Представляем соперника: "Зальцбург" (Австрия)

Повна назва: FC Red Bull Salzburg

*Через спонсорські обмеження клуб відомий також як ФК «Зальцбург» і носить модифіковану емблему в змаганнях під егідою УЄФА

Дата заснування: 13 вересня 1933 року

Стадіон: «Ред Булл Арена» (31 895 місць, у змаганнях УЄФА має назву «Зальцбург»)

Президент: Харальд Люрцер

Головний тренер: Пепейн Лейндерс

Позиція в австрійській Бундеслізі 2023/2024: 2

Чемпіон Австрії (17): 1993/94, 1994/95, 1996/97, 2006/07, 2008/09, 2009/10, 2011/12, 2013/14, 2014/15, 2015/16, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2020/21, 2021/22, 2022/23

Віцечемпіон Австрії (8): 1970/71, 1991/92, 1992/93, 2005/06, 2007/08, 2010/11, 2012/13, 2023/24

Володар Кубка Австрії (9): 2011/12, 2013/14, 2014/15, 2015/16, 2016/17, 2018/19, 2019/20, 2020/21, 2021/22

Фіналіст Кубка Австрії (5): 1973/74, 1979/80, 1980/81, 1999/00, 2017/18

Володар Суперкубка Австрії (3): 1994, 1995, 1997

Фіналіст Кубка УЄФА (1): 1993/94

Клуб було засновано 13 вересня 1933 року під назвою «СВ Аустрія Зальцбург», після злиття двох міських клубів, «Герти» та «Рапіда».

У сезоні 1970/71 років Зальцбург вперше посів друге місце у вищому дивізіоні національного чемпіонату Австрії. Перша в історії єврокубкова кампанія клубу відбулася у сезоні 1971/72 в Кубку УЄФА, і тривала всього один раунд – «Аустрія Зальцбург» поступилася румунському клубу «УТ Арад». У 1974 році зальцбуржці вперше вийшли до фіналу Кубку Австрії, програвши там віденській «Аустрії».

Свій перший в історії титул переможця Бундесліги клуб здобув у 1994 році. У тому ж сезоні клуб вийшов до фіналу Кубка УЄФА, поступившись там міланському «Інтеру». Поки це найбільше єврокубкове досягнення клубу із Зальцбурга. Протягом трьох наступних сезонів клуб ще двічі ставав національним чемпіоном.

Ще починаючи з 70-х років клуб став отримувати спонсорські назви - «СВ Гернгросс Аустрія Зальцбург» (1973 – 1976), «СВ Шпаркассе Аустрія Зальцбург» (1976 – 1978), «СВ Казино Зальцбург» (1978 – 1997), «СВ Вюстенрот Зальцбург» (1997 – 2005).

6 квітня 2005 року клуб придбала всесвітньо відома компанія Red Bull, яка перейменувала його на «Ред Булл Зальцбург» і змінила його кольори з традиційних фіолетово-білих на червоно-білі. Статут клубу було змінено таким чином, щоб Red Bull GmbH мала виключне право призначати та відкликати членів правління клубу. Після поглинання засновник та керівник Red Bull GmbH Дітріх Матешиц змінив назву клубу, керівництво та персонал, а також заявив, що «це новий клуб без історії». На офіційному сайті клубу спочатку стверджувалося, що він був заснований у 2005 році, але Австрійська футбольна асоціація наказала видалити цю інформацію. Згодом на сайті клубу була відновлена історія клубу з 1933 року.

Останнім часом «РБ Зальцбург» домінує в австрійському футболі, являючись найуспішнішим австрійським клубом у 21-му сторіччі. «Ред Булл Зальцбург» виграв 14 чемпіонських титулів за 17 сезонів, у тому числі 10 титулів поспіль з 2014 по 2023 роки.

Перший успіх цієї новітньої переможної ери прийшов до «РБ Зальцбург» у сезоні 2006/07, коли очолювана Джованні Трапаттоні, якому допомагав Лотар Маттеус, команда здобула чемпіонство зі значним відривом, за п’ять турів до завершення сезону.

З того часу клуб став постійним учасником єврокубкових змагань, не пропускаючи жодного сезону. Найвищим досягненням «РБ Зальцбург» у Лізі чемпіонів поки є вихід до 1/8 фіналу в сезоні 2021/22 (поступився «Баварії»). У Лізі Європи клуб доходив до півфіналу в сезоні 2017/18 році (поступився «Марселю»). У минулому сезоні «РБ Зальцбург» завершив свій виступ у груповому етапі Ліги чемпіонів на 4-му місці у квартеті з міланським «Інтером», португальською «Бенфікою» та іспанським «Реалом Сосьєдад».

17 квітня 2024 року «РБ Зальцбург» останнім, 12-м із європейських клубів, кваліфікувався на клубний Чемпіонат світу – 2025 завдяки своєму 4-річному рейтингу. Клуб візьме участь у турнірі вперше у своїй історії.

Пепейн Лейндерс народився 24 січня 1983 року в нідерландському містечку Брьокгуйзен у провінції Лімбург. Свою тренерську кар’єру Пепейн розпочав у 19-річному віці – у 2002 році в ПСВ Ейндховен. Там він займався розвитком індивідуальних технічних якостей молодих гравців.

У 2008 році Лейндерс перейшов до «Порту», де також спершу працював у академії, згодом – з командою U19, дублюючим та основним складом «Порту». Як і в ПСВ, у «Порту» Лейндерс працював тренером з розвитку техніки, являючись асистентом відомих португальських тренерів Андре Віллаш-Боаша, Вітора Перейри, а також у тому числі добре відомих українським вболівальникам екстренерів «Шахтаря» Луіша Каштру та Паулу Фонсеки.

У 2014 році почався новий виток тренерської кар’єри Лейндерса – він перейшов до «Ліверпуля», де спершу попрацював у юнацькій команді, а також асистував головному тренеру «Ліверпуля» Брендану Роджерсу, а за рік, з приходом Юргена Клоппа, став одним із його асистентів у тренерському штабі основної команди.

2 січня 2018 року Лейндерс прийняв новий виклик, погодившись очолити нідерландський НЕК. Контракт із клубом з Неймегена тренер уклав на півтора року, однак вже у травні його було звільнено після того як НЕК не пробився до Ередивізії, поступившись у стикових матчах плей-оф.

У червні 2018 року Лейндерс повернувся до «Ліверпуля». Разом зі штабом Юргена Клоппа він виграв Лігу чемпіонів сезону 2018/2019, а наступного сезону – чемпіонський титул АПЛ.

У 2022 році Пепейн видав книгу «Інтенсивність: наша ідентичність», де розповів про сезон 2021/2022 для «Ліверпуля», за що згодом зазнав критики, обвинувачений у розкритті внутрішніх секретів після того як «Ліверпуль» зазнавав невдач у новому сезоні.

У січні 2024 року Пепейн оголосив, що залишить «Ліверпуль» разом із Юргеном Клоппом наприкінці сезону та продовжить свою самостійну тренерську кар’єру.

15 травня 2024 року Лейндерс очолив «РБ Зальцбург», уклавши з клубом контракт до червня 2027-го.

У 2021 році «РБ Зальцбург» мав трансферний баланс 218 мільйонів євро за останні 5 сезонів. Більше серед учасників Ліги чемпіонів мали лише «Аякс» (242 млн євро) та «Бенфіка» (335 млн євро). Клуб мав позитивний трансферний баланс кожен рік.

У попередні роки, з 2013 по 2019, клуб заробив близько 300 мільйонів євро на трансферах гравців, серед яких Ксавер Шлагер, Ханнес Вольф, Ерлінг Голанд та інші.

«РБ Зальцбург» вміло розвиває молодих талантів, на гравців клубу завжди є попит від топових європейських клубів. Клуб має тісні зв’язки з «РБ Лейпциг», який теж належить Red Bull, тож багато гравців протягом останнього десятиріччя перебиралися саме до цього клубу з німецької Бундесліги.

Цього міжсезоння «РБ Зальцбург» теж продав декількох своїх гравців, зокрема Страхіню Павловича до «Мілана» (18 млн євро), Луку Сучіча до «Реалу Сосьєдад» (10 млн євро).

Що ж до підсилень, у літнє міжсезоння клуб підписав опорного півзахисника японської «Санфречче Хірасіми» Такуму Кавамуру, а також орендував у «РБ Лейпциг» досвідченого голкіпера Яніса Бласвіха.

Серед поточного складу найбільшу трансферну вартість за оцінкою порталу transfermarkt має 20-річний івуарійський центральний форвард Карім Конате, а також 20-річний ізраїльський атакуючий півзахисник Оскар Глух, кожного з яких оцінюють у 25 мільйонів євро. 22-річний боснійський правий захисник Амар Дедич оцінюється у 20 мільйонів.

Крім них у топі цього списку 21-річний данський центральний півзахисник Маурітс Кьєргор та 24-річний захисник Умар Соле.

Частка легіонерів у клубу дуже висока, при цьому середній вік гравців команди становить лише приблизно 22 роки.

Після 10-ти поспіль чемпіонських титулів у минулому сезоні «РБ Зальцбург» фінішував лише на другому місці, поступившись «Штурму» у боротьбі за золото.

Невдалим виявився і виступ у Лізі чемпіонів. Вп’яте поспіль потрапивши до групового раунду Ліги чемпіонів напряму, «РБ Зальцбург» продемонстрував свій найгірший результат у цьому етапі, посівши останнє місце у своїй групі. «Зальцбург» здобув одну перемогу над «Бенфікою» та зіграв внічию з «Реал Сосьєдад», а міланському «Інтеру» поступився двічі.

Новий сезон з новим наставником команда розпочала успішно, не зазнавши поки жодної поразки.

У першому офіційному матчі сезону «РБ Зальцбург» розгромив у кубковому матчі «Дорнбін». У трьох стартових матчах Бундесліги команда здобула максимум очок, а у Лізі чемпіонів успішно подолала третій кваліфікаційний раунд, перемігши за сумою двох матчів нідерландський «Твенте» (2:1, 3:3), та вийшла на київське «Динамо».