"Динамо" - "Металлист". Эпоха союзных чемпионатов

Мы ранее помещали материал о первых официальных матчах киевского «Динамо» и харьковского «Металлиста». Всего же во время союзных чемпионатов команды провели 23 официальных матча (20 в чемпионатах СССР, 3 – на Кубок СССР).

«Динамо» – «Металлист». Кубок СССР. +3=0-0. Мячи: 7-0.

В эпоху первых союзных чемпионатов киевляне соперничали с харьковскими командами: «Сельмаш», «Динамо» (Именно со своими одноклубниками киевляне провели товарищеский в Киеве в сентябре 1928-го. Вероятно, это первая игра киевлян против харьковской команды. Та игра завершилась победой динамовцев Харькова – 3:1.), «Спартак», «Серп и Молот», в 60-е годы с «Авангардом». Именно в матче с харьковчанами динамовцы оформили официально свое первое чемпионство в 1961-м году.

«Динамо» – «Авангард» – 0:0
17.10.1961. Киев. Республиканский стадион им.Н.С.Хрущева. 12 градусов. Ясно. 70000 зрителей.
Судьи: Р.Газда (Львов), М.Пинский (Харьков), Н.Балакин (Киев).
«Динамо»: Макаров, Н.Кольцов, Щегольков, Сучков, Сабо, Турянчик, Базилевич, Серебряников, Каневский, Трояновский, Лобановский. Тренер – Вячеслав Соловьев.
«Авангард»: Уграицкий (Власенко, 65), Соколов, Марьенко, Тодоров, Масленников, Ожередов, Нестеров, Костюк, Панфилов, Королев, Крощенко (Хачатуров, 75). Тренер – Александр Пономарев.

Матч розпочався масовими атаками господарів поля, але, досить успішно розвиваючи наступ в центральній частині поля, вони ніяк не можуть пробитись крізь захисні порядки суперників. Харків`яни щільно і дуже ретельно опікають усіх форвардів і півзахисників «Динамо», дружно – сімома чи навіть вісьмома гравцями – відтягуючись в оборону. Кияни пробують подолати цей бетон ударами по воротах здалека, але м`яч або перехоплюють рослі захисники «Авангарду», або він потрапляє в руки досвідченого воротаря Уграїцького. В той же час гості не залишають невикористаною жодної можливості для атаки.
9-а хвилина. Центральний захисник киян Щегольков, приймаючи м`яч, посковзнувся, і харків`янин Крощенко (№11) виходить один на один з Макаровим. Гол здається неминучим, але в останню мить Турянчик (№ 6) встигає підкатом вибити м`яч на кутовий. Небезпека минула, але через хвилину харків`яни знову подають корнер. М`яч потрапляє до захисників «Динамо», і вони вибивають його з воротарського майданчика, але прямо в ноги Корольову (№10). Сильний удар низом, і Макаров, лежачи, встигає взяти м`яч.
Тут же атака киян. Сильний удар парирує за лицьову лінію Уграїцький. Біля воріт «Авангарду» подаються два корнери підряд, але безрезультатно.
Перші 15 хвилин у киян була деяка територіальна перевага, але, відчувши, що харків`яни настроєні по-бойовому, вони починають обачливіше грати в обороні, і це дозволяє їх противникам вирівняти гру. Тривають обопільні атаки. 17-а хвилина. Красиву комбінацію розігрує «тандем» Лобановський – Трояновський, але точну подачу під завершальний удар ніхто з киян не встигає використати. 28-а хвилина. Прохід Лобановського по краю, передача вздовж воріт. Уграїцький не дотягується до м`яча, але динамівці не «замкнули кут», і бити по воротах нікому.
30-а хвилина. По краю проривається Крощенко і віддає м`яч під удар Нестерову, але той б`є вище воріт. 31-а хвилина. Сольний прорив Базилевича, удар – і м`яч проходить над штангою…
Другий тайм пройшов так само по-бойовому. Кияни уперто атакували, не залишались в боргу і гості, але рахунок так і залишився нульовим. Правда, в останні чверть години господарі поля добились певної територіальної і ігрової переваги, проте їх наступальний запал так і не зміг подолати залізну витримку харків`ян в обороні.
Очко, яке команда «Динамо» завоювала в цьому матчі, виявилось золотим. В небо злетіли різнокольорові ракети, а десятки тисяч глядачів, вітаючи нових чемпіонів, запалили імпровізовані факели з скручених газет. Це було справді феєричне видовище, яке увінчало золотий фініш динамівців.

Впервые «Динамо» и «Металлист» встретились на поле в сезоне-82. Первый матч сложился очень тяжело для динамовцев, только под занавес матча им удалось сломить сопротивление дебютанта высшей лиги. Игра была омрачена травмой, которую в конце первого тайма получил Леонид Буряк. Именно она помещала полузащитнику выступить на чемпионате мира в Испании.

«Динамо» – «Металлист» – 2:1 (0:0)
16.05.1982. Киев. Республиканский стадион. 13 градусов. Переменная облачность. 28000 зрителей.
Судьи: И.Тимошенко, Б.Михайлюков, В.Искра (все – Ростов-на-Дону)
«Динамо»: Михайлов, Сорокалет, Балтача, Журавлев, Демьяненко, Лозинский, Буряк (Веремеев, 35), Баль, Думанский, Евтушенко, Блохин (Хлус, 68). Тренер – Валерий Лобановский.
«Металлист»: М, Кузнецов (Якубовский, 65), Поточняк, Косолапов, Камарзаев, Берников (Недяк, 83), Каплун, Сусло, Линке, Бачиашвили, Крамаренко. Тренер – Евгений Лемешко.
Голы: 0:1 Бачиашвили (53), 1:1 Демьяненко (79), 2:1 Баль (83).

На 7 хвилині кияни провели багатоходову комбінацію за участю чотирьох футболістів, але Житник вчасно зреагував на удар Баля. За хвилину вже харків'яни, виконуючи штрафний, могли відкрити рахунок: м'яч після удару Камарзаєва, зачепивши когось із захисників, змінив напрям польоту і лише чудом не потрапив у протилежний від Михайлова кут воріт...
Такий початок, коли небезпечні моменти виникали в обох штрафних майданчиках, а гості не бажали поступатися грізному суперникові ініціативою, здивував. Хоч яким би було нинішнє турнірне становище «Металіста», всі пам'ятали, що востаннє харків'яни виступали в Києві на найвищому рівні 19 років тому. Але слід пригадати й те, що гості за останні два сезони, проведені в першій лізі, звикли до перемог, а, скажімо, в матчах (уже нинішнього року серед найсильніших) з тбілісцями і єреванцями підтвердили, що не збираються втрачати переможний настрій.
Грім над динамівськими воротами вдарив, коли, здавалося, кияни вже повели планомірний наступ на позиції гостей. Берников заплутав оборону господарів на правому фланзі і віддав м'яч уперед Каплунові. Останній прострелив уздовж воріт. На цю передачу відгукнувся Лінке. Його удар Михайлов парирував, а Бачіашвілі довершив справу. Чіткий гол.
I гра у господарів не клеїлася, і час спливав. То що, поразка на своєму полі? Схоже, харків'яни в це повірили перші. Вони поступилися серединою поля, прагнучи зберегти рахунок. А кияни рішуче пішли вперед.
Часом, щоправда, вони надто захоплювалися атаками і проґавили кілька гострих контрвипадів. Але все для них закінчилося щасливо. Спочатку Дем'яненко з близької відстані влучив у ціль, коли протягом кількох секунд господарі бомбардували ворота Житника, а потім Баль скористався з чудової передачі Веремєєва від кутового прапорця. Динамівці перемогли, але на тривалий час втратили Буряка: в нього складний перелом стопи...

Напомним, что на финише чемпионата киевляне отстали от чемпионов – минских одноклубников – на одно очко. Возможно, оно было потеряно как раз в Харькове.

«Металлист» – «Динамо» – 0:0
19.09.1982. Харьков. Стадион «Металлист». 18 градусов. Ясно. 36000 зрителей.
Судьи: И.Тимошенко, Б.Михайлюков (оба – Ростов-на-Дону), В.Белоусов (Волжский).
«Металлист»: Гришко, Каплун, Поточняк, Косолапов, Камарзаев, Горбик, Ткаченко, Сусло (Сааков, 80), Линке, Берников (С.Кузнецов, 80), Крамаренко. Тренер – Евгений Лемешко.
«Динамо»: Чанов, Олиференко, Балтача, Сорокалет, Демьяненко, Лозинский, Буряк, Баль, Хлус, Думанский (Бойко, 78), Блохин. Тренер – Валерий Лобановский.

День у день чотири місяці тому «Металіст» у Києві в безкомпромісному поєдинку, ведучи в рахунку, поступився динамівцям – 1:2. Але за виявлений годі бійцівський характер, рішучі дії та націленість на атаку харків'яни заслужили хорошу пресу.
Та за цю гру відзначити «Металіст» нема за що. 36 тисяч глядачів, які чудового осіннього дня зібралися на стадіоні в надії побачити красивий і результативний футбол були розчаровані. За всі 90 хвилин суперники створили тільки три гострих моменти. У першому таймі Блохін, перебуваючи на хорошій позиції в штрафному майданчику господарів, пробив значно вище перекладини, а Хлус з двох метрів влучив м'ячем у Гришка, який лежав на землі.
Харків'яни дістали нагоду повести в рахунку, коли на початку другого тайму динамівці, роблячи штучний офсайд, прорахувалися. Відразу три гравці «Металіста» опинилися з м'ячем проти Чанова. Сусло обвів голкіпера і пробив по воротах. Але на шляху м'яча опинився Олефіренко, і все закінчилося кутовим.
Решту часу, на жаль, команди не виявляли особливої активності. Якщо динамівців Києва ще можна зрозуміти (вони в стислі строки повинні зіграти три матчі в чемпіонаті країни і зберегти сили для повторної зустрічі з «Грассхопперсом»), то пасивність «Металіста» виправдати важко.

Вообще же преимущество «Динамо» над «Металлистом» в играх чемпионата СССР заметное, но не подавляющее. Выделим несколько игр, которые чем-то выделялись на общем фоне.

В сезоне-85 именно в Харькове Олег Блохин забил свой юбилейный 200-й гол в чемпионатах СССР.

«Металлист» – «Динамо» – 2:2 (2:0)
21.08.1985. Харьков. Стадион «Металлист». 18 градусов. Пасмурно, временами дождь. 32000 зрителей.
Судьи: В.Чехоев (Орджоникидзе), Р.Ходеев (Воронеж), Е.Сережкин (Могилев).
«Металлист»: Петухов, Мотуз, C.Кузнецов, Панчишин, Махиня, Лозинский, Соколовский (Якубовский, 58), Иванов (Назаренко, 46), Талько, Тарасов. Тренер – Евгений Лемешко.
«Динамо»: Михайлов (Чанов, 46), Бессонов, Каратаев (Гущин, 54), Евсеев, Демьяненко, Рац, Яремчук, Баль, Михайличенко, Паламар, Блохин. Тренер – Валерий Лобановский.
Голы: 1:0 Лозинский (6), 2:0 Бондарь (30), 2:1 Блохин (62, с пенальти), 2:2 Блохин (64)

Востаннє гра першості проходила в Харкові 8 липня. Зрозуміло, що після такої недоречної для літа перерви місцеві шанувальники футболу заповнили вщент трибуни стадіону. Тим більше, що в гості до «Металіста» приїхала така знаменита команда, яка до своїх численних успіхів додала останніми днями перемогу в міжнародному турнірі в Іспанії. Безумовно, прихильники обох команд (а в Харкові чимало вболівальників київського «Динамо»), йдучи на гру, не мали нічого проти, щоб Блохін забив свій 200-й м'яч у чемпіонатах країни...
Так воно і сталося, причому за обставин, які було важно передбачити. По-перше, як видно з надрукованих вище складів, команди вийшли на поле без багатьох провідних гравців. Перелік причин, через які суперники не змогли виставити бойові склади, зайняв би чимало місця. Тут і травми, і хвороби, і зайнятість у юніорській збірній СРСР, що готується до чемпіонату світу. Хіба що варто відзначити, що в цій грі дебютували у вищій лізі на боці київського «Динамо» ливій захисник Паламар, а в лавах «Металіста» вдруге після річної перерви – воротар Пєтухов з «Маяка» та півзахисник Назаренко. Лише другий матч у вищій лізі проводив вихованець «Металіста» Бондар, який минулого сезону також грав у харківській команді другої ліги «Маяк». По-друге, певною мірою експериментальний склад господарів досить швидко пристосувався до мокрого поля (дебют гри проходив під дощем), а такий саме вимушено експериментальний склад київського «Динамо» ніяк не міг «зачепитися» за м'яч.
Можливо, до цього спричинилися не стільки несприятливі погодні умови, скільки зміни виконавців на деяких тактичних позиціях. Так, Дем'яненко поступився місцем на лівому фланзі оборони Паламару і грав на позиції опорного хавбека, Рац – місцем лівого півзахисника Каратаєву й висунувся на позицію «під нападаючими», Михайличенко грав «чистого» форварда. В такому сполученні кияни насилу знаходили один одного для тактично гострих передач м'яча, особливо при виході з оборони.
Отже, харків'яни міцно захопили ігрову ініціативу й швидко втілили її в голи, скориставшись нечіткими діями динамівських захисників та технічними помилками воротаря Михайлова. Ось за таких обставин, коли в багатьох партнерів явно не виходила гра і коли його команда програвала в гостях 0:2, Блохін і забив свої 199-й та 200-й голи в першостях СРСР. Спочатку він не без витонченості реалізував пенальті, призначений за порушення правил проти нього, а через дві хвилини підтримав прорив Раца й, точно обравши зручну позицію, добив у сітку м'яч, що відскочив від Пєтухова.

Победа над «Металлистом» в сентябре 90-го открыла динамовцам пусть к своим последним золотым медалям чемпионата СССР.

«Динамо» – «Металлист» – 2:0 (1:0)
15.09.1990. Киев. Республиканский стадион. 14 градусов. Перед игрой дождь. 9500 зрителей.
Судьи: В.Овчинников, В.Быковский, В.Клементьев (все – Москва)
«Динамо»: Чанов, Шматоваленко, Цвейба, Алексаненков, Демьяненко, Рац, Анненков, Литовченко, Саленко, Яремчук (Ковалец, 70), Юран. Тренер – Анатолий Пузач.
«Металлист»: Дудка, Колоколов, Щербак, Сусло, Панчишин, Деревинский (Хомуха, 46), Яловский, Ралюченко, Есипов, Призетко (Ниченко, 72), Медвидь. Тренер – Леонид Ткаченко.
Голы: 1:0 Литовченко (27), 2:0 Литовченко (49).
Нереализованный пенальти: Литовченко (85, вратарь)
Предупреждения: Алексаненков – Щербак, Панчишин.

…«золотошукачі» з Києва, як ви вже зрозуміли, що мова ведеться про місцевих динамівців, зробили вагомий крок до тринадцятого в своїй біографії комплекту, чемпіонських нагород. Безперечно, харківський «Металіст» сьогодні не найгрізніший суперник. Але відомо, що він завжди діє проти іменитих земляків безкомпромісно. Так було і цього разу. А воротар гостей Валерій Дудка навіть парирував на 85-й хвилині пенальті, який досить невпевнено пробив Геннадій Литовченко. Втім, пробачимо знаному київському бомбардирові, який перед цим у першому і другому таймах забив по м'ячу «Металістові». Їх і вистачило для перемоги і дуже переконливої.
Після повернення з Італії, розмовляючи з українськими журналістами, Валерій Лобановський сказав, що мріє про новий ігровий ансамбль. На його створення, зрозуміло, піде не один день. Висловив тоді й побоювання, що болільники будуть незадоволені грою команди, буде маса гнівних критичних листів вже найближчим часом. «Але що вдієш: вже настав час вводити свіжу кров в організм колективу, – сказав тоді В.Лобановський. – І треба набратися терпіння».
Чемпіонат наближається до фінішу, а київське «Динамо» з кожною грою посилює гру. Отже, побоювання, на щастя, виявилися марними. Найбільше ж приємне те, що останнім часом Лобановському таки вдалося успішно ввести в основний склад цілу групу новобранців. Заіскрився талант Сергія Юрана, технічний і приємний для ока футбол демонструє його тезка Ковалець. Досить упевнено почувається Андрій Аненков. А в матчі з харків'янами в київській футбольній трупі з'явився зовсім новий виконавець – центральний захисник, кремезний блондин Андрій Алексаненков. І зіграв дебютант досить пристойно. Слава Богу, зміна, покоління в динамівській команді столиці України проходить абсолютно безболісно.