Олег ФЕДОРЧУК: "Проблеми нинішнього "Динамо" – неправильний вектор розвитку"

Олег Федорчук провів у професійному українському футболі все своє життя: понад 10 років ігрової кар’єри, більше 20 у якості тренера.

Вітчизняний футбол він знає зсередини відмінно.

Нині Федорчук тимчасово не при футбольних справах, але за улюбленою грою стежити не перестав. Тож ми скористалися вільним часом Олега Вікторовича і грунтовно з ним поговорили про насущні питання всередині та довкола УПЛ.

Ексклюзивно для sportnews.com.ua Федорчук розповів про своє бачення причин проблем Динамо, спрогнозував, хто цогоріч буде чемпіоном та оцінив шанси в УПЛ у новому сезоні її новачків Оболоні та Полісся.

– В цьому сезоні у нас весь чемпіонат вийшов, скажімо так, парадоксальним. Взагалі, до початку чемпіонату, я прогнозував, що менше всіх втратить очок київське Динамо. Не один я, багато спеціалістів вважали саме Динамо головним претендентом на чемпіонство, але…

Зараз на верхівці Шахтар та Дніпро. Могла бути вище Зоря, але луганський клуб недорахувався чимало очок в першій половині чемпіонату.

Хтось скаже, що друге місце Дніпра і шанс на чемпіонство це несподіванка чи диво. Ні, я так не вважаю.

Головна несподіванка чемпіонату – місце і результати Динамо! Провал, – розпочав нашу бесіду Федорчук.

Також я здивований не дуже високим місцем Чорноморця. При тому, що в них дуже хороший тренер Роман Григорчук і потенціал команди загалом пристойний.

Якщо ж говорити про шанси на чемпіонство, то відповім так: 55 на 45 у відсотковому співвідношенні на користь Шахтаря. У «гірників» глибший склад. Ігор Йовічевич може варіювати. В цьому їх перевага над командою Олександра Кучера.

Доля золотих медалей, на 99,0 відсотків вирішиться в очній грі Шахтаря та Дніпра. Виграє Шахтар — все, їх можна буде вітати з чемпіонством.

Натомість, якщо переможе Дніпро, то їх завчасно, я би вітати не став. В них ще буде гра проти Кривбасу. Це ж команди з одного регіону. Успіх сусіда — найболючіше, що може бути (сміється). Це я до того, що команда Юрія Вернидуба точно дасть бій.

– Хто винен у жахливих результатах Динамо? Йожеф Сабо, наприклад, впевнений, що це Мірча Луческу.

– Звинуватити Луческу – це найпростіше. Так, є вина Луческу, але головна проблема набагато глибше. Справа в тім, що Луческу завжди працював зі зрілими футболістами, або ж талановитими бразильцями, яким надавалося вдосталь часу для адаптації. Він їм просто ставив гру, плавно вводив в колектив.

Повірте мені, я знаю, що кажу. Сам переважно працював з молоддю.

Глобальна проблема Динамо – неправильний вектор розвитку всього клубу, який був вибраний ще 10 років тому. От давайте згадаємо про так звану іспанську модель гри, яку намагались прищепити Динамо свого часу. І що? Кого Динамо виховало?

Динамо потрібно перебудовуватися. Зараз є тенденція до виховання силових футболістів. Ви подивіться на Ерлінга Холанlа. Він же атлет.

В Динамо ж зараз справжній дефіцит міцних, потужних гравців. Не вистачає і швидкісних гравців. Зараз у Динамо зміна поколінь, команді потрібен тренер, який вміє працювати з молоддю. Багато хто фантазує, мовляв, чого б не дати шанс Олександру Шовковському. Шанс дати можна, але ж він ніколи не тренував дорослу команду. Розпочинати треба з молоді. Той же Пеп Гвардіола починав з молоді тай десятки класних світових тренерів теж.

А Луческу … знаєте, за всієї моєї до нього поваги, Динамо треба шукати нового тренера.

– Ви бачите перспективних гравців серед молоді Динамо?

– Відповім так. Давайте поглянемо на Зорю, де тренер зібрав гравців, що виявилися непотрібними Динамо та Шахтарю і зробив солідний колектив, колектив, який дає результат. За якістю гри Зоря зараз не поступається ні Шахтарю, ні Дніпру, ні Динамо. Я просто захоплююсь роботою Патріка ван Леувена в Зорі.

Тож, відповідь на поверхні: молоді вихованці Динамо можуть давати результат.

– Зараз запросити до України тренера з-за кордону дуже складно. Чи є в Україні гідні спеціалісти, які б могли очолити і дати результат з Динамо?

– Так, є три-чотири толкових спеціалісти. Але прізвищ я називати не буду. Скажу так – всі вони зараз при роботі. І вони вже в цьому чемпіонаті показали свій рівень.

Тож, не важко здогадатися про кого мова.

А давати чи не давати шанс тренеру без досвіду керувати Динамо не варто. Потрібно, щоб спеціаліст плавно ступав на тренерську стезю.

Як і молоді футболісти плавно переходили від юнацького до дорослого футболу. Тоді буде результат. А не як з Мудриком: підвищився він до Челсі, перейшов до іменитого європейського клубу, а це не його рівень. І все. Зараз в нього серйозний ризик взагалі загубити свою кар’єру.

А грав би Михайло поступово, як Мохамед Салах, наприклад, який походив по орендах, а потім перейшов у Ліверпуль і заграв (повернувся в АПЛ, — ред).

– Що скажете на рахунок підозр в нечесних іграх харківського Металіста?

– В моїй тренерській кар’єрі теж були футболісти, які займалися темними справами. Грали на тоталізаторі. Я знаю. Впевнений. Однак довести це, дуже складно.

На чому грунтуються здогадки, щодо можливої нечесної гри Металіста. По-перше, на чутках, що гравцям команди не платять. А в нашому футболі, тим кому не платять, відразу ж знайдуться ті, хто захочуть їм «допомогти». В командах, де я працював і де були затримки по зарплаті по два-три місяці, були такі прецеденти.

По-друге, сумніватися в чесній грі Металіста доводиться через те, що немає прозорості у фінансуванні клубу. Ярославський відкрито не говорить, що він фінансує клуб. Він взагалі незрозуміло де знаходиться.

Прем’єр-ліга також не контролює ситуацію, УАФ не контролює, а ще незрозумілі, аномальні ставки на ігри Металіста. Я вам так скажу — в Європі при таких розкладах вже були б прийняті рішення.

Вважаю так: є бодай підозра на договірний матч? Будьте ласка – пограйте сезон в Першій чи Другій лізі. Але в нашому футболі, як кажуть в Верховній раді – немає політичної волі. Тобто, ніхто нічого не хоче вирішувати.

Насамперед винна УАФ. Вони допустили таку ситуацію. Починаючи від непрозорого фінансування клубу, закінчуючи тим, що атестацію клубів ніхто належним чином не контролює.

– Які перспективи в УПЛ на наступний сезон в її новачків Оболоні та Полісся?

– Обидва клуба для мене не чужі. В Оболоні я працював свого часу. Та й їх тренер Валера Іващенко — мій вихованець. А Полісся – клуб з моєї малої батьківщини.

Народився я в Житомирській області. В дитинстві я мріяв грати в житомирському Спартаці.

Щодо перспектив, то Полісся, а я спостерігав за командою, то вона цілком відповідає рівню міцного середняка Прем’єр-ліги. І за складом, і за бюджетом.

Тай й президент у Полісся Геннадій Буткевич дуже серйозний чоловік. Він сам займався футболом, наскільки мені відомо.

Поліссю потрібно зміцнити кілька позицій, точково, особливо варто звернути увагу на захист, придбати потрібних гравців і виліт з Прем’єр-ліги їм точно не загрожуватиме. Більш того, можуть зачепитися навіть і за єврокубкову зону.

В Оболоні ситуація складніша. В цьому сезоні вони не завжди демонстрували якісну гру, часто брали необхідні очки за рахунок зіграності. Однак, індивідуальні якості багатьох гравців кульгають, треба якісніших гравців мати в обоймі, щоб достойно грати в Прем’єр-лізі.

Команда з характером, цього не відняти. В матчах з сильними суперниками Оболонь грала навіть цікавіше, ніж зі слабшими. Однак, щоб затриматися в еліті українського футболу тренер Оболоні має зміцнювати склад. Потрібно купувати чи брати в оренду гравців 5-6 високого рівня. З нинішнім складом Оболонь ризикує зайти в УПЛ і одразу вийти. Одним словом до початку чемпіонату в Прем’єр-лізі «пивоварам» потрібно дуже добре попрацювати на трансферному ринку.

Віктор Глухенький для sportnews.com.ua

Фото - ФК "Таврiя"