9 серпня 2015 17:36

Вадим ЕВТУШЕНКО: "Всегда хочется иметь в команде забивного нападающего"

Старший тренер «Динамо-2» прокоментував домашній матч своєї команди проти МФК «Миколаїв», який завершився внічию (0:0).


- Сьогодні була доволі рівна гра. Я вважаю, що «Миколаїв» непогано готовий фізично, при тому, що команда збиралася поступово. Але видна рука досвідченого тренера, він підібрав хороших хлопців. Сьогодні вони гідно грали, намагалися пресингувати, руйнувати нашу конструктивну гру. Нам, звичайно, не все вдавалося в завершальній стадії, але, загалом, вважаю, що в таку спеку ми відпрацювали непогано. І фізично виглядали добре, хоч під кінець і втомилися. Ми створили кілька хороших моментів, які, на жаль, не реалізували.

Загалом я задоволений нашою грою, ставленням хлопців. Але, думаю, результат сьогоднішньої гри можна назвати справедливим.

- Сьогодні «Динамо-2» мало шанс уперше за вже кілька сезонів одноосібно очолити турнірну таблицю 1-ї ліги. Ви цьому надавали значення або на даний момент результат не настільки важливий?

- Ні, ми цьому не надаємо особливого значення, хоча прагнемо вигравати кожний матч та налаштовуємо хлопців на кожну гру. Як складеться, це вже інша справа. Звичайно ж, у гравців має бути почуття відповідальності за результат, у них має виховуватися інстинкт, дух переможців. Ми налаштовуємо хлопців на перемогу в кожному матчі.

- Чи вистачає вашій команді креативності в атаках та чи не потребує команда ще одного забивного форварда?

- Завжди хочеться мати в команді забивного нападника, хорошого пасувальника. Наприклад, наприкінці гри був епізод, коли, мабуть, утома вже не дозволила Ісраїлову вивести віч-на-віч Маїка. Хороший був момент, але він недбало віддав передачу. Момент було втрачено, хоча ситуація була гольовою, якби віддав точний пас – і Маїк вийшов би віч-на-віч. Напевно, позначилася втома.

У нас є й молоді креативні хлопці, які могли вийти впродовж гри. Але, на жаль, чотири заміни тепер за регламентом ми не можемо робити. Тому важко поступово підпускати молодь. Потрібно спочатку набрати достатню кількість балів, щоб уже не боятися ставити їх до стартового складу.

Але вони все одно навчаються. Вони бачать напруження, вони бачать атмосферу 1-ї ліги, відчувають, що тут нічого просто так не дається. Тут потрібно дуже серйозно працювати, в боротьбі вигризати м'ячі, й уже потім думати про створення.