Евгений КОНОПЛЯНКА: "Переживаю за Андрея Ярмоленко"

Один із лідерів атак національної команди у цьому розіграші забив два м’ячі. Разом із Ярмоленком Коноплянка ділить поточне лідерство у снайперському заліку нашої команди. Однак півзахисник впевнений, що його головне завдання − створювати гольові нагоди для нападників.

- Євгене, попередній збір національної команди позначений яскравою перемогою у Чорногорії: зрозуміло, що роз’їжджалися футболісти у хорошому настрої. Однак після того пройшло чимало часу, ви відпочили, клуби провели міжсезонну підготовку і стартували у новому сезоні. З яким настроєм тепер їдете до збірної?

- Уже й правда минуло трохи часу, і я вже встиг занудьгувати за хлопцями. Давно вже не було такого сильного бажання знову побачити партнерів по національній команді. Бо, знаєте, коли маємо насичений графік ігор або збори йдуть одні за одними, тоді усе відчуваєш зовсім по-іншому. А тепер дуже хочеться знову побачитися. 

Свою функціональну готовність можу оцінити як нормальну, фізично почуваю себе добре: у чемпіонаті зіграли достатню кількість ігор, щоби відчути ігровий ритм. Так що, до збору національної команди цілком готовий. Переживаю, щоправда, за Андрія Ярмоленка. Бачив гру «Динамо» з «Шахтарем», в якій Андрію завдали травми. Ми усі турбуємося, щоби Андрій якомога швидше одужав і на матч із Сан-Марино уже був «у лавах». Адже на нас чекають дві дуже важливі гри у відбірному циклі.

- Як би Ви оцінили епізод за участю Ярмоленка й Тайсона?

- Мені складно зараз сказати, з якого боку стояв арбітр, можливо огляд йому закривав Тайсон. Однак після того, як побачив по телебаченню п’ять разів повтор, вважаю, якби арбітр зустрічі, так само як і я, мав би змогу подивитися телеповтор, він би, не розмірковуючи, показав би Тайсону червону картку. Це була дуже небезпечна гра, яка завдала серйозної травми гравцю, тим більше лідеру збірної України. Хіба так можна діяти? Потрібно поважати себе й суперника, тому що ти не знаєш як можуть зіграти проти тебе у наступному епізоді. 

Я дивився інтерв’ю Олега Блохіна і цілком згідний з ним. Так, ми можемо бути суперниками, але потрібно правильно оцінювати ігрову ситуацію. Це не означає, що треба «прибирати ноги» і не боротися за м’яч, але, коли бачиш, що можеш травмувати суперника, не можна стрибати на нього прямою ногою, як це зробив Тайсон. Читав його інтерв’ю, де він каже, що буцімто не навмисно це робив. Але я бачив повтор, з якого для мене все очевидно: він знав, що він робить і куди «летить». 

- Це дуже серйозний удар для збірної, зважаючи ще й на те, що трохи раніше на тривалий час вибув Денис Гармаш…

- Так, безумовно. Ми з хлопцями зібралися гуртом після тренування «Дніпра» й телефонували Денису, спілкуючись з ним по гучному зв’язку. Він дуже засмучений. Нам буде не вистачати такого важливого гравця. Але нічого не вдієш − це футбол. Можна отримати травму на рівному місці: не так поставиш ногу й підвернеш гомілкостоп. Часто це взагалі залежить від того чи усміхається тобі Фортуна. Тим більше у грі потрібно пам’ятати, що футбол − наша спільна професія. Тому слід з повагою ставитися один до одного. Незалежно від того партнери ми чи суперники.

- Чи обговорювали з партнерами у «Дніпрі» нинішній виклик до збірної? 

- Так, у списку викликаних, за невеликим виключенням, всі ті ж хлопці. На жаль, цього разу не отримали запрошення мої одноклубники Сергій Кравченко й Денис Олійник. Нам, звісно, прикро, що «Дніпро» зменшив своє представництво у головній команді країни, але хочу побажати хлопцям, щоби вони не засмучувалися й доводили, що заслуговують на виклик у майбутньому. У мене немає сумнівів, що вони у хорошій формі. 

- Мабуть, на рішення тренерів вплинув той факт, що ці гравці не були задіяні у перших трьох турах чемпіонату України…

- Так, звісно. Ми знаємо, що тренерський штаб збірної уважно стежить за матчами клубів аби знати, хто в якій формі. Погоджуюся, що важко оцінити ігрові кондиції футболіста, коли не бачиш його у грі. Однак у «Дніпрі» - дуже висока конкуренція за місце в основному складі, тому часом непросто потрапити у число гравців, які беруть участь у грі. Конкуренція відчувається навіть на тренуваннях, ніхто не дає собі слабинку. Однак, повторюся, впевнений у хорошій формі хлопців і гадаю, що за другу половину серпня вони докладуть максимум зусиль, щоби довести тренерам збірної правомірність їхнього майбутнього виклику до лав «синьо-жовтих».

- Наскільки важливіший нинішній тренувальний збір і контрольний матч з Ізраїлем? 

- Цінність цього збору важко переоцінити. На тривалий час не можна розлучатися, потрібно підтримувати відчуття єдиного колективу. Адже важливо відчувати один одного на полі і розуміти, хто в якій формі. Потрібно тримати себе в тонусі, аби бути готовим до офіційних ігор проти Сан-Марино й Англії.

- Чим Тобі запам’ятався Ізраїль з товариського матчу річної давності, в якому, до речі, ти забив один із трьох голів нашої команди?

- Пам’ятаю, що тоді, у лютому минулого року, була вітряна погода (усміхається). А щодо ізраїльтян можу сказати, що вони добре тримали м’яч, гостро діючи у лінії атаки. Тому вони й забили два м’ячі, хоча оборона − це наша сильна ланка. Гадаю, матч у Києві також буде видовищним у технічному плані і глядачам сподобається виконання. Думаю, буде цікавий атакувальний футбол і нулі на табло до кінця гри точно не залишаться.

- Крізь призму товариського матчу з Ізраїлем дивимося на два відбірних матчі проти Сан-Марино та Англії, в першу чергу на ключову зустріч у групі на даний момент − проти британців…

- На моє переконання, про матч з англійцями треба говорити після того як ми зіграємо домашній матч із Сан-Марино, бо якщо забігаєш наперед, потім щось виходить не так. Тому майбутній матч проти Англії я буду готовий коментувати, коли до нього залишиться кілька днів. Тоді буде зрозуміло, які гравці готові до гри, хто в якій формі. Бо зараз можна сказати одне, а потім у когось, не дай Бог, буде травма і невідомо в якому складі команда готуватиметься до матчу. Тому давайте краще не будемо забігати наперед.

- Приємний факт − у цьому циклі ти забиваєш важливі м’ячі. Футбол − гра колективна, але коли саме тобі вдається зробити переможний знак оклику в атаці, емоції − особливі, чи не так?

- Згідний з цим. Звісно, я не знімаю з себе відповідальності за точні удари з середньої і дальньої дистанції, але для мене головне − створювати гольові моменти для нападників, адже я − гравець півзахисту. Не буду приховувати, гол − це приємні відчуття, але коли є вибір: бити самому чи віддати на партнера, який у більш вигідній позиції, не вагаючись, віддам на партнера.

- Як оцінюєш старт «Дніпра» у цьому чемпіонаті і амбіції клубу на високі позиції? 

- Це запитання виникає на старті кожного сезону: чи зможемо ми замахнутися на призові місця. Бажання у нас − з надміром. Уже не перший і не другий рік «Дніпро» - серед претендентів на найвищі місця, і клуб, нібито, правильно підходить до вирішення цього завдання, однак кожного разу чогось не вистачає. Я уже казав, що наша команда має всі підстави претендувати щонайменше на другу позицію, але точно не на четверту. У нас дуже хороший підбір гравців. 

Я на сто відсотків впевнений, що ми можемо боротися в тому числі і за чемпіонський титул, адже наші гравці − у хорошій формі. Так, ми дали осічку у матчі з «Зорею», яку не назвеш слабкою командою: луганчани грамотно зіграли проти нас. Однак потрібно забути цю поразку, зробивши з неї правильні висновки. Необхідно рухатися вперед, максимально викладаючись у кожному матчі. Лише тоді зможемо претендувати на найвищі місця.