Чудо или закономерность?
П'яте місце криворізького клубу найчастіше називають дивом, щоправда вже не вперше робота амбітного тренера "Кривбасу" Юрія Максимова заслуговує схвальних оцінок. Згадаймо хоча б ситуацію, за якої він зголосився очолити цей клуб. Тоді, у сезоні-2008/09, команда, що двадцять років поспіль виступала в елітному дивізіоні, була на межі вильоту, але в останньому матчі спромоглася зберегти прописку, випередивши "Чорноморець".
Наступного розіграшу клуб із Кривого Рогу вже не боровся за виживання, проте й стабільної гри не показував, фінішувавши на 13-й сходинці. Цікаво, що на зимову перерву в минулому році підопічні Максимова також пішли тринадцятими, набравши за 19 турів лише 18 очок.
Серію перемог на старті поточного чемпіонату футбольні журналісти вважали яскравим, однак короткочасним спалахом у грі середнячка. Проте головний тренер криворіжців Максимов, який свого часу провів 27 матчів у збірній України, дотримувався іншої думки: "Надії на хороший результат у мене були, адже ми отримали у своє розпорядження кваліфікованих футболістів, таких, як [Володимир] Лисенко, [Сергій] Самодін, [Уча] Лобжанідзе, пізніше прийшов [Джаба] Канкава. З ними команда стала ще сильніше. Підопічні всі матчі провели на хорошому рівні, тож претензій до виконавців у мене немає. Навіть коли "Кривбас" програвав, у діях хлопців можна було бачити бажання і самовіддачу".
Наразі "Кривбас" має у своєму активі дев'ять перемог і 31 очко, що вже значно більше, аніж було здобуто за весь минулий чемпіонат. Як зазначив хорватський легіонер Младен Бартулович, такі вражаючі зміни відбулися завдяки чіткій злагодженості дій та зіграності колективу: "Гадаю, нарешті почало приносити плоди те, над чим ми працювали весь цей час. Усі чудово знають - чого від нас вимагає наставник. Беремо очки за рахунок злагоджених колективних дій та ігрової дисципліни. Я вважаю, що у нас дуже хороша і дружна команда, в якій всі б'ються один за одного в кожній грі, тому й успіх приходить".
Турнірна ситуація дозволяє колективу претендувати на виступи у єврокубках, проте Максимов не ставить перед підопічними таких завдань: "Зараз, принаймні, про обов'язкове завоювання путівки в Лігу Європи не йдеться". Очільник "Кривбасу", напевно, зважає на попередній досвід клубу у європейських змаганнях, який не можна назвати успішним. У сезоні-1999/2000 "Кривбас" обіграв азербайджанський "Шамкір" у кваліфікаційному раунді (2:0 і 3:0), але програв італійській "Пармі" в першому раунді (2:3 і 0:3). У наступному сезоні команда вилетіла у тому-таки першому раунді, програвши французькому "Нанту" із загальним рахунком 0:6 (0:1 і 0:5).
Попри це, збавляти оберти у цьому сезоні криворіжці не збираються: "Постараємося плідно провести міжсезонну підготовку, щоб зберегти за собою бажане єврокубкове місце. Думаю, якщо наша команда збереже нинішній настрій, ми впораємося із завданням гідно представити Кривий Ріг у європейському футболі. Великих і складних завдань ми не боїмося", - заявив Бартулович, який мріє зіграти на ЄВРО-2012 у складі Хорватії.
Єдиним слабким місцем "Кривбасу" Максимов називає значну кількість орендованих футболістів, яких у будь-який момент можуть відкликати назад. Міграція виконавців не може не позначатися на структурі команди та її виступах у національній першості. Проте наставник, перш за все, прагне створювати позитивну атмосферу в команді, яка врешті-решт дозволить виявити гравцям свої найкращі якості. "У нас багато орендованих гравців. Найчастіше, коли футболіст приходить в оренду, він опускає руки. Але в нашому випадку все навпаки. Люди хочуть довести - на що здатні й діють як єдине ціле. Головне - колективний дух. Ним "Кривбас" безперечно володіє, - резюмував Юрій Вільйович.
Скептичними прогнозами футбольних критиків колектив із Кривого Рогу, навряд чи можна здивувати, проте нині здається, що підопічних Максимова вони не знесилюють, а загартовують, пробуджуючи бажання показати якомога кращу гру, не розчарувати вірних уболівальників. Тож, очевидно, в другій частині чемпіонату України "Кривбас" зробить усе можливе, аби довести, що п'яте місце у табелі про ранги - це не диво, а закономірний поступ.
