"Динамо" - "Металлист". Чемпионаты Украины

«Динамо» – «Металлист». Кубок Украины. +7=2-0. Мячи: 21-5.

Во всех розыгрышах далее по турнирной сетке проходило «Динамо». Остановимся подробнее на ответном матче розыгрыша 2001/2002 – его обслуживал одессит Виталий Годулян, который будет судить 4 марта встречу команд в текущем чемпионате Украины. Тогда, поздней осенью 2001-го, представлялось, что игра будет очень упорной – первый матч команд в Харькове завершился 1:1. К тому же погодные условия должны были наложить свой опечаток на ход поединка.

«Динамо» – «Металлист» – 5:0 (1:0)
26.11.2001. Киев. Стадион «Динамо». 2 градуса. Мокрый снег. 500 зрителей.
Судьи: В.Годулян, В.Звягинцев, О.Кислюк (все – Одесса).
«Динамо»: Рева, Хацкевич (Гавранчич, 67), Федоров, Ващук, Несмачный, Гиоане (Боднар, 77), Гусин, Пеев, Белькевич (Чернат, 77), Мелащенко, Шацких. Тренер – Валерий Лобановский.
«Металлист»: Горяинов, Иваненко, Пец, Харченко-Жуковский, Осадчий, Алундерис, О.Кучер, Мацигура, Назаров, Шопин (Погорелов, 52), Пушкуца (Паляница, 50). Тренер – Михаил Фоменко.
Голы: 1:0 Гусин (2), Шацких (66), 3:0 Шацких (71), 4:0 Гусин (83), 5:0 Чернат (87).

Поле столичного стадіону «Динамо» отримало не найвищу оцінку, але після харківського «Медео» суперники й не могли бажати кращого. Цей чинник остаточно розвіяв ілюзії гостей на сприятливий підсумок двобою: киянам куди легше було демонструвати осмислений, натхненний футбол.
Уже в дебюті стало зрозуміло, що жодні тактичні схеми чи визначення амплуа – даремна робота. Чітко можна було вказати лише місце на полі Горяїнова та Реви – всі інші синхронно перейшли до атаки та оборони відповідно. Підопічні Фоменка спочатку могли дозволити собі пропустити не більше одного м‘яча – так чи інакше, їм потрібно було засмучувати Реву. Та господарі настільки швидко повели в рахунку, настільки витончено розіграли комбінацію, котру влучним ударом завершив Гусин, що одразу відмели всі надії нечисленних слобожанських фанів бодай на локальну інтригу.
Белькевич був усюди, не заспокоївся асистуванням Гусину і спробував скористатись перевагами беззаперечного домінування «Динамо» – на восьмій хвилині м‘яч після удару Валентина поцілив у оборонця, а добивання Шацьких спочатку було лише пристрілкою. Ігровий кураж господарів з часом не вичерпувався, а навіть посилювався: гідної протидії не було, тому що гості не встигали ані блокувати територію для наступу на «володіння» Горяїнова, ані персонально впоратись з Белькевичем, Мелащенком, Шацьких.
Кияни не лише, як прийнято говорити в таких випадках, володіли територіальною перевагою, а в певні моменти навіть чітко окреслили і звузили до мінімуму діапазон дій «Металіста» – харків‘янам залишалося лише супроводжувати м‘яч очима, тиснутись до воріт. Та до перерви безсилість польових гравців гостей компенсувалася вправністю Горяїнова і ліберальністю киян.
Воротар відвів загрозу Белькевича, Гусин «підрізав» м‘яч у дальній кут і не розрахував на кілька сантиметрів; ефектний за виконанням хід Пеєва змарнував Шацьких, а досить правильна та вчасна оцінка ситуації Мелащенком, коли Олександр перекидав м‘яча через Горяїнова, теж виявилася безуспішною – неточно. Завершив першотаймову роботу «динамо-машини» Гіоане – румунові вистачило найменшого простору, щоб «прибрати» оборонців, та Горяїнов зміг парирувати «постріл» динамівського легіонера.
Од безнадійності Фоменко усвідомив недоцільність замін одразу після перерви. Погорєлов та Паляниця зачекали ще кілька хвилин, щоб лише збільшити кількість гравців, задіяних у матчі. Паляниця, як я розумію, мав хоч трохи сковувати дії оборонців суперника, та епіцентр подій міцно закріпився на половині поля гостей, про позиційні атаки харків‘ян не йшлося, а для контрвипадів Олександр не мав ані швидкості, ані дриблінгу.
Потішались виключно динамівські нападники. Мелащенко повторив свою спробу, «підсік» м‘яч над Горяїновим – перекладина, Шацьких зустрівся з м‘ячем у потрібному місці у потрібний час і «розстріляв» сітку воріт – дивно, що в такому матчі останній мізер сумнівів щодо переможця зник у середині другого тайму. Повністю ж рахунок відобразив хід подій у фінальному п‘ятнадцятихвилинному відрізку, коли Шацьких та Гусин забивали головою, неначе бундестім українцям, а Чернат з близької відстані без проблем переграв пригніченого Горяїнова. Загальна статистика зустрічей «Динамо» і «Металіста» – переконлива. Вона, мабуть, справді знає все.

Первая игра «Динамо» и «Металлиста» была, в известной мере, исторической. Это – первый матч команд в независимом чемпионате Украины.

«Динамо» – «Металлист» – 2:1 (2:0)
07.03.1992. Киев. Республиканский стадион. 1 градус. 1500 зрителей.
Судьи: Я.Грысьо, М.Сидор (оба – Львов), П.Кобичек (Черновцы).
«Динамо»: Мартинкенас, Лужный, Волотек (Ю.Мороз, 73), Бессмертный, Шматоваленко, Грицына, Анненков, Заец, Саленко, Сукиасян, Квиткаускас (Шаран, 70). Тренер – Анатолий Пузач.
«Металлист»: Помазун, Касторный, Ланцфер, Панчишин, Пец, Назаров, Хомуха (Ниченко, 77), Кандауров, Аджоев, Призетко, В.Колесник. Тренер – Леонид Ткаченко.
Голы: 1:0 Грицына (3), 2:0 Сукиасян (24), 2:1 Призетко (55).

Нелегко дались динамовцам два очка в стартовом матче чемпионата Украины. И это притом, что команду гостей покинули не менее десятка игроков из прошлогоднего состава. Правда, и у хозяев по разным причинам не вышли на игру Цвейба, Яковенко, Кутепов, Беца, Алексаненков, В.Мороз.
Начало сложилось для «Динамо» благоприятно: уже на 3-й минуте Лужный прошёл по своему правому флангу, направил мяч вдоль ворот «Металлиста», и подоспевший Грицына с близкого расстояния головой довершил дело. Но такое начало не обескуражило «Металлист», более того, даже второй мяч, пропущенный харьковчанами в середине первого тайма (удачно завершил очередную атаку «Динамо» дебютант команды Сукиасян), не остудил боевого духа гостей. И после перерыва их настойчивость была вознаграждена ответным голом.

В целом перевес динамовцев впечатляющий. Они одержали над «Металлистом» 4 победы с крупным счетом. При этом динамовцы побеждали и на выезде, и, выступаю резервным составом, и тогда, когда матчи не имели турнирного значения (в конце прошлого – начале этого века «Динамо» решало свои турнирные задачи зачастую задолго до финиша чемпионата Украины). Матч, состоявшийся в конце сезона 1999/2000 был типичным для того времени. Это был юбилейный 600-й матч «Динамо» в чемпионатах Украины.

«Металлист» – «Динамо» – 0:5 (0:3)
16.06.2000. Харьков. Стадион «Металлист». 25 градусов. 26000 зрителей.
Судьи: В.Онуфер (Ужгород), А.Кравченко (Макеевка), А.Журба (Донецк).
«Металлист»: Горяинов, Иваненко, Пец, Костюков, Лоц (Плахотин, 80), Тофан (О.Шевченко, 63), О.Кучер, Кирлик, Харченко-Жуковский, Гольдин, Школьников. Тренер – Михаил Фоменко.
«Динамо»: Кернозенко, Хацкевич (Кардаш, 46), Головко, Ващук, Дмитрулин, Белькевич (Яшкин, 70), Гусин, Шацких, Михайленко, Несмачный, Деметрадзе. Тренер – Валерий Лобановский.
Голы: 0:1 Михайленко (13), 0:2 Шацких (17), 0:3 Шацких (31), 0:4 Деметрадзе (50), 0:5 Кардаш (83).
Предупреждения: Лоц (60), Гольдин (83) – Хацкевич (44)

Приезд в Харьков чемпиона вызвал повышенный интерес. Пять дней у касс стояли очереди. Посмотреть игру одного из лучших клубов Европы приехала и группа болельщиков России – соседнего Белгорода. Киевляне не разочаровали, начав разгром хозяев уже на 13-й минуте – Михайленко поразил цель из-за пределов штрафной. А затем наступила 15-минутка Шацких. Сначала узбекский легионер забил со штрафного, после чего замкнул прострел Несмачного. Дубль вывел преемника Шевченко и Реброва в лидеры гонки бомбардиров. Довершили дело Деметрадзе и вышедший на замену Кардаш.
Харьковчане шансы огорчить Кернозенко имели, но голевые моменты подопечные Михаила Фоменко транжирили с обескураживающей беспечностью. Только Харченко четырежды промахивался из выгоднейших позиций. Итог закономерен – второй после возвращения в высшую лигу домашний конфуз во встрече с «Динамо». На старте предыдущего чемпионата «Металлист» проиграл киевлянам в Харькове не менее унизительно – 1:6..

В последнее время ситуация изменилась – класс команд выровнялся. Последние 3 матча в чемпионатах Украины принесли явный перевес харьковской команде: на ее счету 2 победы и ничья. Притом в последнем матче сезона 2007/2008 динамовцы ушли от поражения (благодаря голу Дениса Олейника – ныне игрока «Металлиста») в самом конце встречи. И заметим, что матч с «Металлистом» 03.11.2007 (поражение – 0:1) стал последним на посту главного тренера для Йожефа Сабо. На следующий матч киевлян вывел Олег Лужный.