Мудрик, Срна, Беседин и еще 14 допинг-скандалов украинского футбола

Гравець збірної України та лондонського «Челсі» Михайло Мудрик опинився під загрозою дискваліфікації через позитивний допінг-тест на мілдронат (мельдоній).

Що відомо про допінг-тест Мудрика: є заява Михайла та «Челсі», препарат та можливі наслідки

Поки ця історія тільки набирає обертів, й наразі невідомо, чи загрожує Мудрику покарання взагалі, згадуємо інші допінг-скандали українського футболу.

Скандал навколо Нагорняка є першим подібним випадком в українському футболі. В 1997 році у допінг-пробі гравця збірної України знайшли заборонений препарат — бромантан. Федерація футболу України винесла йому покарання: дискваліфікація до 31 грудня 1999 року.

За офіційною версією, лікар «Дніпра» Леонід Левченко порадив Нагорняку прийняти ліки, які б позбавили його від запаморочення та підвищеної втоми.

Ключовий гравець львівських «Карпат» Ярослав Хома здав аналіз після матчу з «Динамо» в сезоні 2002/03, який показав, що в його крові забагато тестостерону. Перевищення норми було в пʼять з половиною разів.

Футболіста дискваліфікували на 7 місяців, а команді дістався штраф у 3 тисячі доларів.

Історії з допінгом у 2003 на цьому не завершились: у словенського півзахисника «Ворскли» Русміна Дедича тест показав позитивний результат. Його, мовляв, підвели харчові добавки, які він приймав у матчі з маріупольським «Іллічівцем».

В результаті 6 місяців без футболу та штраф у 3 тисячі доларів. Після цієї ситуації полтавський клуб розірвав контракт з хавбеком.

Наступним став захисник запорізького «Металурга» Дмитро Невмивака. Граючи за молодіжну збірну у 2006 році, він і не підозрював, що приймає ліки, в яких містяться заборонені препарати. Їх йому виписав лікар з поліклініки.

УЄФА відреагував моментально — гравця відсторонили від футболу на один рік.

Напевно найбільш кумедною в нашій підбірці буде історія Дениса Стояна, який грав за сімферопольську «Таврію». В сезоні 2007/08 у його допінг-пробі знайшли марихуану. Футболіст стверджував, що це йому підсипали в кальян.

Попри вмовляння, його дискваліфікували на 4 місяці.

Скандал навколо наступного героя мав підвищений розголос. Гравець «Металіста», який тоді називали «третьою силою» в українському футболі, Валентин Слюсар отримав позитивні результати після взятої допінг-проби. Ніби-то він приймав таблетки для схуднення за порадою дружини.

Хотів схуднути, а отримав 2-місячну дискваліфікацію.

Захиснику ужгородського «Закарпаття» Антону Шендріку пощастило більше. Після того, як в його крові знайшли заборонені речовини, він отримав всього лиш 1 місяць дискваліфікації. Повідомлялось, що його турбував звичайний нежить, і після візиту до лікаря він почав приймати спрей, який якраз й приніс йому проблеми.

Того ж року був зафіксований ще один допінг-скандал. В крові легіонера київського «Арсенала» грузина Лаші Джакобії знайшли метадон. За його версією, причина – підмішали в вино, яке він пив, щоб зняти стрес.

Результат допінг-проби привів до дискваліфікації на 6 місяців.

Прийнявши ліки проти застуди, півзахисник «Шахтаря» Олексій Гай навіть не підозрював, чим це може обернутись. В його крові знайшли заборонені речовини.

Покарання він так і не отримав, адже в ході розслідування було доведено його невинуватість. А от лікарю команди дісталось – йому заборонили знаходитись в технічній зоні на термін в 6 місяців.

Тодішньому воротарю «Шахтаря» Олександру Рибці пощастило значно менше. У 2011 році виявилось, що він сам приймав фуросемід для схуднення, не знаючи, що він включений до списку заборонених.

УЄФА відсторонив його на два роки. «Шахтар» з таким суворим рішення не погодився — клуб подав чимало апеляцій, проте користі вони не принесли.

Хавбек «Олімпіка» Валерій Лебідь приймав тенорік. Це препарат для нормалізації тиску, його йому порадила жінка. Через те, що він робив це регулярно, в його крові зафіксували сліди заборонених речовин.

Рішення — відсторонення від футболу на 4 місяці. Після завершення дискваліфікації футболіст так і не зміг повною мірою продовжити кар'єру.

Колишній гравець «Шахтаря» Фред теж попадався на допінгу. Сталось це під час виступів за збірну Бразилії на Кубку Америки. У пробі Фреда було виявлено гідрохлортіазид. Це сечогінний препарат, який зазвичай вживається під час лікування серцевої недостатності.

Розслідування тягнулось протягом двох років, й весь цей час бразилець не мав змоги грати футбол.

В сезоні 2016/17 зʼясувалось, що захисник «Олександрії» протягом тривало часу приймав заборонені препарати від гіпертонії. Що й призвело до дискваліфікації.

В ході обговорень та розслідувань антидопінговий комітет ФІФА виніс рішення: бан на півтора року.

У 2017 році Національний антидопінговий центр України повідомив, що в допінг-пробі хорватського захисника «Шахтаря» виявились нетипові показники компонентів ендогенного стероїдного профілю. Його проба містила заборонені екзогенні похідні дегідроепіандростерона.

Довгі розбирання тоді ні до чого не привели — на той час футболіст не отримав ніякого покарання, але заявив, що покидає команду. Проте через 5 місяців вердикт все ж був оголошений — відсторонення від футболу на пів року.

Артем в період виступів за «Чорноморець» отримав два роки дискваліфікації. Причиною цьому став позитивний допінг-тест. Одеський клуб щосили намагався приховати такий неприємний факт, але інформація все ж вилізла на поверхню.

Виявилось, що гравець приймав остарин, який заборонений WADA з січня 2018 року.

В грудні 2019 року в офіційній заяві «Динамо» повідомило про можливе порушення антидопінгових правил УЄФА нападником. В допінг-пробі Бєсєдіна виявили заборонений препарат фонтурацетам, який, як зʼясувалось, потрапив у його організм помилково.

В ході розслідування виявилось, що після матчу Ліги Європи 2019/20 проти «Мальме» тодішній лікар динамівців Леонід Миронов замість таблетки від головного болю випадково дав Артему заборонений препарат з особистої аптечки.

Проте покарання Артему уникнути не вдалось, хоч обставини помʼякшили його. Бєсєдіна дискваліфікували на 1 рік, а не на 4.