26 марта 2020 20:27
Сергей КРАВЧЕНКО: "В Италии нельзя вообще выходить. Там все более жестко, чем у нас"

Незважаючи на карантин, життя команди не зупиняється. Режим роботи змінився на дистанційний – гравці працюють самостійно. Про те, як проходить час на карантині, ми попросили розповісти капітана «Дніпра-1» Сергія Кравченка.


— Сергію, як проводиш карантин та почуваєшся під час вимушеної паузи?


— Морально це важко. Дуже добре, що поруч родина, але не вистачає звичного ритму, футболу. Ми не тренуємося близько тижня, а таке відчуття, що минуло вже не менше, як місяць. Знаю, що у багатьох хлопців таке ж відчуття.


Час проводжу з родиною. Тренуюся індивідуально: роблю вправи, працюю на велосипеді, виходжу на пробіжки не у людних місцях.


— Діти, попри малий вік, вже відчули різницю із звичайним життям? Батько завжди поруч – напевно, радіють.


— Я і під час сезону намагаюсь якомога більше уваги приділяти родині – після тренувань одразу додому. Вони знають: коли я їду, значить, пішов на роботу. Зараз, звичайно, задоволені: ми постійно граємось, бавимося. Але ж краще якомога скоріше повернутися до звичного способу життя.


— Як справи у партнерів по команді? Спілкуєтесь дистанційно?


— Дехто залишися у Дніпрі, хтось поїхав додому. Усі працюють самостійно. Треба тримати себе у формі, та й усі свою роботу люблять. Займаються та сумують за роботою у команді, тренуваннями, матчами.


— Які карантинні заходи вживаються у твоїй родині?


— Постійно миємо руки. Дружина стежить за наявністю вітаміну С в нашому раціоні: цибуля, мед, імбир, куркума. Вживаємо традиційні застережні заходи під час вірусу. Намагаємось захистити і себе, і людей – не буваємо у місцях зі скупченням народу. Адже цей вірус дуже швидко розповсюджується. Покупки, пробіжка та гуляємо з дітьми на свіжому повітрі – це необхідно. Робимо це окремо від усіх.


— Усі стежать за новинами з Італії. В тебе там багато друзів та майже родичів. Що вони кажуть про цю ситуацію?


— Ми постійно контактуємо. Вони мешкають на півдні Італії, і у них спокійніше, ніж в іншій частині країни. Але все одно заходи ті ж самі: не можна взагалі виходити, лише за окремими винятками. Там все більш жорстко, ніж у нас.


Люди намагаються не панікувати, виглядають спокійними, але їм важко. Вже і вік похилий. Я бачу, що вони стурбовані, але намагаються цього не проявляти.

Сподіваюсь, що в нас не буде так, як в Італії, що вживаних заходів буде достатньо. Розумію, що в Італії та Іспанії багато туристів було; у нас ситуація з цим інша. Наскільки я зрозумів, в Італії запізно ввели обмеження, і вірус встиг розповсюдитися. Сподіваюсь, що ми це пройдемо і зробимо вірні висновки. Бачив відео, що вже й деякі тварини з’явилися там, де людське життя трохи завмерло. У Венеції, наприклад, і лебеді, і дельфіни вже є. Зупинилися якісь шкідливі для природи види діяльності, і планета одразу очищується. Але наш звичний спосіб життя змінився – напевно, такого й уявити ніхто не міг.


— Що порадиш вболівальникам?


— Дотримуватись усіх заходів, берегти себе та оточуючих. Можна навіть не знати, що ти хворий або вже перехворів. Але контакти можуть бути фатальними для інших. Тому залишайтеся вдома та бережіть себе. Досвід багатьох країн говорить про те, що треба дослухатися до порад спеціалістів.