15 листопада 2014 13:36

Никита ШЕВЧЕНКО: "Лично для меня - большая честь защищать цвета сборной"

Новоспечений гравець збірної України розповів про свій виклик, індивідуальну бесіду із Фоменком і десант «Зорі»

— Микито, ви дуже швидко прогресуєте, й за рік зробили колосальний крок уперед, перетворившись із резервіста «Зорі» на гравця національної збірної. Які емоції вас переповнюють од запрошення до стану «синьо-жовтих»?

— Щодо емоцій, вони тільки позитивні. Почуваюся на сьомому небі від щастя, але при цьому розумію, що це лише початок. Мені потрібно ще багато працювати, щоби й надалі отримувати запрошення від Михайла Івановича. До збірної викликають тільки найкращих, отож на досягнутому не зупинятимуся, і спробую своєю грою доводити спроможність грати в національній команді.

— Загалом, очікували, що до лав збірної запросять саме зараз?

— Одверто кажучи, не сподівався. Я ж тільки-но закінчив виступи за «молодіжку», та й у головній команді країни існує висока конкуренція. Певна річ, пробитися туди непросто, враховуючи наскільки досвідчені футболісти захищають останній рубіж. Але кажу, що для мене велика честь захищати кольори збірної, і цей виклик став великим подарунком.

— А Юрій Вернидуб чи хтось із його помічників, часом, не говорив із вами на предмет того, що тренерський штаб національної збірної стежить за вами, що ви входите до розширеного списку кандидатів? Чи, можливо, тренер «молодіжки» Сергій Ковалець звертав на це увагу?

— Та ні, жодних розмов із цього приводу не було. Ні з тренерами «Зорі», ні із Сергієм Івановичем ми не говорили. Можливо, тренери між собою спілкувалися, однак мені про це нічого не відомо.

— Ви людина в збірній нова, тож поділіться враженнями від колективу. Наскільки він товариський і яка в ньому взагалі панує атмосфера?

— Маю сказати, колектив тут хороший. Так, уже провів кілька тренувань, усе дуже подобається. Усі підтримують один одного, допомагають, підказують. Тут колектив, як єдине ціле, ніхто корони не носить, зірковою хворобою не хворіють.

— Те, що з луганської «Зорі» викликано п’ятьох гравців, вам це якось допомагає швидше адаптуватися?

— Так, звичайно. Узагалі дуже приємно, що наша команда має таке значне представництво.

— Наскільки відомо, у вівторок Михайло Фоменко проводив теоретичне заняття з гравцями. Що саме на ньому розбирали, власні помилки чи суперника?

— Проводили, так би мовити, роботу над помилками. Переглядали матч із македонцями, тренери вказували нам на помилки. Наразі працюємо в дворазовому режимі, комбінуючи теорію із фізичними вправами. Наприклад, у першій половині дня нам проводять теорію, а ввечері працюємо з м’ячем.

— Тренувальний процес у збірній вас чимось здивував? Можливо, для себе відкрили щось нове?

— Складно сказати, адже провів усього кілька тренувань. Поки що нічого нового не помітив. Подивимося, що буде далі, можливо, я й відкрию для себе якісь інноваційні вправи.

— Безпосередньо збірну Люксембурга ще не розбирали?

— Ні, ніякого розбору суперника ще не було. Гадаю, найближчим часом тренерський штаб познайомить нас із Люксембургом, укаже на слабкі та сильні сторони цієї команди. Наразі хлопці тільки втягуються в тренувальний процес, працюємо над власними помилками. Можу сказати, попри те, що ця команда перебуває на останній сходинці, простих трьох очок чекати не варто. Усі знають, що вони зіграли внічию з Білоруссю, та й у виїзному матчі проти Македонії до останнього претендували на залікові бали. Нам потрібно зіграти у свій футбол, не дати супернику проводити контратаки та нівелювати загрозу зі стандартних положень.

— У цьому зборі українці зіграють офіційний матч відбору до чемпіонату Європи проти вже вище оспіваного Люксембургу, а потім у товариській зустрічі в Києві поміряються силами з литовцями. Як гадаєте, чи маєте шанс дебютувати в збірній?

— Тяжко сказати напевне, адже в команді, крім мене, є ще два голкіпери — Андрій П’ятов і Денис Бойко. Хто гратиме у цих матчах, вирішуватимуть тільки тренери. Якщо вважатимуть за потрібне дати мені шанс зіграти, значить дебютую. Якщо ж ні, значить чекатиму свого шансу.

— Особисто з Михайлом Фоменком розмову мали?

— Так, ми з ним розмовляли. Він сказав, щоби не хвилювався, адже це лише футбол, почувався розкуто та впевнено. Завжди добре, що тренер приділяє увагу гравцям, може їх вислухати, дати якусь пораду, настанову.

— А колега по молодіжній збірній Іван Ордець, можливо, також давав вам якісь поради?

— Тут, окрім Вані, ще є й Пилип Будківський, відтак постійно спілкуємося.

Роман КИРІЄНКО