"Динамо" – "Днепр". Первое соперничество

Первые официальные матчи киевское «Динамо» и днепропетровский «Днепр» провели в сезоне 1972-го года. Первый матч чемпионата СССР – игра 3-го тура первенства, прошедшая в Киеве. Старт того чемпионата сложился неудачно для «Динамо» – команда довольно неожиданно уступила в первом туре в Ворошиловграде местной «Заре» (будущему чемпиону) со счетом 0:3. Днепропетровская команда стартовала успешно. Перед матчем в Киеве дебютант высшей лиги занимал почетное 4-е место, имея на своем счету победу над ЦСКА (2:1) и ничью с «Зенитом» (3:3) .

Тот матч «Динамо» и «Днепра» был знаменателен не только тем, что он был первым официальным между этими клубами… Это был матч открытия нового футбольного сезона в Киеве. Первый свой гол в чемпионатах СССР забил Олег Блохин (всего на счету динамовского бомбардира 13 мячей, забитых в ворота «Днепра» в официальных турнирах – 12 в чемпионате и один в Кубке СССР). На поле киевского стадиона «Днепр» вывел Валерий Лобановский. Да и посещаемость (70 тысяч зрителей!) вызывает большое уважение – даже с учетом старта сезона.

«Динамо» (Киев) – «Днепр» (Днепропетровск) – 2:1 (0:1)
15.04.1972. Киев. Центральный стадион. 24 градуса. Ясно. 70000 зрителей.
Судьи: В.Липатов, Ю.Черников, А.Табаков (все – Москва).
«Динамо»: Рудаков, Фоменко (Веремеев, 69), Соснихин (кап), Матвиенко, Решко, Трошкин, Мунтян, Пузач, Бышовец (Шевченко, 58), Колотов, Блохин. Тренер – Александр Севидов.
«Днепр»: Собецкий, Сергеев, Денеж, Богданов, Федоренко, Гринько (кап), Шнейдерман, Назаров, Лябик (Евсеенко, 69), Поркуян (Пилипчук, 79), Романюк. Тренер – Валерий Лобановский.
Голы: 0:1 Романюк (26), 1:1 Блохин (65), 2:1 Шевченко (70).
Дублеры – 1:1. Голы: Лозинский – Торопов.

Заспів сезону
Приємно побувати на стадіоні в день урочистого відкриття футбольного сезону. Парад молодих майстрів шкіряного м’яча і знайомих усім ветеранів, підняття прапора – про цю хвилюючу подію мріяли ще взимку.
А перший суддівський свисток, перший удар по м’ячу, перша атака на ворота! Хвилювань у десятків тисяч киян минулої суботи було вдосталь. Тим більше, що перша половина гри динамівців з командою «Дніпро» складалася не так, як бажалося господарям поля і трибунам.
Динамівці атакували, настійливо шукали шляхів до воріт гостей. Та пробитися до них було важко. Поки господарі поля розігрували м’яч, гості встигали відтягнути в оборону великі сили. Не забудьмо, що в лінії динамівської атаки вперше виступали разом Бишовець, Пузач і молодий Блохін. Їм потрібен був якийсь час, щоб налагодити ігрові зв'язки, зрозуміти один одного. А поки що кожен з них прагнув пробитися на ударну позицію, самостійно завершити атаку. Били з далеких дистанцій також півзахисники Колотов і Мунтян, але м'яч летів повз ворота.
Можна собі уявити, як хвилювався наставник «Дніпра» Валерій Васильович Лобановський. Ось тут, на цьому полі, він колись сам у складі київського «Динамо» рвався я атаку, подавав свої коронні кутові. А нині заслужений тренер УРСР вивів не поле своїх вихованців – дебютантів найвищої ліги і сказав їм: «Дерзайте! Перед вами грізний суперник, але забудьте про його титули. Сезон тільки почався, сьогодні, саме в цьому матчі, ви здатні зіграти не гірше за чемпіонів, які іде експериментують, пробують різні варіанти складу і тактики, шукають свою гру».
І дніпропетровці не виглядали в цьому матчі боязкими новачками. Оволодівши м’ячем, вони швидко проходили центр поля. Спереду, на вістрі атак, досить активно й рішучо діяли Поркуян і Романюк. У другому ешелоні їх наступ енергійно підтримували швидкі й технічні Лябик, Шнейдерман, Назаров, Федоренко. Коли наступальний запал динамівців трохи згас, футболісти «Дніпра» рвонулися вперед. Досі київські захисники легко ліквідували загрози своїм воротам. Мабуть, їм здалося, що й взагалі дебютанти неспроможні їх переграти. Інакше важко пояснити, чому так спокійно спостерігали динамівці, як Шнейдерман обігрує Фоменка, чому вони не підстрахували партнера, дозволили капітанові «Дніпра» подати м'яч на одинадцятиметрову відмітку, та й після цього стояли на місці, не перешкодили Романюку з близької дистанції «розстріляти» динамівські ворота. Ось так було відкрито рахунок у першому таймі.
По-справжньому бойовий, красивий футбол показали обидві команди а другому таймі. Особливо розігралися динамівці. Вони притискають суперників до воріт, подають кілька кутових підряд. Ось Колотов б'є головою, але воротар Собецький в акробатичному стрибку парирує м'яч, що летить у «дев'ятку». Киями розуміють: неквапливий академічний розиграш м'яча та навесні передачі успіху не принесуть – надто вже «перенаселений» штрафний майданчик. Несподівані рейди Колотова, ривки Блохіна, маневри Пузача, Мунтяна і Шевченка, який замінив Бишовця, – і монолітна оборона гостей дає тріщини. На 65-й хвилині Блохін зрівнює рахунок, а ще через п'ять хвилин Шевченко забиває переможний гол – 2:1.

Гостей найбільше хвилював стан власної оборони. Сезон ледве почався, як серйозних травм зазнали Іванов, Найда і Артюх. І тренерам довелося перекроїти лінію захисту. Що ж, загалом вона з своїми обов’язками впоралася, пропустивши від безперервно атакуючих чемпіонів лише два м’ячі.
У цілому матч вийшов цікавим. Здається, ще ніколи в середині квітня ми не бачили футболістів у такій формі, моментами можна було подумати, що надворі принаймні червень – місяць, коли в минулому наші команди починали показувати зрілу гру. Як і чекалося, першими рішучі дії відкрили чемпіони, що створили кілька серйозних загроз воротами гостей, які добре захищав Собецький.
Та дніпропетровці, очевидно, готувалися до такого розвитку подій і поставили в районі свого штрафного майданчика досить міцний заслін. Подбали вони й про те, щоб не дати «розгулятися» динамівському півзахисту. Останній захід виправдав себе. По суті лише Колотов створював якісь небезпечні моменти. Трошкін тільки по перерві кинувся допомагати форвардам, а Мунтян, якого пильнував Шнейдерман, не показав властивої йому гри. До речі, Мунтян виявився єдиним динамівцем, що дістав за матч «трійку». Інші одержали на бал вище, а Решко навіть «п’ять».
На планомірній штурм господарів «Дніпро» відповідав контратаками. І після однієї з них відкрив рахунок. Лябик кинув у прорив по лівому флангу Шнейдермана, який спрямував м’яч у штрафний майданчик киян. Назаров дотепно пропустив передачу, і м’яч потрапив до Романюка, якого київські захисники залишили «гуляти на волі» просто перед воротами. Романюк «щічкою» невідпорно пробив. Ще за 2 хвилини він же влучив у перекладину.
Не варто, мабуть, розповідати про велику кількість небезпечних ситуацій, що раз у раз виникали біля воріт «Дніпра». Його оборона не мала перепочинку. Успіх прийшов до киян тільки по перерві. Спочатку голом закінчився сольний вихід Собецьким (захисники вважали, що динамовець в офсайді і на невловиму мить зупинилися), а потім Шевченко після розиграшу штрафного удару проштовхнув м’яч у сітку в сум’ятті біля воріт. Слід зазначити, що вдалим діям киян сприяв темп, який вони піднесли до межі…
Дніпропетровці за гру з чемпіонами заслуговують теплих слів. Уперше виступаючи в Києві, вони показали себе гідними суперниками. Найбільше серед гостей сподобалися Собецький, Шнейдерман, Лябик і Романюк. Втім, познайомимо вас з оцінками гостей: «трійки» у Сергєєва з Денежем, «четвірки» – в інших. А перед матчем відбулося відкриття сезону. В ньому взяли участь не тільки футболісти київських команд та клуби вищої ліги, про гру яких була наша розповідь, а й ветерани українського футбола. Командував парадом один з них – заслужений майстер спорту Микола Махиня.

Десятки тисяч прихильників футбола заповнили трибуни Київського центрального стадіону під час зустрічі динамівців столиці України з дебютантом вищої ліги – дніпропетровською командою «Дніпро». В урочистій обстановці проходило відкриття футбольного сезону в Києві. Повз трибуни пройшли спортсмени добровільних спортивних товариств республіки, ветерани українського футбола. До учасників параду звернувся з промовою голова міського комітету по фізичній культурі і спорту Б.Баула. Під звуки державного гімну СРСР капітани команд Вадим Соснихін і Анатолій Гринько підняли прапор відкриття футбольного сезону.
Перед початком матчу наш, кореспондент зустрівся з наставником «Дніпра» заслуженим тренером України Валерієм Лобановським. Ось що він сказав: «Дуже хотілося б перемогти в цьому, матчі. Адже наша команда непогано почала свій дебют у вищій лізі. Від вдалого старту залежить багато. Три важкі сезони ми боролися за перехід до вищої ліги. Невдача у фінальній пульці переможців зон другої групі класу «А» 1969 року, потім у наступному сезоні лише гірша різниця м’ячів, ніж в алма-атинського «Кайрата», не дозволили нашій команді здійснити свою мету. І ось із третьої спроби нарешті «Дніпро» – серед найсильніших команд вітчизняного футбола. Добре знаючи, як можуть атакувати динамівці, розуміємо, що сьогоднішній матч буде важким. Не жаль, не зможуть виступити у «Дніпра» травмовані гравці лінії захисту Вадим Іванов і Петро Найда. Отже, ще раз повторюю, хотілося б перемогти, але якщо й програємо матч чемпіону, то це буде в рівній боротьбі».
Колишній гравець київського «Динамо» Валерій Лобановський не помилився. Матч і справді був бойовим. Як і слід було чекати, чемпіон першим пішов в атаку. Рейд Фоменка закінчується кутовим. Активно діє правий захисний київського «Динамо» Михайло Фоменко. Його рейди по флангу через усе поле не раз ставили захист «Дніпра» в скрутне становище. Згодом гра вирівнюється, «Дніпро» все частіше контратакує. Трійка нападаючих гостей – Романюк, Шнейдерман і Поркуян багато клопоту завдає захисту киян. Іде 26-а хвилина гри. Дніпропетровці атакують лівим флангом, куди змістився Шнейдерман. Обігравши Фоменка, Шнейдерман прострелив уздовж воріт. М’яч отримує Романюк і гарматним ударом з лінії штрафного майданчика під перекладину забиває гол. Не минуло й хвилини, як той же Романюк міг би подвоїти рахунок, та після його, удару м’яч ковзнув по перекладині.
Не зовсім чітко в цей час діяв захист «Динамо» на чолі з Рудаковим. Щодо останнього, то він дуже пасивно реагував на удари гостей. І тому м’яч, пробитий Романюком, мало не опинився у воротах. Ініціатива в першому таймі була на боці «Дніпра». Гості більш атакували, грали різноманітно, підключаючи до атак гравців середньої лінії Лябика і Гринька. Щось не ладналося в лінії нападу киян. Лише Пузач і Блохін робили спробу пробитися до воріт індивідуально. Декілька разів це їм вдавалося, але в завершальній стадії їхнім ударам бракувало точності.
Другий тайм був за «Динамо». Після появи на полі Веремєєва й Шевченка атаки киян стали їда гострішими і, головне, – результативнішими. Лише відмінна гра воротаря «Дніпра» Собецького довго не дозволяла чемпіону зрівняти рахунок. Та ось помилився і Собецький. Він, не розрахувавши, покинув ворота, і Блохін на 65-й хвилині встановлює рівновагу. Після забитого гола кияни продовжують атакувати ворота гостей. Захист «Дніпра» все частіше помиляється. Чергова атака чемпіона – і на 70-й хвилині Віталій Шевченко, який провів на полі лише 12 хвилин, забиває другий гол.
Фінальний свисток московського арбітра В.Ліпатова сповіщає про перемогу київського «Динамо» над футболістами «Дніпра» з рахунком 2:1. Динамівці здобули свою другу перемогу в чемпіонаті і заробили перший бал за приз «За волю до перемоги». Щодо «Дніпра», то дебютант справив приємне враження своєю грою... Після цієї перемоги динамівці Києва перейшли на четверте місце у турнірній таблиці.