензії. А коментувати цей пенальті я не буду, тому що я не бачив епізоду, не бачив повтору, тому мені важко його коментувати. Розумієте, ми повинні були пробивати вже сім пенальти, але чомусь ми їх не пробиваємо, а нам завжди пробивають. Ото таке.