Евгений МОРОЗЕНКО: "Ликвидировать отставание от "Ворсклы" - реально"
Центрхав «Вереса» — про зимовий відпочинок, виступ команди в Чемпіонаті та специфіку міжнародного досвіду
— Євгене, у футболістів узимку інший графік відпусток, тепер більшість саме повертається з відпочинку. Куди, з ким і наскільки їздили Ви?
— Так вийшло, що цього разу не вдалося поїхати в теплі краї, тому залишився в Києві. Відсвяткував два весілля, кілька днів народжень, були інші справи. Тепер уже треба починати готуватися.
— Як оцінюєте виступ рівнян у році та в сезоні зокрема?
— Як дуже успішний. Якоюсь мірою, несподівано успішний — клуб повернувся в еліту після 22 років. Вважаю, справедливо займаємо своє місце в таблиці. Перший етап Чемпіонату ще не завершився, буде три тури, але ми по ділу на п’ятому місці. Могли навіть бути вище.
— Давайте якраз про «вище»: до третьої «Ворскли» — п’ять очок…
— На мою думку, нам реально ліквідувати відставання. Це не з області фантастики.
— Більшість експертів вважає, що «Верес» підкосила семиматчева серія нічиїх.
— Так і було. Одна річ — нічиї, які можна назвати справедливими (наприклад, із «Динамо»). Але таких нічиїх — меншість, у більшості ми мали вигравати (наприклад, із «Олімпіком», «Карпатами» в останньому турі). Причому є парадокс: зазвичай граємо в несправедливу нічию тоді, коли ведемо в рахунку.
— Про «особисте»: маєте подвійний міжнародний досвід — чеський і грузинський. Як оцінюєте ті періоди кар’єри і чи допомагають вони сьогодні?
— Якоюсь мірою допомагають, однак не дуже відчутно. У Чехії я мало грав, там більше вразило те, як усе організовано (інфраструктура, тренувальний процес), — правильно організовано. Від Грузії маю не дуже приємні спогади — ні від спортивного рівня, ні від організаційного. Просто тоді виник момент, коли я після «Олександрії» чотири місяці був без команди — мав «перезавантажити» кар’єру.
— Існує думка, що оптимальне амплуа для Вас — «10-ка». І, мовляв, використання Вас углибині поля заважає розкритися сповна…
— Не погоджуюся з цим. Мені більше за все подобається грати саме останнього опорника. Руйнувати люблю не менше, ніж створювати. Причому, навіть граючи в глибині, постійно маю нагоди забити, просто не реалізовую їх.
— Ви випередили останнє запитання: що треба зробити для покращення реалізації?
— Очевидно, є певні психологічні причини. Іще, зрозуміло, маю багато працювати на тренуваннях. Тоді все прийде.